url
stringlengths 34
301
| title
stringlengths 0
255
| download_url
stringlengths 0
77
| filepath
stringlengths 6
43
| text
stringlengths 0
104k
⌀ |
|---|---|---|---|---|
https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/dzhordzh-oruel-skotoferma1.html
|
Джордж Оруел "Скотоферма"
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/35/2ff0a5b41983fd3ca3302f926ed8cdbc.ppt
|
files/2ff0a5b41983fd3ca3302f926ed8cdbc.ppt
| |
https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/fedir-dostoevskiy.html
|
Федір Достоєвський
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/23/2aef6d00a271ad0b1d5f89279dd7e4e0.ppt
|
files/2aef6d00a271ad0b1d5f89279dd7e4e0.ppt
| |
https://svitppt.com.ua/vsesvitnya-istoriya/perlharbor-vstup-u-viynu-ssha-yaltinska-i-tegeranska-konferencii.html
|
Перл-харбор, вступ у війну США, ялтинська і тегеранська конференції,
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/13/671d29d2ddee5006f88e8502b0436c9b.pptx
|
files/671d29d2ddee5006f88e8502b0436c9b.pptx
|
Перл-Харбор. Вступ у
війну США. Ялтинська і
Тегеранська конференція
Перл-Ха́рбор — бухта на острові Оаху, Гаваї, на захід від Гонолулу. Велика частина гавані і прилеглих територій зайняті центральною базою Тихоокеанського флоту військово-морських сил США.
У 1875 році США і королівство Гаваї уклали договір про співпрацю, за яким флот США отримував доступ до гавані Перл-Харбор в обмін на спеціальні умови для імпорту гавайського цукру в США. 20 січня 1887 Сенат Сполучених Штатів дозволив Військово-морському флоту орендувати Перл-Харбор як військово-морську базу.
Напад на Перл-Харбор — раптовий комбінований напад японської палубної авіації авіаносного об'єднання віце-адмірала Наґумо Тюїтіта японських карликових підводних човнів, що були доставлені до місця нападу підводними човнами Японського імператорського флоту, на американські військово-морську та повітряні бази, розташовані в околицях Перл-Харбора. Напад був здійснений рано вранці 7 грудня 1941 року за місцевим часом і став початком війни на Тихому океані між Японією та США.
Вранці 7 грудня літаки з японських авіаносців нанесли удари по аеродромах на острові Оаху та по кораблях, що стояли на якорі в гавані Перл-Харбор. Було потоплено 4 лінкори, 2 есмінці, 1 мінного загороджувача. Ще 4 лінкори, 3 легких крейсери і 1 есмінець отримали значні пошкодження. Втрати американської авіації склали: 188 літаків знищено, ще 159 були важко пошкоджені. Американці втратили 2403 людей і 1178 поранених. Японці втратили 29 літаків, ще 74 було пошкоджено . Були потоплені 4 малих підводних човнів, та один малий підводний човен некеровано викинувся на берег . Людські втрати склали 64 людини загиблими]. Одна людина потрапила у полон (лейтенант Сакамакі). Він доплив до берега після того, як його малий підводний човен наскочив на риф.
На початку другої світової війни США заявили про свій нейтралітет відповідно до Закону про нейтралітет від 1935 p. 4 листопада 1939 p. до Закону було внесено поправку, згідно з якою зброю країнам можна було постачати тільки за умов негайної оплати й вивозити її лише суднами країн-покупців. Американським суднам було заборонено заходити у моря, що омивають Європу. На час нападу Німеччини на Радянський Союз міжнародна обстановка складалася справді трагічно: майже вся територія Західної Європи вже опинилася під німецькою окупацією. На Сході японські війська вже окупували більшу частину Китаю, завойовували одну за одною країни Східної Азії. Уряду США було над чим поміркувати. 11 березня 1941 p. в конгресі США було прийнято закон про ленд-ліз. Він давав президенту право замовляти у промисловості, закуповувати й постачати зброю, боєприпаси та інші товари будь-якій країні, оборону якої він вважатиме життєво необхідною для Сполучених Штатів (передусім Англії, потім СРСР, Китаю). Усі ці товари надавалися в оренду на необмежений строк. Цей закон став воєнно-економічною основою відносин США з іншими членами антигітлерівської коаліції. Загальна сума постачань за роки війни склала приблизно 50 млрд. дол. 7 грудня 1941 p. велика ескадра японських кораблів, до складу якої входило 6 авіаносців, завдала нищівного удару по Перл-Харбору, де базувалися основні сили Тихоокеанського флоту США. Було потоплено 19 американських кораблів, знищено 150 літаків, загинуло більше 2 тис. 300 американців. Одночасно японські кораблі та авіація завдали ударів по інших американських та англійських базах - на Філіппінських островах та в англійській колонії Малаї. Тільки після цих бойових дій японський уряд сповістив США та Англію про початок війни. Рішення конгресу США про оголошення війни з Японією було ухвалене 8 грудня. Того ж дня заявила про стан війни з Японією Англія. 11 грудня 1941 p. у війну з США вступили Німеччина й Італія.
Я́лтинська конфере́нція (також Кримська) — вершинна дипломатична зустріч лідерів США, Великобританії й СРСР 4-11 лютого 1945 з метою вирішення питань закінчення Другої світової війни та повоєнного ладу.
Президент США Ф. Д. Рузвельт, прем'єр міністр Великобританії Вінстон Черчілль та глава уряду СРСР Йосип Сталін зійшлися зі своїми делегаціями у колишньому царському палаці в Лівадії (поблизу міста Ялта у Криму) й ухвалили далекосяжні рішення про подальше ведення війни й повоєнний уклад міжнародних взаємин.
Серед важливіших рішень були: участь СРСР у війні проти Японії (таємний протокол), кордони Польщі на сході по лінії Керзона з незначними відхиленнями на користь Польщі, відшкодування Польщі за рахунок німецьких східних територій і утворення в цій країні так званого «уряду національної єдності». Щодо Німеччини схвалено принципи її розчленування, окупаційного режиму та репарацій. У справі створення ООН ухвалено скликати конференцію на квітень 1945 у США, запросити як членів-засновників радянської республіки Україну (УРСР) та Білорусь (БРСР) (західні делегації відкинули первісну пропозицію СРСР про участь усіх 16 союзних республік), затверджено принцип одноголосності постійних членів Ради Безпеки ООН у засадничих справах (право «вето» великих держав).
Тегеранська конференція відбулась 28 листопада — 1 грудня 1943 р. в Тегерані. На ній вперше зібралась «Велика Трійка» — голова СРСР Йосип Сталін, президент США Франклін Рузвельт та прем'єр міністр Великобританії Вінстон Черчиль. Це була перша конференція «Великої Трійки» (СРСР, США, Великобританія) за час Другої світової війни, її спадкоємицями були Ялтинська та Потсдамська конференції. Конференція мала на меті розробку кінцевої стратегії боротьби проти Німеччини та її союзників. Основним питанням було відкриття другого фронту в Західній Європі. В то й же час, обговорювались питання про надання незалежності Ірану («Декларація про Іран»), про початок СРСР війни з Японією після розгрому нацистської Німеччини й де було закріплено за Радянським Союзом право в якості контрибуції приєднати до себе після перемоги частину Східної Прусії.
Основні результати
1.Підписано угоду щодо підтримки Югославських партизанів зброєю та амуніцією, а також спецопераціями.
2. Було досягнуто згоди у тому, що найбажанішим був би вступ Туреччини до війни на боці союзників до кінця року.
3. Якщо Туреччина вступила б у війну, Радянський Союз її мав підтримати.
4. 30 листопада було узгоджено, що операція Оверлорд розпочнеться у травні 1944 року разом з діями у південній Франції.
5. Домовились, що військові штаби Великої Трійки тісно співпрацюватимуть.
6. Великобританія та США пообіцяли Сталіну, що надішлють війська до Західної Європи протягом весни 1944 року.
7. За наполяганням Сталіна, кордони післявоєнної Польщі визначались за річками Одер (Одра) та Нейсе (Ниса) та лінією Керзона.
8. Попередньо узгоджено створення Організації Об'єднаних Націй.
9. Радянський Союз погодився розпочати війну проти Японії після поразки Німеччини.
Міжнародне значення Тегеранської конференції, незважаючи на певні суперечності між її учасниками, було величезним, її рішення передбачали не тільки прискорення закінчення війни в Європі, а й перспективи розвитку європейських країн у мирний час. Конференція «Великої трійки» підтвердила силу і єдність антигітлерівської коаліції, знаменувала новий етап її діяльності.
30 листопада в британському посольстві було влаштовано урочистий прийом з нагоди дня народження Черчилля.
На прийомі було багато тостів, але один запам'ятався всім. Президент США сказав: «В той час, як ми тут святкуємо день народження британського прем'єр-міністра, Червона Армія продовжує тіснити нацистські полчища. За успіхи радянської зброї!»
Потсдамська конференція — конференція керівників трьох союзних держав-переможниць у Другій світовій війні — СРСР, США, Великої Британії. Відбувалася від 17 липня до 2 серпня 1945 року. У роботі конференції брали участь Голова Ради Народних Комісарів СРСР Йосип Сталін, Президент США Гаррі Трумен, Прем'єр-міністри Великої Британії Вінстон Черчилль та Клемент Еттлі. На ній були прийняті рішення про денацифікацію, демілітаризацію, демократизацію Німеччини та її поділ на чотири зони окупації, знищення німецьких монополій, репарації, про західний кордон Польщі, про вступ СРСР у війну проти Японії та розглянуті інші питання.
Від імені глав урядів Великобританії, США, Китаю була виголошена Потсдамська декларація, яка вимагала капітуляції Японії. Японський уряд відхилив цю вимогу. 2 серпня Потсдамська конференція завершила свою роботу.
Потсдамська конференція мала дуже важливе міжнародне значення. По-перше, вона врегулювала найскладніші міжнародні проблеми, пов'язані з ліквідацією наслідків війни в Європі. По-друге, конференція продемонструвала можливість досягнення єдності великих держав антигітлерівської коаліції в мирний час, як і в роки війни. По-третє, рішення Потсдамської конференції стали програмою післявоєнного устрою Європи.
|
https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/literaturniy-proces-kincya-hih-pochatku-hh-stolit.html
|
Літературний процес кінця ХІХ – початку ХХ століть
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/6/570f88107e7c580493eb7545170ba098.pptx
|
files/570f88107e7c580493eb7545170ba098.pptx
|
Літературний процес кінця ХІХ – початку ХХ століть
Суспільно-політичні умови
1. Інтенсивне розгортання національно-визвольного руху в Україні.
2. На Східній Україні з'являються соціалістичні партії, що розгортають активну діяльність.
3. Микола ІІ восени 1905 року підписує Маніфест, яким дає свободу слова, друку, віросповідання, зібрань.
4. Це сприяло появі в Україні періодичної преси.
5. Українські письменники прагнуть передати пафос визвольної боротьби, зображують зростання як соціальної, так і національної свідомості народу.
Розпочинається новий етап у розвитку українського письменства, відомий як епоха модернізму.
Модернізм
Модернізм (від фр. Moderne – сучасний) – комплекс літературно-мистецьких напрямів, що виникли наприкінці ХІХ ст. як заперечення натуралізму в художній дійсності.
Основні модерністські напрями:
імпресіонізм,
експресіонізм,
неоромантизм,
неореалізм,
неокласицизм,
символізм,
футуризм.
Класицизм
Імпресіонізм - (від фр. impression — враження) — художній напрям, що заснований на принципі безпосередньої фіксації вражень, спостережень, співпереживань.
Клод Моне
«Враження»
Михайло Коцюбинський
Експресіонізм - (від франц. expression – вираження, виразність) — літературно-мистецька стильова течія, як відображала людину, напругу її переживань та емоцій, бурхливу реакцію на дегуманізацію суспільства, знеособлення в ньому людини, на розпад духовності.
Василь стефаник
Неоромантизм - стильова течія модернізму, що виникла в українській літературі на початку XX ст., названа Лесею Українкою «новоромантизмом». Зі «старим» романтизмом його ріднить порив до ідеального, виняткового. Неоромантики на перше місце поставили чуттєву сферу людини, емоційно-інтуїтивне пізнання.
Футуризм – (від лат. Futurum – майбутнє) – напрям в мистецтві, митці якого вважали головною цінністю віку динаміку, переможний хід науки і техніки.
«Політ ластівок». Балла Джакомо
Михайль Семенко
Кінець 19 – початок 20 ст. є першим етапом в еволюції українського модернізму, який спочатку мав назву декадансу (занепад). Для нього характерні песимізм, спричинений переконанням у пануванні в світі хаосу, потворності, зла, яких людина неспроможна відвернути; фаталізм, зумовлений відчуттям втоми, відчаю, зневіри в людині, втечі від життєвих реалій; краса згасання, що виявляється в описах завмирання природи і смерті людини, переважанні блідих фарб, настроїв суму й туги. Декадентами можна назвати Артюра Рембо, Поля Верлена, Оскара Уайльда, Івана Франка, Миколу Вороного, Олександра Блока та ін.
Модернізм поділяється на:
Декаданс (кінець ХІХ – початок ХХ ст.);
Власне модернізм (20 – 60-ті роки ХХ ст.);
Авангардизм (20-ті роки – кінець ХХ ст.).
Дати відповіді на запитання:
Період декадансу (вказати часові рамки).
Характерні риси декадансу.
Який історичний документ сприяв появі в Україні періодичної преси?
Яка течія характеризує кінець 19 – початку 20 ст.?
Представник імпресіонізму в Україні.
Представник експресіонізму в Україні.
Зачинатель неоромантизму як літературного напряму.
Який мистецький напрям перекладається як враження?
Які жанрові види переважали в епоху модернізму?
Що намагалися передати в першу чергу представники модерністських течій?
|
https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/mifi-ta-legendi-narodiv-svitu.html
|
Міфи та легенди народів світу
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/6/e378db8efaa624a6ba5ffda2ab9425c6.pptx
|
files/e378db8efaa624a6ba5ffda2ab9425c6.pptx
|
Міфи та легенди народів світу
Народ - мудрості
живе
це джерело вічне
Народ – це живе, вічне
джерело мудрості.
М і ф и
Н а р о д
л е г е н д и
К а з к и
П р и с л і в’ я
С к о р о м о в к и
П р и т ч і
ь
Міф (з грецької – слово, розповідь)
Стародавня народна оповідь про явища природи, історичні події або фантастичне оповідання про богів, героїв, уявних істот.
Створення світу
Міфи Стародавнього Єгипту
Створення світу з водяного Хаосу
Народження бога Ра з лотосу
Яйце птаха Гоготуна
Словникова робота
Здогадки
Хаос
Прадавній
Судилося
Пагорб
Лотос
Сяйво
Творець
Безбережні води
Припущення
Відповідай!
Скільки міфів ви прочитали?
Що нагадував Всесвіт, коли не було землі та неба?
Прочитайте, хто такий Нун.
Хто з’явився з глибин Нуна?
Що судилося зробити богам?
Відповідай!
Що з’явилося посеред океану у 2 міфі?
Хто був схований у пелюстках лотосу?
Прочитайте, що трапилося зі Всесвітом після появи Ра.
Як утворився світ за 3 міфом?
Поміркуйте!
Чому саме бог-Сонце в усіх міфах є творцем світу?
Так чи ні?
Спочатку у всесвіті були земля та небо.
Нун – батько богів.
У пелюстках лотоса ховалося Сонце.
Ра – бог Сонця.
У єгиптян творець світу – бог-Сонце .
Ні
Так
Ні
Так
Так
«Хто швидше?» Добери прикметники
Бог
У міфах
Океан
Світ
Води
Квітка
Маля
Сяйво
Гоготун
Хаос
Створення людей
Міфи Стародавнього Китаю
Стародавній Китай
Китайці називали свою країну Піднебесною або Серединним царством, бо вважали, що вона лежить посеред 4 морів.
Китайці навчилися писати ще 4 тисячі років тому назад.
Китайці першими винайшли порох, фарфор, папір, навчилися вирощувати чай.
Склади прислів’я
Спільними зусиллями можна
Коли два дракони б’ються,
Дві голови
черепахам, крабам, рибам бути битими.
мудріші за одну.
гору Тайвань пересунути.
Словникова робота
Дух
Нюйва
Бракує
Творіння
Урвище
Ліана
Вибіркове читання
Що було на землі до появи людей?
Чому Нюйва зробила першу людину? Яким чином?
Яке ім’я отримала
перша людина?
Вибіркове читання
Чим люди відрізнялися від інших живих істот?
Що робили створені люди?
Яке бажання було у богині?
Як Нюйва полегшила собі працю?
«Розвідники»
Скільки разів у тексті є ім’я богині Нюйви?
Прочитайте всі дієслова з тексту, які описують роботу богині.
Підсумок уроку
Що таке міф?
Який єгипетський бог був творцем світу?
Чому Нюйва зробила таких людей, що відрізнялися від інших створінь?
Які ще міфи ви читали?
Джерела інформації
Шаблон для презентації: Pedsovet.su
Автор Катерина Горяйнова
Картинки: http://cruel-serenity.org; http:// forum.ixbt.com; www.dreamworlds.ru; http://io.ua; www.world-of-legends.su;
|
https://svitppt.com.ua/vsesvitnya-istoriya/velika-depresiya.html
|
"Велика Депресія"
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/57/c9ca1aa26cec899169cbee1d1371e624.pptx
|
files/c9ca1aa26cec899169cbee1d1371e624.pptx
|
Велика Депресія
Підготувала: Голуб Маргарита
Що це?
"Велика Депресія«-системна криза, яка була найпомітнішою у США. Тут вона тривала з жовтня 1929 р. до 1940 р. Наступила відразу після періоду«нової ери» в історії США
Основні причини "Великої Депресії"
Кейнсіанське пояснення пов'язує кризу з нестачею грошової маси.У той час гроші були прив'язані до золотого запасу, це значно обмежувало грошову масу. Водночас масштаби виробництва зростали, з'являлися нові види товарів, такі, як автомобілі, літаки, радіоприймачі.
Товарна кількість, як валова, так і асортиментна, збільшувалась у рази. Внаслідок обмеженості грошової маси й зростаючого надлишку товарної маси виникла сильна дефляція — ціновий спад, що викликав фінансову нестабільність, банкрутство багатьох підприємств, неповернення кредитів. Грандіозний сумарний ефект завдав шкоди навіть розвиненим галузям економіки.
Кейнсіанське пояснення
Марксистське пояснення
Марксистське пояснення пояснює депресію кризою надвиробництва, притаманною капіталізму.
Теорія біржової бульбашки
Теорія біржової бульбашки стверджує, що інвестиції у виробництво були набагато більшими за реально необхідні.
Теорія стрімкого приросту населення
Теорія стрімкого приросту населення пов'язує кризу з великою кількістю дітей у сім'ї. Велика кількість дітей була характерною для аграрного способу виробництва (в середньому 3-5 дітей на сім'ю), однак на період кризи значно скоротився відсоток природної смертності від хвороб у результаті технологічного прориву в медицині та тимчасового підвищення рівня життя.
Інші теорії
Вигідна позиція США у Першій Світовій війні призвело до значного зросту економіки, особливо галузь ВПК. Ці галузі важкої індустрії і після війни мали значні прибутки але інші в цей же час зазнавали збитків.
Шалений ріст обсягів виробництва у 20-х рр. значно перевищив зростання прибутків більшості американців. З цієї причини товари не розкуповувалися й осідали на складах виробників.
Непомірно великі пільги монополіям призвели до того, що вони диктували ціни на сировину і на готову продукцію. При цьому не зважалося на ситуацію на ринку, а враховувалися лише інтереси монополій.
Союзники, а також переможена Німеччина, заборгували США значні суми й не могли їх виплатити.
Надання дешевих кредитів, які були доступні «середньому» американцю, призвело до величезних спекуляцій ними й надмірного захоплення американцями покупками. В населення ж не було коштів, щоби розплачуватись за них.
У відповідь на прийняті в США закони, спрямовані на захист американського виробника, європейські країни також закрили свої ринки для американських товарів і послуг. До того ж Європа не мала чим розраховуватись за американський імпорт.
Наслідки "Великої Депресії"
Було закрито більше як 5 тисяч банків
Акції знецінились на 40 мільярдів долларів
Внаслідок підвищення рівня інфляції значно зросли ціни
Промислове виробництво скоротилося на 50 %
У п'ять разів зменшилося виробництво автомобілів
12 мільйонів безробітних (у піковий момент кризи — 15 мільйонів)
5 мільйонів американських фермерів були позбавлені господарства і землі за несплату боргів.
|
https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/fedir-mihaylovich-dostoevskiy-formuvannya-stilyu.html
|
Федір Михайлович Достоєвський: формування стилю
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/29/cf000abcbd56530c5e858766fe428f83.ppt
|
files/cf000abcbd56530c5e858766fe428f83.ppt
|
1847
1872
1850-1854
1978-1979
|
https://svitppt.com.ua/ya-i-ukraina/misto-chernivci.html
|
Місто Чернівці
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/30/3287a5209c51f0a0c59d75db246b5186.ppt
|
files/3287a5209c51f0a0c59d75db246b5186.ppt
| |
https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/go-si-osin-u-dolini-richki.html
|
"Го Сі – «Осінь у долині річки»"
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/60/c0e158e1cdf6930484cec3340ec4595c.pptx
|
files/c0e158e1cdf6930484cec3340ec4595c.pptx
|
Го Сі – «Осінь у долині річки»
Відомості про автора
Го Сі (1023-1085) — найбільш значний китайський художник часів династії Північна Сун. Народився у повіті Веньсянь, сучасна провінція Хенань. Про батьків немає відомостей. Спочатку навчався живопису у відомого на той час майстра Лі Чена. Згодом зумів перевершити останнього. Він переїздить до столиці Кайфен, де починає свою кар'єру за імператора Жень-цзуна. Його було зараховано до імператорської Академії живопису. Го Сі розписував храми, зали і палацові ширми. Ці розписи представляли собою перехід між станковим і монументальним малярством: виконувалися на підрамнику, столі або поверхні ширми, вони наближалися до монументального живопису по масштабу (панелі ширм перевищували зріст людини) і декоративно-прикладної функції. Збереглися відомості про розпис Го Сі у 1068 році центральної частини тристулкової ширми для палацу Сяодянь із зображенням композицій на тему імператорських діянь. На честь здачі його сином Го Си іспиту на вчену ступінь Го Сі у 1080-х роках розписав стіни храму Конфуція чотирма монументальними за форматом і величними за задумом пейзажними композиціями. У 1078–1085 роках він для одного зі столичних святилищ створив 12 монументальних пейзажів заввишки близько 7 м.
Ознаки творчості автора
Він широко використовував діагональну композицію, стилізував образи «кострубатих» дерев, але більш усвідомлено, ніж його попередники, вводить поєднання високої, середньої та близької перспективи, передає погляди з різних точок зору.
Вперше творча самобутність Го Сі чітко проявляється у картині «Рання весна», інша назва «Початок весни в горах». У ній простежується нове ставлення до простору і важливі композиційно-стилістичні новації. Композиція побудована на повторенні і поступовому наростанні форм каменів. Порожній простір, залишений праворуч і ліворуч, дозволяє художнику здійснити «прорив далечінь», щоб ще сильніше підкреслити потенційну динамічність статичних кам'яних форм. Го Сі сміливо зіставляє великі фрагменти зображення, забарвлені у світлі та темні тони, що, разом з напруженістю форм, створює очевидний драматичний ефект.
Залишаючись панорамно-монументальним по суті, гірський ландшафт у творчості Го Сі знаходить не тільки видимість руху і мінливості, а й відчутне емоційне звучання.
Свідченням подальших творчіх пошуків Го Сі виступає сувій «Осінь в долині ріки», визнаний кращим твором цього художника. Простір у Го Сі не має чітко окреслених меж: форми ніби виникають з небуття і пропадають за наміченою тушшю лінією горизонту. Окремі добре прописані камені і дерева, видозмінюючись, наростаючи і збільшуючись у розмірах. Передній план, утворений окремими нагромадженнями брил, стовбурами сосен, заростями чагарнику, зображений у самого краю свитка, не передбачає якогось вільного простору. Середній план практично відсутній у центрі, тому що в нього активно «всовуються» наростаючі гірські форми, але присутній у лівій частині, де йому відведено майже весь фон. В результаті простір середнього плану виявляється максимально розкритим вшир і вглиб, за законами зворотної перспективи. Динамічність ритмів підкреслюється мінливістю атмосферного середовища, в якій марево, що переходить в серпанок, раптово розсіюється над річкою.
Під ударами пензля художника народжується образ мінливої, різноманітної і неспокійної природи. Як би відновлюючи в пам'яті свою подорож, Го Сі ставить ряд за рядом ланцюги гір, сосни і хатини, що потонули у хвилях туману. Тиша і спокій огортають природу – немов основа музичного епічного звучання картини, то м'якої і повітряної, то лягаючої на шовк важкими, сильними штрихами. Ці нюанси так продумані в своєму різноманітті, що глядач сприймає чорний колір туші як багату барвисту гаму реального світу. Він відчуває вологість осіннього повітря і теплоту приглушених осінніх фарб. Сам Го Сі писав про свою картину: «Бачене проходить в грудях так, що очі не бачать шовку, руки не відчувають кисті і туші; громади каменів котяться лавиною, таємниче і безмежне - на моїй картині! »
|
https://svitppt.com.ua/vsesvitnya-istoriya/storinkami-shkilnoi-istorii.html
|
Сторінками шкільної історії
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/47/c4543b66e6191d3c8ea41b1b55142f3c.ppt
|
files/c4543b66e6191d3c8ea41b1b55142f3c.ppt
|
Company Logo
LOGO
Company Logo
Company Logo
Company Logo
Company Logo
Company Logo
Company Logo
Company Logo
Company Logo
Company Logo
Company Logo
Company Logo
Company Logo
Company Logo
Company Logo
Company Logo
Company Logo
Company Logo
Company Logo
Company Logo
Company Logo
Company Logo
Company Logo
Company Logo
Company Logo
Company Logo
Company Logo
Company Logo
Company Logo
Company Logo
Company Logo
Company Logo
Company Logo
Company Logo
Company Logo
Company Logo
|
https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/ernest-heminguey-lyudina-stvorena-ne-dlya-porazok-za-vidatnoyu-povisty.html
|
Ернест Хемінгуей “Людина створена не для поразок” (за видатною повістю “Старий і море”)
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/39/d8805710856f595e39e30b223b22019f.ppt
|
files/d8805710856f595e39e30b223b22019f.ppt
| |
https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/adam-mickevich-alpuhara1.html
|
Адам Міцкевич - «Альпухара»
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/31/214f8f8f3b61d842d09f758f9838c5b7.ppt
|
files/214f8f8f3b61d842d09f758f9838c5b7.ppt
| |
https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/fedir-dostoevskiy1.html
|
"Федір Достоєвський"
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/51/15e5f07f9b4716129df9fb6aec20dc32.ppt
|
files/15e5f07f9b4716129df9fb6aec20dc32.ppt
| |
https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/geyne.html
|
Гейне
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/23/0accfad2c07870c94414bc59a79b601a.ppt
|
files/0accfad2c07870c94414bc59a79b601a.ppt
|
?
|
https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/adam-mickevich-alpuhara-z-poemi-konrad-vallenrod-muzhnist-i-neskorenis.html
|
Адам Міцкевич “Альпухара” (з поеми “Конрад Валленрод”). Мужність і нескореність перед ворогом як провідна думка балади
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/48/8f7fb895a30dd1f26172900cf80c7708.ppt
|
files/8f7fb895a30dd1f26172900cf80c7708.ppt
| |
https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/dzhek-london-opovidannya-lyubov-do-zhittya-kodeks-chesti-pismennika.html
|
Джек Лондон - Оповідання «Любов до життя». Кодекс честі письменника
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/31/132bc6b2d194f2e830fe1954858e04be.ppt
|
files/132bc6b2d194f2e830fe1954858e04be.ppt
| |
https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/defo.html
|
Дефо
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/48/6f8dda4679de99aaf59aae311c2f1877.ppt
|
files/6f8dda4679de99aaf59aae311c2f1877.ppt
| |
https://svitppt.com.ua/ya-i-ukraina/vin-usih-nas-poklikav-u-kosmos.html
|
Він усіх нас покликав у космос
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/49/3b11d1295b45dce75b2e71d533a3ec21.pps
|
files/3b11d1295b45dce75b2e71d533a3ec21.pps
| null |
https://svitppt.com.ua/zovnishne-nezalezhne-ocinyuvannya/osoblivosti-provedennya-zno-.html
|
ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ЗНО 2013
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/47/c36da3306422a864b075d28a96da189b.ppt
|
files/c36da3306422a864b075d28a96da189b.ppt
|
1
2
4
7
9
11
14
16
18
21
23
24
26
28
29
30
-
-
-
-
-
180
61
107
120
43
56
150
33
54
150
51
88
120
60
84
135
55
87
180
34
56
150
56
88
150
60
94
135
55
87
150
60
86
|
https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/mihaylo-lermontov1.html
|
Михайло Лермонтов
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/62/8df3cbea7b027b823ba4ca27dab9ea8f.ppt
|
files/8df3cbea7b027b823ba4ca27dab9ea8f.ppt
| |
https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/-mifiv-pro-stvorennya-svitu.html
|
10 міфів про створення світу
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/28/d05af142f5aaf5d250a9497facca9fe5.ppt
|
files/d05af142f5aaf5d250a9497facca9fe5.ppt
| |
https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/ack-london2.html
|
"Jack London"
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/51/8d2fc455d6456dc424eff6c63dcf1b23.ppt
|
files/8d2fc455d6456dc424eff6c63dcf1b23.ppt
|
The proper function of a man is to live not to exist. I shall not waste my days in trying to prolong them. I shall use my time.
Jack London
Jack London was an American author, journalist and social activist.
He was born on January 12, 1876 in San Francisco.
The memory of Jack London's early life was etched and scarred by the bitterness of poverty. His family was continually on the move to find subsistence. At the age of ten the boy was on the street selling newspapers to supplement the family's meager income.
In 1897 and 1898, London, like many other American and Canadian men, went north to Alaska and the Klondike region of Canada to search for gold. This was the Alaska Gold Rush. Although London never found any gold, his experience in the extreme environment of this cold part of the world gave him ideas for the stories he would write when he decided to return to California.
Upon his return to the San Francisco area, he began to write about his experiences. After winning a writing contest, he succeeded in selling some of his stories and in 1900, he published a collection of his short stories, The Son of the Wolf.
London wrote more than 50 books and enjoyed enormous international popularity as an author. His exciting, often violent and brutal writing style attracted readers from all over the world and his stories and novels were translated into many different languages.
By the age of 29 he was already internationally famous for The Call of the Wild (1903), The Sea-Wolf (1904), and other literary and journalistic accomplishments.
Love of Life is a short story that tells about a man who was abandoned by his partner and found himself alone, side by side with the wolf.
Starving and injured, he struggles physically and spiritually to come to grips with what is true value of his life.
The Call of the Wild is one of Jack London's most popular novels. The story follows a dog named Buck. The dog is abducted from a comfortable life as a pet and tossed into the chaos of the Klondike Gold Rush and the brutal realities of frontier life. Buck changes hands a number of times before landing in the kindly hands of John Thornton.
Jack London's tales are more than epics of hardship and survival -- they are morality plays in which good wins over evil. In WHITE FANG, virtue takes shape in a young prospector and his fiercely loyal wolf-dog. It's a timeless tale of courage and survival as well as a touching friendship between man and animal.
Martin Eden is a (1909) novel by American author Jack London about a young sailor struggling to become a writer. Living in Oakland at the beginning of the 20th century, Martin Eden struggles to rise above his destitute, proletarian circumstances through an intense and passionate pursuit of self-education, hoping to achieve a place among the literary elite. His principal motivation is his love for Ruth Morse. Because Eden is a rough, uneducated sailor from a working-class background and the Morses are a bourgeois family, a union between them would be impossible unless and until he reached their level of wealth and refinement.
London died November 22, 1916, in a sleeping porch in a cottage on his ranch. London's ashes were buried, together with those of his second wife Charmian, in Jack London State Historic Park, California,
|
https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/dzhek-london-lyubov-do-zhittya.html
|
Джек Лондон «Любов до життя"
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/8/080017e695283ea104d7480f3fcf31f2.ppt
|
files/080017e695283ea104d7480f3fcf31f2.ppt
| |
https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/fedir-dostoevskiy-zlochin-i-kara.html
|
Федір Достоєвський - «Злочин і кара»
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/31/2dffedeb77e89c70d4e50e2fa646dfe4.ppt
|
files/2dffedeb77e89c70d4e50e2fa646dfe4.ppt
| |
https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/bagatstvo-lyudskoi-dushi-krasa-i-schirist-lyudskih-pochuttiv-u-knizi-p.html
|
Багатство людської душі, краса і щирість людських почуттів у «Книзі пісень» Петрарки
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/39/a43a0368a3b182b37a2fdd9df9777e8e.ppt
|
files/a43a0368a3b182b37a2fdd9df9777e8e.ppt
| |
https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/mifologichniy-zhanr.html
|
Міфологічний жанр
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/50/05e69c8a44cdcdcf57d81e80f09d82f2.ppt
|
files/05e69c8a44cdcdcf57d81e80f09d82f2.ppt
| |
https://svitppt.com.ua/ya-i-ukraina/identichnist.html
|
Ідентичність
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/64/fb01d8b9c6dd3e0749c6ec1135094883.ppt
|
files/fb01d8b9c6dd3e0749c6ec1135094883.ppt
| |
https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/fridrih-shiller-i-vilgelm-tell.html
|
Фрідріх Шіллер і Вільгельм Телль
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/16/6d9a301c63de512d12340a807d9be989.ppt
|
files/6d9a301c63de512d12340a807d9be989.ppt
|
+
|
https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/fridrih-shiller-fridrih-shillervilgelm-tell.html
|
Фрідріх Шиллер - Фрідріх Шиллер-Вільгельм Телль
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/31/46ec331923733a576c335c2b5c85ae04.ppt
|
files/46ec331923733a576c335c2b5c85ae04.ppt
|
+
|
https://svitppt.com.ua/ya-i-ukraina/moe-ridne-selo-verbovec.html
|
Моє рідне село “Вербовець”
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/11/d5b965472651fc9bc97aa73967518056.ppt
|
files/d5b965472651fc9bc97aa73967518056.ppt
| |
https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/li-bo-perlini-kitayskoi-poezii.html
|
Лі Бо - Перлини китайської поезії
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/31/a67a4067c7b957570075cb69ab89d0ad.ppt
|
files/a67a4067c7b957570075cb69ab89d0ad.ppt
| |
https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/dzhek-london-povist-bile-iklo0.html
|
ДЖЕК ЛОНДОН Повість " БІЛЕ ІКЛО"
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/27/85266b217859d995763627db9158bfdc.ppt
|
files/85266b217859d995763627db9158bfdc.ppt
| |
https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/mihaylo-bulgakov-mayster-i-margarita.html
|
Михайло Булгаков «Майстер і Маргарита»
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/16/e825f54686ef5d8d6224f9bd4b753107.ppt
|
files/e825f54686ef5d8d6224f9bd4b753107.ppt
| |
https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/fridrih-shiller-utverdzhennya-samocinnosti-lyudskogo-zhittya-v-baladi-.html
|
Фрідріх Шиллер - Утвердження самоцінності людського життя в баладі «Рукавичка»
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/31/24a3e00e89595e39e5c8d2109275bf1b.ppt
|
files/24a3e00e89595e39e5c8d2109275bf1b.ppt
| |
https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/mifi-ta-legendi-pro-sonce.html
|
Міфи та легенди про сонце
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/18/26b1672e1776d493fc5e07c0e5fdbad0.ppt
|
files/26b1672e1776d493fc5e07c0e5fdbad0.ppt
| |
https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/fridrih-shiller-ta-vilgelm-tell.html
|
Фрідріх Шіллер та Вільгельм Телль
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/26/50d10c7b011d54da29f430e25b1fca98.ppt
|
files/50d10c7b011d54da29f430e25b1fca98.ppt
|
+
|
https://svitppt.com.ua/ya-i-ukraina/mi-z-togo-krayude-strumki-bizhat.html
|
«Ми з того краю,де струмки біжать»
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/8/ea7e5dbfd63a969606023553d69dae55.ppt
|
files/ea7e5dbfd63a969606023553d69dae55.ppt
| |
https://svitppt.com.ua/ya-i-ukraina/moe-ulyublene-misto-mikolaiv.html
|
Моє улюблене місто Миколаїв
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/6/288c1711c350ce5465d946d07f111fe2.ppt
|
files/288c1711c350ce5465d946d07f111fe2.ppt
| |
https://svitppt.com.ua/vsesvitnya-istoriya/feodalna-drabina.html
|
ФЕОДАЛЬНА «ДРАБИНА»
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/1/ffe06561a21af8230823894be27ad17c.ppt
|
files/ffe06561a21af8230823894be27ad17c.ppt
| |
https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/korotki-vidomosti-pro-zarubizhnih-pismennikiv.html
|
Короткі відомості про зарубіжних письменників
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/32/4af33a444c548d79f75043bb5a90117e.ppt
|
files/4af33a444c548d79f75043bb5a90117e.ppt
| |
https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/boris-leonidovich-pasternak-gamlet-r.html
|
Борис Леонідович Пастернак Гамлет 1946р.
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/13/1fb923e33d96a11ac195c5f024b17454.ppt
|
files/1fb923e33d96a11ac195c5f024b17454.ppt
| |
https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/adam-mickevich-alpuhara.html
|
Адам Міцкевич “Альпухара”
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/26/4f2b66207fbd6b5a92436a4f53e36b86.ppt
|
files/4f2b66207fbd6b5a92436a4f53e36b86.ppt
| |
https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/mark-tven-prigodi-toma-soyera1.html
|
Марк Твен - Пригоди Тома Сойєра
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/31/626f3c40030695466fd7a8293c153a3a.ppt
|
files/626f3c40030695466fd7a8293c153a3a.ppt
| |
https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/dekadans.html
|
"Декаданс"
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/39/4410a2a557c1e95affdf42abe3c9b3be.ppt
|
files/4410a2a557c1e95affdf42abe3c9b3be.ppt
| |
https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/dzhordzh-oruel-skotoferma.html
|
Джордж Оруел Скотоферма
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/29/5cf4df0929f12771445506e21ba46c67.ppt
|
files/5cf4df0929f12771445506e21ba46c67.ppt
| |
https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/dekadans0.html
|
Декаданс
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/27/19d22690424e7139cf39464613993838.ppt
|
files/19d22690424e7139cf39464613993838.ppt
| |
https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/boris-leonidovich-pasternak-.html
|
Борис Леонідович Пастернак (1890-1960)
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/28/b9ba17b2b392fab4c2e8cc0fe18e4c80.ppt
|
files/b9ba17b2b392fab4c2e8cc0fe18e4c80.ppt
| null |
https://svitppt.com.ua/ya-i-ukraina/moe-ridne-selo0.html
|
Моє рідне село…
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/6/64a6770e04ab652eaf9256bdbe27a9de.ppt
|
files/64a6770e04ab652eaf9256bdbe27a9de.ppt
| |
https://svitppt.com.ua/vsesvitnya-istoriya/vnutrishnya-i-zovnishnya-politika-dzhona-kennedi.html
|
"Внутрішня і зовнішня політика Джона Кеннеді"
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/57/a0b58c13c04e989fcbd01b92e14a4bc9.ppt
|
files/a0b58c13c04e989fcbd01b92e14a4bc9.ppt
| |
https://svitppt.com.ua/vsesvitnya-istoriya/vnutrennyaya-politika-nikolaya-i.html
|
"Внутренняя политика Николая I"
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/41/111568e6112f1ab2a809c848e6d726ff.ppt
|
files/111568e6112f1ab2a809c848e6d726ff.ppt
| |
https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/lukash.html
|
Лукаш
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/25/b2c4a70f50dfa3c5808b6642c01a6e7b.ppt
|
files/b2c4a70f50dfa3c5808b6642c01a6e7b.ppt
| |
https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/dzhovani-bokkachcho-avtor-bezsmertnogo-dekameronu.html
|
Джовані Боккаччо - Автор безсмертного «Декамерону»
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/31/2ffe71db3d6055b7fdcbaf4bb20074cd.ppt
|
files/2ffe71db3d6055b7fdcbaf4bb20074cd.ppt
|
.
.
|
https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/miel-de-servantes-saavedra-.html
|
Міґeль де Сервaнтес Саавeдра (1547—1616)
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/39/a59fdce3a49b2739d37402793d985612.ppt
|
files/a59fdce3a49b2739d37402793d985612.ppt
| |
https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/lirika-kitayskogo-poeta-du-fu-.html
|
Лірика китайського поета Ду Фу (712–770)
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/45/eebeadd25db8316ee4b06b6d1f82a5fb.ppt
|
files/eebeadd25db8316ee4b06b6d1f82a5fb.ppt
| |
https://svitppt.com.ua/ya-i-ukraina/litni-narodni-svyata.html
|
Літні народні свята
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/49/d2f14f74c0979e2a7ae1189c2cce8e19.ppt
|
files/d2f14f74c0979e2a7ae1189c2cce8e19.ppt
| |
https://svitppt.com.ua/ya-i-ukraina/mizh-shirokim-dniprom-i-pivdennim-bugom-rozkinulas-schedra-zemlya-.html
|
Між широким Дніпром і Південним Бугом розкинулась щедра земля ʳ
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/13/65a2bc115b9d7cc86dc82bac4d216716.ppt
|
files/65a2bc115b9d7cc86dc82bac4d216716.ppt
| |
https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/fedir-tyutchev2.html
|
Федір Тютчев
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/64/2bd19b22b60fa504fab3df0d4c88ff24.pptx
|
files/2bd19b22b60fa504fab3df0d4c88ff24.pptx
| |
https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/luis-de-gongora1.html
|
Луис де Гонгора
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/64/7bc1942d66a31ab907e7e5128b369989.pptx
|
files/7bc1942d66a31ab907e7e5128b369989.pptx
|
У 1568 році народився молодший брат Ґонґори — Хуан. У сім'ї було вирішено, що Хуан успадкує родинне майно, а Луїс церковну ренту свого дядька — за материнською лінією Франциско де Ґонґори, який на той час став першою духовною особою в Кордовському Соборі. Склавши заповіт, дядько Дон Франциско залишає велику частину свого майна знову ж таки племінникові Хуану, відсовуючи Луїса на другий план. Крім того, за розпорядженням заступника, обидва племінники були зобов'язані носити на першому місці материнське прізвище, а не прізвище батька, як це було прийнято.
Здобувати освіту Ґонґора вирушає в Саламанський університет, і, будучи ще студентом, в 1580 року публікує свою першу поему. Часто проводить час в товаристві акторів або за вигадуванням легковажних віршів, і його коло спілкування обмежується лише людьми із знатних і спроможних сімей.
Закінчивши університет, Ґонґора приймає сан диякона. Проте його доходи не досягають навіть двох дукатів на рік. Не поліпшив його положення і приїзд в церковну общину єпископа Пачеко, який, зібравши всіх її членів на допит, звинуватив Ґонґору в тому, що він не регулярно присутній в хорі, розмовляє під час служби, відвідує кориди, спілкується з акторами і пише легковажні вірші. За це на нього накладають штраф у розмірі чотирьох дукатів, що більш, ніж в два рази перевищує його річний прибуток.
Але, незважаючи на невдачі та бідність, Ґонґора живе активним суспільним життям, багато подорожує Іспанією, невпинно добивається якого-небудь прибуткового призначення. А в грудні 1617 року він отримує звання капелана (духівника) його величності при дворі Філіппа III, місце почесне, але і тут його платня ледве перевищує 820 реалів на місяць, так що фінансова скрута не покидає його, змушує розпродавати майно, щоб віддавати борги.
В кінці життя Луїс де Ґонґора опиняється в жахливому становищі, він практично не має можливості виїжджати з будинку. У 1626 році у нього трапляється інсульт, він практично втрачає розум. Королева посилає до нього своїх лікарів, але 23 травня 1627 року у Кордові Ґонґора вмирає в убогості. У грудні того ж року Хуан Лопес де Вікунья публікує першу збірку його віршів «Вигадування у віршах іспанського Гомера». Потім ця збірка була конфіскована інквізицією і не перевидавалася до 1633 року.
|
https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/kiivska-rus-za-chasiv-pravlinnya-yaroslava-mudrogo.html
|
Київська Русь за часів правління Ярослава Мудрого
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/5/4c5815fab40be70bc483722cae1cfe7c.pptx
|
files/4c5815fab40be70bc483722cae1cfe7c.pptx
|
Київська Русь за часів правління
Ярослава Мудрого
900igr.net
Князь Ярослав, син Володимира Великого княжив з 1019 по 1054 роки. Правління Ярослава, прозваного в народі Мудрим, стало періодом розквіту, вершиною могутності Київської Русі і перетворення її в одну із найсильніших Європейських держав.
За часів свого князювання Ярослав розбудував місто Київ, прикрасив його величними спорудами, побудував міцні стіни і ворота.
Значну увагу Ярослав приділяв церкві, розуміючи її значення і роль у державі: були розширені церковні привілеї, збудовано багато храмів, відкрилися монастирі. Справжньою перлиною серед храмів стала Софія Київська. Собор прикрашений яскравими фресками.
При церквах і монастирях з`являються школи, а при Софійському соборі – перша бібліотека.
За Ярослава Мудрого було складено перший звіт писаного давньоруського права “Руська правда”
У міжнародній політиці князь Ярослав Мудрий надавав перевагу дипломатичним методам налагодження зв`язків з різними державами. Одним із таких методів було встановлення дипломатичних зв`язків з багатьма державами. Саме тому Ярослава називали тестем всієї Європи.
Дочка Єлизавета
Норвегія
Угорщина
Дочка Анна
Франція
Онука імператора за с. Святослава
Німеччина
Сестра Довгоніга
Сестра за с. Ізяслава
Дочка Анастасія
Візантія
Київська Русь
Дочка імператора за с. Всеволода
|
https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/lorenco-bernini.html
|
Лоренцо Берніні
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/26/0cdc4fe2f273f8a4ced9b4ac2c26ce31.pptx
|
files/0cdc4fe2f273f8a4ced9b4ac2c26ce31.pptx
|
Лоренцо Берніні
Джова́нні Лоре́нцо Берні́ні (1598-1680)
— італійський архітектор і скульптор.У архітектурі і скульптурі Берніні, найбільшого майстра римського і всього італійського бароко, яскраво утілилися головні принципи цього стилю: підвищена емоційність, театральність, активне протидія простору і маси, поєднання релігійної афектації з підкресленою чуттєвістю.
Створюючи інтер'єри, пишно прикрашені скульптурою, а також самостійні скульптурні твори, Берніні живописно поєднує різні матеріали , використовує розфарбовування, позолоту, світлові ефекти.
«Екстаз святої Терези» у Санта Марія делла Вітторіа
Ковзання відблисків, контрастна гра світла і тіні створюють відчуття нервового піднесення.
Аполлон і Дафна, класична барокова композиція, Галерея Борґезе, Рим, Італія
Під впливом простору скульптурні форми знаходять живописну текучість, а в інших випадках вони володіють власною утрируваною динамікою, неспокійно вириваючись в простір.
Давид на вилле Боргезе в Риме работы Лоренцо Бернини
Лоренцо Берніні – не лише скульптор, а й архітектор
Площа Святого Петра
Фонтан Чотирьох рік
Творчість Берніні, що вражала його сучасників грандіозністю задумів і сміливістю їх здійснення, зробила великий вплив на все європейське мистецтво XVII—XVIII вв.
|
https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/kostyantin-dmitrovich-balmont.html
|
Костянтин Дмитрович Бальмонт
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/6/4e9e09b537c7b141baddc9a221a0c1dc.pptx
|
files/4e9e09b537c7b141baddc9a221a0c1dc.pptx
|
Костянтин Дмитрович Бальмонт
Дата народження: 04(16) червня 1867
Місце народження: Гумнищі Володимирської губернії
Дата смерті: 24 грудня 1942
Місце смерті: Париж
Громадянство: Франція
Мова творів: російська
Рід діяльності: поет
Роки активності: з 1890
З біографії
Костянтин Бальмонт народився 3 (15) червня 1867 року в селі Гумнище Шуйського повіту Владимирської губернії, третім з семи синів. Дід поета був морським офіцером ,батько, Дмитро Костянтинович Бальмонт (1835-1907) служив в Шуйском повітовому суді і земстві: Спочатку - колезьким реєстратором, потім мировим суддею, нарешті - головою повітової земської управи . Мати Віра Миколаївна, уроджена Лебедєва, походила з генеральської сім'ї, в якій любили літературу і займалися нею професійно , вона справила сильний вплив на світогляд майбутнього поета, ввівши його в світ музики, словесності, історії , першою навчивши осягати « красу жіночої душі ». Віра Миколаївна добре знала іноземні мови, багато читала і не була чужою деякого вільнодумства: у будинку приймали «неблагонадійних» гостей . Саме від матері Бальмонт, як сам він писав, успадкував «необузданность і пристрасність», весь свій «душевний лад»
Навчався у Московському університеті.
1887 був виключений за участь у студентському русі.
Вітав падіння царського режиму в Росії, але не визнав більшовицького Жовтневого заколоту й врешті-решт залишив батьківщину.
В еміграції — з 1920 року. Жив у Парижі, де його іменем названий сквер.
Багато мандрував: Англія, Франція, Голландія, Італія, Іспанія, Мексика, США. 1912 року — здійснив навколосвітню подорож (Лондон, Плімут, Канарські острови, Південна Африка, Мадагаскар, Південна Австралія, Полінезія, Нова Гвінея, Цейлон…).
Характер і зовнішність
Сучасники характеризували К. Д. Бальмонта, як надзвичайно чутливого, нервового і захоплюється людини, «легені на підйом», допитливого і добродушного, але при цьому схильного до афектації і самозамилування. Поет (як зазначає Н. Банніков) і в зрілі роки «ніс у душі щось дуже безпосереднє, ніжне, дитяче». «Я все ще відчуваю себе полум'яним гімназистом, сором'язливим і зухвалим», - зізнавався він сам, коли йому було під тридцять. П. П. Перцов, знав поета з молодості, писав, що важко було зустріти такого «приємного, попереджувально-привітного людини», як Бальмонт .
Шаржі на В. Брюсова, І. Ясинського і К. Бальмонта. Рис. Аболина. «Стрекоза», 1916 р.
Відзначалися вразливість і імпульсивність поета. Найбільш чудовими подіями свого життя він вважав «ті внутрішні раптові просвіти, які відкриваються іноді в душі з приводу самих незначних зовнішніх фактів». Так, «вперше блиснувши, світить, до містичної переконаності, думка про можливість і неминучість всесвітнього щастя» народилася у ньому «сімнадцяти років, коли одного разу у Володимирі, в яскравий зимовий день, з гори він побачив удалині чорніючий довгий мужицький обоз» .
У характері Бальмонта помічалося щось жіночне: «В які б войовничі пози він ні вставав, - і все життя йому були ближче і рідніше жіночі душі». Сам поет вважав, що відсутність сестер розбудило в ньому особливий інтерес до жіночої природі . При цьому в його натурі все життя зберігалася деяка «дитячість», якій сам він навіть кілька «кокетував» (і яку багато хто вважав удаваною)
Творчість
Книги «Збірник віршів» (1890), «Під північним небом» (1894) навіяні пізньою народницькою поезією, сповнені гуманізму, громадянської скорботи, самозречення. Збірки «Палаючі будинки» (1900), «Будемо як сонце» (1902), «Тільки любов» (1903) свідчили про утвердження Бальмонта на позиціях символізму, декадентського індивідуалізму.
Поезія Бальмонта набула рис занепадницького характеру (збірки «Літургія краси», 1905; «Злі чари», 1906; «Жар-птиця», 1907). У збірках «Заграва зір» (1912), «Білий зодчий» (1914), «Сонети сонця, меду й місяця» (1917) переважає імпресіоністська лірика.
Кращі вірші Бальмонта відзначаються музичністю і вишуканим внутрішнім римуванням. До збірок «Гірські вершини» (1904), «Білі зірниці» (1908), «Морське світіння» (1910) увійшли і статті про літературу.
Бальмонту належить перший повний російський переклад поеми «Витязь в тигровій шкурі» Шота Руставелі (1910) та віршований переклад «Слова о полку Ігоревім» (1930). Вірш «Коваль» у перекладі Г. Супруненко (1908) вміщено в альманахах «Терновий вінок» та «Українська муза». Вірш «Слов'янське древо» переклав Р. Лубківський. Переспіви з Бальмонта є у Дмитра Загула (вірші «В столиці», «Скандинавська пісня», «Човен утоми» тощо, 1908).
Про К.Бальмонта — «Паганіні російського вірша», М.Цвєтаєва говорила: «Оволодівши 16-ма (здається) мовами, він говорив і писав особливою 17-ю мовою — бальмонтівською». Для К.Бальмонта поезія жила насамперед в звучанні слів. Його естетичним гаслом було Верленівське: «De la musique avant toute chose» — «Музика понад усе».
Глушь
Луг - болото - поле - поле,
Над речонкой ивы.
Сладко дышится на воле,
Все цветы красивы!
Все здесь нежит глаз и ухо
Ласкою веселой.
Прожужжала где-то муха,
Шмель гудит тяжелый.
Всюду - божии коровки,
Розовые кашки,
Желто-белые головки
Полевой ромашки.
Нежно-тонки очертанья
Задремавшей дали...
Полно, разве есть страданья?
Разве есть печали?
|
https://svitppt.com.ua/vsesvitnya-istoriya/persha-polovina-hh-stolittya.html
|
"Перша половина хх століття"
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/59/2574aa37a70a4dc0a88bf685ddd37f66.pptx
|
files/2574aa37a70a4dc0a88bf685ddd37f66.pptx
|
Перша половина хх століття.
Виконала учениця 11-А класу:Вовчак Вікторія
Напрямки літератури:
Реалізм;
Неоромантизм;
Модернізм.
Риси реалізму:
раціоналізм, раціоцентричний психологізм (ототожнення психіки і свідомості, недооцінка позасвідомих процесів);
правдиве, конкретно-історичне, всебічне зображення типових подій і характерів у типових обставинах при правдивості деталей;
принцип точної відповідності реальній дійсності усвідомлюється як критерій художності, як сама художність;
характер і вчинки героя пояснюються його соціальним походженням та становищем, умовами повсякденного життя;
конфліктність (драматизація) як сюжетно-композиційний спосіб формування художньої правди;
вільна побудова творів;
превалювання (перевага) епічних, прозових жанрів у літературі, послаблення ліричного струменя мистецтва;
розв'язання проблем на основі загальнолюдських цінностей.
Неоромантизм
Неоромантизм (від гр. neos — новий і романтизм) — умовна назва естетичних тенденцій, що виникли в літературі на межі XIX - XX ст. Представники неоромантизму, як і їхні попередники — романтики першої половини XIX ст., заперечували прозу «обивательського життя», оспівували мужність, подвиги, романтику пригод, часто обираючи тлом для своїх сюжетів екзотичні країни. Характерний для неоромантизму герой — непересічна сильна особистість, нерідко наділена рисами «надлюдини»; вигнанець, що протистоїть більшості; шукач романтики й пригод. Сюжетам неоромантичних творів притаманні гостра напруженість, елементи небезпеки, боротьби, фантастики. Неоромантичні тенденції простежуються у творчості Дж. Конрада, Р. Кіплінга, Р. Л. Стівенсона, А. Конан Дойля, Е. Л. Войнич, Г. Ібсена, Джека Лондона, М. Гумільова та інших письменників.
Риси модернізму:
особлива увага до внутрішнього світу особистості;
проголошення самоцінності людини та мистецтва;
надання переваги творчій інтуїції;
розуміння літератури як найвищого знання, що здатне проникати у найінтимніші глибини існування особистості і одухотворити світ;
пошук нових засобів у мистецтві (метамова, символіка, міфотворчість тощо);
прагнення відкрити нові ідеї, що перетворять світ за законами краси і мистецтва.
Такі крайні, радикальні модерністські течії, як дадаїзм або футуризм отримали назву авангардизму (від фр. avant - уперед, garde - сторожа, передовий загін) - напрямок у художній культурі XX ст., який полягав у відмові від існуючих норм і традицій, перетворенні нових художніх засобів у самоціль; відображенні кризових, хворобливих явищ у житті й культурі у перекрученій формі. Авангардизму притаманне бунтарство.
Авангардистські течії та напрямки:
Експресіонізм;
Кубізм;
Футуризм;
Дадаїзм.
Неоміфологізм
Неоміфологізм - це концепція, яка розглядає міфологізм (співвіднесеність з міфом) як найбільш характерну форму художнього мислення мистецтва ХХ століття. Відповідно до цієї концепції, все ХХ століття постає як складна система майстерно поєднуються і взаімоотражающіх один одного культурно-естетичних міфів.
Література хх століття
Елітарна культура
Масова культура
Масова культура:
Ма́сова культу́ра (або: маскульт, маскультура по́п-культу́ра, популярна культу́ра) — культура, популярна серед широких верств населення в даному суспільстві та переважно комерційно успішна, елементи якої знаходяться повсюди: в кулінарії, одязі, споживанні, засобах масової інформації, в розвагах (наприклад, у спорті і літературі) — контрастуючи з «елітарною культурою».
Елітарна культура:
Еліта́рна культу́ра (англ. High culture, нім. Hochkultur) — культура, що ґрунтується на існуванні специфічних форм мистецтва, зрозумілих лише невеликій групі людей, які мають досить високий інтелектуальний рівень, відповідні духовні запити, особливу художню сприйнятливість. Концепцію елітарної культури обстоював А. Шопенгауер. Вихідним пунктом цієї концепції, на його думку, є антропологічний поділ людей на два типи «людей корисних» (масу) і «людей-геніїв». Останні естетично обдаровані й схильні до філософсько-художньої творчості.
|
https://svitppt.com.ua/vsesvitnya-istoriya/velika-depresiya-u-ssha.html
|
Велика депресія у США
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/64/3ec10f41b617db3cc2e1ce4885a46d57.pptx
|
files/3ec10f41b617db3cc2e1ce4885a46d57.pptx
|
Велика депресія
Велика депресія — загальносвітова потужна економічна криза, яка настала восени 1929 року та тривала до кінця 1930-х років. У різних країнах Велика депресія мала різні хронологічні межі, проте найпомітнішою була в країнах Західної Європи та США.
По суті, Велика депресія — це світова економічна криза, а сам термін зазвичай вживається щодо Сполучених Штатів Америки. Велика депресія була найдовшою, найглибшою та найбільш глобальною економічною кризою 20 століття і часто використовується як приклад того, наскільки сильно може понизитися рівень світового економічного розвитку
Починаючи з літа 1929 року, Американська економіка вступила в рецесію – споживчі витрати починають падати, а кількість непроданих товарів починає накопичуватися, тим самим відбувається уповільнення виробництва. У той же час, ціни на акції продовжують рости, і до осені того ж року, вони досягли рівня, який вже не міг бути виправданий очікуваним у майбутньому рівнем доходів. 24 жовтня 1929 року, фондова бульбашка лопнула – інвестори починають масово продавати акції.
Рекордна кількість акцій – 12,9 млн, була продана у той же день, відомий як “Чорний четвер.” Через п’ять днів, відбувся “чорний вівторок” – близько 16 млн акцій було продано після того, як інша хвиля паніки охопила Уолл-стріт. Мільйони акцій практично обезцінились і десятки тисяч людей збанкрутували.
Обвал фондового ринку призвів до втрати довіри до фінансових установ, що ознаменувало падіння інвестицій у промисловість та будівництво. Через звільнення, американці масово втрачають роботу. А тим, кому пощастило залишитися на робочому місці, знижують заробітку платню, що ще більше посилює падіння купівельної спроможності населення .Багато американців були змушені купувати в кредит товари першої необхідності – їжу, ліку тощо.
Золотий стандарт валют, який дотримувався у всьому світі, через те, що визначав фіксований обмінний курс валют , сприяв поширенню депресії зі Сполучених Штатів по всьому світі, особливо у Західній Європі.
Рівень безробіття в США 1910-60, виділені роки Великої депресії (1929–1939).
Реальний ВНП США 1910-60, виділені роки Великої депресії (1929–1939).
За статистичними даними, криза у США спричинила найтяжчі наслідки.
Було закрито більше, ніж 5 тисяч банків
Акції знецінились на 40 мільярдів доларів
Внаслідок підвищення рівня інфляції значно зросли ціни
Промислове виробництво скоротилося на 50 %
У п'ять разів зменшилося виробництво автомобілів
12 мільйонів безробітних (у піковий момент кризи — 15 мільйонів)
5 мільйонів американських фермерів були позбавлені господарства і землі за несплату боргів.
На думку деяких експертів, природний приріст населення у США на час кризи суттєво зменшився.
Безробіття в США зросло до 25 %
Задля подолання кризи у 1933 році почав здійснюватися Новий курс Рузвельта — різноманітні заходи, направлені на врегулювання економічного становища. Деякі з них, за сучасними уявленнями, допомогли усунути причини, деякі допомагали найбільш постраждалим верствам населення, деякі навпаки, погіршували ситуацію. Найбільш спірним актом було встановлення Національної Адміністрації Відбудови (англ. National Recovery Administration), яка здійснила ряд радикальних змін в американській економіці, аж в 1935 році була визнана неконституційною Верховним судом Сполучених Штаті.
До 1936 року основні економічні показники знову досягли рівня кінця 1920-х років, за винятком безробіття, яке залишалося високим (11 %), хоч значно нижчим, ніж 25 % у 1933 році. Навесні 1937 року промислове виробництво США перевищило рівень 1929 року. У червні 1937 року, адміністрація Рузвельта скоротила витрати і збільшила оподаткування намагаючись збалансувати федеральний бюджет.
В американській економіці знову почалося різке падіння, яке тривало 13 місяців, протягом більшої частини 1938 року. Промислове виробництво протягом кількох місяців знизилося майже на 30 відсотків, а виробництва товарів тривалого користування ще більше. Безробіття зросло з 14,3 % в 1937 році до 19,0 % в 1938 році, піднявшись з 5 до більш ніж 12 мільйонів на початку 1938 року.
Дорожнє будівництво. Меріленд. 1935 рік.
Діти бідняків, Джорджтаун, округ Колумбія. Листопад 1935 року
Негритянська родина біля свого будинку. Нью-Джерсі. Лютий 1936 року.
|
https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/gregor-zamza-perevtilennya-simvolika-v-opovidanni.html
|
Грегор Замза "Перевтілення". Символіка в оповіданні
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/62/3cd3722a39b2b0d70c094e568046b24f.pptx
|
files/3cd3722a39b2b0d70c094e568046b24f.pptx
|
Символи в оповіданні «Перевтілення» Франца Кафки
Підготувала
Якименко Наталія
Символ самовираження грегора, його майстерність і , можливо, його покликання
«Над столом, на якому розкладено загорнуті кожен окремо взірці сукна — Замза був комівояжер, — висів малюнок, що його він недавно вирізав з ілюстрованого журналу й заправив у гарну позолочену рамку. На малюнку зображено даму в хутряному капелюшку й хутряному боа. Дама сиділа рівно й виставляла глядачеві важку хутряну муфту, в якій її руки тонули по самі лікті.»
«Єдина розвага, котру він дозволяє собі, — це випилювання. За якихось два-три вечори він зробив, наприклад, рамочку; така красива рамочка, просто диво; вона висить там у кімнаті, ви зараз її побачите, коли Грегор відчинить.»
«I він вискочив з-під канапи — мати й сестра саме відсапувались у вітальні, спершись на письмовий стіл, — і заметушився по кімнаті, не знаючи, що йому найперше рятувати. Тоді йому впав у вічі портрет дами в хутрах, що висів на порожній уже стіні…Він сидить на портреті і не віддасть його нізащо»
Вони спустошували йому кімнату, забирали все, що він любив; скриню, в якій лежав лобзик та інше начиння, уже винесли
Ключ-самопожертва
«Він повільно просунувся зі стільцем до дверей, відпустив його, навалився на двері, припав до них навстоячки — на подушечках його лапок була якась клейка речовина — і трохи перепочив, натрудившись. А потім заходився повертати ротом ключ у замку. На жаль, у нього, здається, не було справжніх зубів — чим же схопити тепер ключ? — проте щелепи виявилися дуже міцними; з їх допомогою він насправді порухав ключем, незважаючи на те, що, без сумніву, спричинив собі шкоду, бо якась бура рідина виступила в нього з рота, потекла по ключу й закапала на підлогу.»
Ключ- символ того, що Грегор заради інших, роботи готовий себе травмувати, навіть не здогадуючись про це. Сила духу і впертість одночасно з залежністю від думки інших людей; прислужування перед начальством; слабка позиція у житті(він міг не ранитися і залишити цю роботу слюсареві з поваги до себе, якої у нього вочевидь не було)
«— Послухайте-но, — сказав керуючий справами в сусідній кімнаті, — він повертає ключ.
Це дуже збадьорило Грегора, але краще б вони всі, і батько, мати, кричали йому, краще б вони всі кричали йому: "Сильніше, Грегоре! Ану, піднатужся, ану, натисни на замок!" I уявивши, що всі напружено стежать за його зусиллями, він до самозабуття, з усіх сил вчепився в ключ. У міру того, як ключ повертався, Грегор перевалювався біля замка з ніжки на ніжку; тримаючись тепер сторчма тільки з допомогою рота, він у міру потреби то зависав на ключі, то навалювався на нього всією вагою свого тіла. Дзвінке клацання замка, що піддався нарешті, немов розбудило Грегора. Переводячи дух, він сказав собі: "Значить, я все-таки обійшовся без слюсаря", — і поклав голову на ручку дверей, щоб відчинити їх.»
Настрій, кольори
«Тим часом набагато посвітлішало; на протилежній стороні вулиці чітко вимальовувався шматок нескінченної сіро-чорної будівлі (це була лікарня з рівномірно й чітко розташованими на фасаді вікнами); дощ іще йшов, але тільки великими, розрізненими краплинами, що також окремо падали на землю.»
«…дивиться зі свого вікна на пустелю, у котру нероздільно злилися сіра земля й сіре небо.»
«…погода така погана, — чути було, як тарабанить дощ по блясі на підвіконні, — йому стало зовсім сумно…»
«Якось раннім ранком — у скло бив сильний дощ, треба думати, уже ознака приходу весни…»
Зневага керуючий близькі
«На жаль, утеча керуючого, очевидно, укінець розстроїла батька, що досі тримався порівняно стійко, тому що замість того, щоб самому побігти за керуючим чи хоча б не заважати Грегору догнати його, він схопив правою рукою палицю керуючого, котру той разом зі шляпою та пальтом залишив на стільці, а лівою взяв зі столу велику газету і, тупотячи ногами, розмахуючи газетою та палкою, став заганяти Грегора до його кімнати.»
«…батьківська палка в будь-яку секунду могла нанести йому смертельний удар по спині чи по голові. «
«Одна сторона його тулуба піднялася, він навскоси ліг у проході, його бік був зовсім зранений, на білих дверях залишилися жахливі плямки; скоро він застряг і вже не міг самостійно рухатися далі, на одному боці лапки повисли, тремтячи, угору; на іншому вони були боляче притиснені до підлоги. I тоді батько із силою дав йому ззаду воістину рятівного тепер стусана, і Грегор, обливаючись кров'ю, влетів у свою .кімнату. Двері зачинили палицею і настала довгождана тиша.»
Палиця=яблуко
молоко
Лише біля дверей він зрозумів, що, власне, його туди потягло; це був запах чогось їстівного. Там стояла тарілка із солодким молоком, у котрому плавали скибочки білого хліба. Він ледь не засміявся від радощів, бо їсти йому хотілося ще сильніше, ніж уранці, і ледве не по очі занурив голову в молоко. Але скоро він розчаровано витягнув її звідти; мало того, що через поранений лівий бік їсти йому було важко, — а їсти він міг тільки широко розкриваючи рот і працюючи всім своїм тулубом, — молоко, яке завжди було його улюбленим напоєм і яке сестра, звичайно, тому й принесла, видалося йому тепер зовсім несмачним; він майже з відразою відвернувся від тарілки й поповз назад, на середину кімнати.
Молоко – можливість щасливого життя, проте через його рани він не міг ним насолодитися. Це свідчить про перешкоди у його житті, які Грегор не може здолати, молоко - недосяжне щастя.
|
https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/boris-leonidovich-pasternak.html
|
Борис Леонідович Пастернак
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/2/b9ba17b2b392fab4c2e8cc0fe18e4c80.ppsx
|
files/b9ba17b2b392fab4c2e8cc0fe18e4c80.ppsx
| null |
https://svitppt.com.ua/vsesvitnya-istoriya/persha-balkanska-viyna.html
|
Перша Балканська війна
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/45/c7004d9b392753c7398c35a42844b3c5.pptx
|
files/c7004d9b392753c7398c35a42844b3c5.pptx
|
Перша Балканська війна
(1912—1913)
Перша Балканська війна - війна Балканського союзу ( Болгарія, Греція, Сербія, Чорногорія) проти Османської імперії з 25 вересня ( 8 жовтня) 1912 до 17 ( 30) травня 1913. Причиною війни послужило прагнення Сербії, Болгарії, Чорногорії та Греції розширити свої території. Війна завершилася Лондонським мирним договором.
Перший період війни (жовтень — грудень 1912) характеризувався масштабним наступом військ балканського союзу. Під час перемир'я бойові дії припинили туреччина, сербія І болгарія, але греція І чорногорія продовжували війну. Другий період війни (лютий — травень 1913) мав позиційну війну, не рахуючи штурма едірне (адріанополя). Після закінчення першої балканської війни країни-учасниці балканського союзу не були задоволені лондонським мирним договором, що спричинило другу балканську війну.
Передумови і плани
Чотири союзницькі держави не мали будь-якого загального плану або будь-якої спроби координувати свої дії. Навпаки, війна мала проводитися кожною державою в індивідуальному порядку, і можна розділити на чотири театри воєнних дій. Болгари зіштовхнулися з більшою частиною турецьких військ, які захищали напрям до Константинополя у Фракії, а також військові дії у Македонії, серби і чорногорців діяли в Косово, Санджаку, у північній частини Македонії і Албанії; греки діяли на півдні Македонії в напрямку Салоніки, а також в напрямку Яніни.
У Першій Балканської війни використовувалося зброю, раніше жодного разу не застосовувалося на території Європи і в світі взагалі. Зокрема, вперше після італо-турецької війни авіація була застосована для воєнних дій і бомбардувань супротивника. У Першій Балканської війни було випробувано зброю, пізніше масово застосовувалося в Першій світовій війні.
30 травня 1913, після місяця окопної війни, Османська імперія з одного боку і Греція, Болгарія, Сербія і Чорногорія з іншого підписали в Лондоні мирний договір. Фактично, з часу невдалого перемир'я нічого особливо не змінилося, тільки впав Едірне, і тепер Туреччина не могла на нього претендувати.
Згідно з договором:
1.З моменту підписання договору між Балканським союзом і Османською імперією встановлювався "мир на вічні часи".
2.Османська імперія віддавала під контроль Балканського союзу майже всі свої європейські володіння (крім Албанії, статус якої був обговорений пізніше, Стамбула та його околиць).
3.Великі держави повинні були почати переговори по статусу Албанії та забезпечити її безпеку.
4.Османська імперія відмовлялася від Криту на користь Балканського союзу.
5.Великі держави повинні були почати опіку над турками, які проживають на островах Егейського моря і його узбережжях (крім Криту і околиць гори Афон).
6.В Парижі скликалася спеціальна комісія з врегулювання економічних наслідків війни.
7.Решта післявоєнні питання (про військовополонених, торгівлі, відносинах та інші) повинні бути врегульовані окремими, більш спеціалізованими договорами.
Перші твори, присвячені тематиці Першої Балканської війни, стали з'являтися ще в її перші місяці. Ярослав Вешін був першим болгарським художником-баталістом. Картини на військову тематику він почав писати ще до Балканських воєн, однак найбільш відомі свої роботи він написав під враженням Першої Балканської війни. Так, в 1912-1913 роках була написана серія картин, присвячених цій війні. До неї увійшли полотна "На ніж", "Атака", "Обоз біля річки Еркене", "Відступ турок при Люлебургаз". Одночасно з художником в Сербії працювала кіностудія Джок Богдановича, де знімалися документальні короткометражні фільми про події на фронті і в тилу. Джок допомагав російський фотограф Самсон Чернов, спільно з яким була знята серія фільмів про Першу Балканської війни. В даний час ці фільми зберігаються в сербському державному архіві, так як представляють культурну та історичну цінність. У Чорногорії також працювали європейські знімальні групи, які проводили зйомки війни проти Туреччини. Особлива увага приділялася боїв під Шкодер і блокаді цього міста. Після Першої Балканської війни кіноплівки потрапили в країни Європи, де з них зробили кілька кіножурналів, присвячених Першої Балканської війни.
|
https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/milorad-pavich0.html
|
Милорад Павич
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/16/2c063798e7f4f5ef4e3caf501091efa5.pptx
|
files/2c063798e7f4f5ef4e3caf501091efa5.pptx
|
Милорад Павич
Дата народження: 15 жовтня 1929
Місце народження: Белград
Дата смерті: 30 листопада 2009
Місце смерті: Белград
Національність: серб
Громадянство: Сербія
Рід діяльності: письменник, історик, літературознавець, перекладач
Милорад Павич народився 15 жовтня 1929 року в Белграді. Його батько був скульптором і походив з інтелігентної сім'ї, мати викладала філософію і була знавцем сербського фольклору. Писати Павич почав з раннього віку і завжди вважав літературу своїм родовим покликанням — серед його родичів і предків по лінії батька були письменники, і Павич у своїх інтерв'ю віддавав їм належне.
Дитинство Павича прийшлося на німецьку окупацію. Переживши два бомбардування Белграда, при яких загинули 25 тисяч чоловік, письменник одного разу мало не загинув від рук німецьких солдат: його зупинив патруль, але крім учнівського квитка ніяких документів у 15-річного Павича не було. Лише завдяки зусиллям батька, який трохи знав німецьку і зумів порозумітися з солдатами, Павича не розстріляли. Згодом, у 1999-му, письменнику довелося пережити третього в його житті бомбардування — ці враження знайшли відображення в його романі «Зоряна мантія».
У 1953 році Павич закінчив філософський факультет Белградського університету, а потім отримав докторський ступінь у Загребському університеті. Незважаючи на те, що Павич не залишав письменництва, за родом діяльності він залишався вченим, літературознавцем, журналістом, перекладачем і викладачем — ким завгодно, але не письменником. Так було до 1973 року, коли в Югославії була опублікована його перша книга — збірка оповідань «Залізна завіса». Втім, навіть після цього Павич, як він скаже пізніше, був «найбільш нечитабельним письменником своєї країни».
Книги, опубліковані після «Хозарського словника», не мали такого успіху, але й письменником одного роману Павич не став. Постмодерні експерименти успішно продовжилися в романі-клепсидри («Повість про Геро і Леандро»), романі-кросворді («Пейзаж, намальований чаєм») та романі-ворожінні на картах Таро («Остання любов у Константинополі»). Зрештою Павич завернув свій творчий досвід в ультимативну літературну форму — «Унікальний роман», детектив з сотнею кінцівок, що пропонує читачеві максимальну участь у вигляді порожніх сторінок, на яких кожен може дописати свій фінал.
Був одружений з Ясміною Михайлович, письменницею й літературним критиком.
Помер у віці 80 років від інфаркту міокарда.
Милора́д Па́вич - сербський поет, прозаїк, літературознавець, перекладач, фахівець з історії сербської літератури XVII—XIX ст.ст., сербського бароко та поезії символізму. Однин з найбільш читаних письменників екс-Югославії ХХ століття, його твори перекладено 30 мовами.
Письменника вважають одним з найяскравіших представників постмодернізму і магічного реалізму XX століття. Свій найбільш знаменитий роман «Хозарський словник», який Павич видав 1984 року, приніс авторові всесвітню відомість. Серед інших його творів — «Пейзаж, намальований чаєм», «Ящик для письмового приладдя», «Зоряна мантія» та інші. Свою останню книгу, «Мушка», письменник видав в 2009 році.
М.Павич викладав у багатьох європейських університетах (в Парижі, Відні, Фрайбурзі, Реґензбурзі, Белграді), переклав сербською Байрона і Пушкіна, був номінований на Нобелівську премію в галузі літератури у 2004 році.
Перший голова Товариства сербсько-української дружби.
Дякую за увагу!
|
https://svitppt.com.ua/ya-i-ukraina/virobi-z-pshenici.html
|
Вироби з пшениці
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/32/645a1d774e4f3d89064cf8313dd0eda9.pptx
|
files/645a1d774e4f3d89064cf8313dd0eda9.pptx
|
Презентація на тему:”Вироби з пшениці”
пшениця основна зернова культура не лише в Україні,а й у всьому світі.
з її зерна виготовляють різноманітні…
Хлібобулочні вироби
Кондитерські вироби
Вироби з пшениці
Макаронні вироби
Круп’яні вироби
зерно,зелену масу,а часто й солому згодовують тваринам
крім того,солома є добрим будівельним матеріалом
Будівництво з застосуванням соломи походить з Північного заходу США. Уперше метод почав застосовуватися у 19 сторіччі в штаті Небраска, де ґрунт надто піщаний, щоби витримати інші будівлі. «Хтось мудрий побачив ці снопи і подумав: О, це можна використовувати в будівництві! – каже Дейвид. Хоча солома може видатись поганим матеріалом для будівництва, насправді вона є тривкою і ефективною ізоляцією. Водночас вона є екологічно чистою. Хати мають дерев’яний каркас, заповнений снопами соломи, та покриті гіпсом, цементом чи глиною. Дейвид наголошує, що такі хати вогнестійкі та можуть встояти землетрус.
Масло, отримане з паростків пшениці застосовують в медицині
Масло, отримане з паростків пшениці, сприяє усуненню запальних процесів, виводить шкідливі речовини і токсини з організму, шкіри. Маслом рекомендується користуватися щодня, доглядаючи таким чином за шкірою рук, обличчя і тіла.
Масло пшениці характеризується очищує, антицелюлітною, протизапальну, ранозагоювальну дію. Воно стимулює обмін речовин, сприяє вдосконаленню кольору обличчя і омолодженню шкіри, навіть у зрілому віці.
…а також в косметології
Масло зародків пшениці - оптимальний догляд за нормальною, сухою, зрілої і в'янучої шкірою. Воно покращує колір обличчя, активізує обмінні процеси в клітинах шкіри, надає очищаючу і ранозагоювальну дію на шкірний покрив.
Очищуючі властивості масла дозволяють усунути забруднення шкірного покриву, звільнивши пори, що робить можливим його застосування в догляді за проблемною / комбінованою шкірою.
Застосування масла зародків пшениці рекомендовано при незначних (неглибоких) зморшках навколо очей , на шиї, на губах; при сонячних та побутових опіках . Крім того, масло застосовують при зайвій втраті волосся, для відновлення їх еластичності і природного блиску.
Дякую за увагу!!!!!
|
https://svitppt.com.ua/vsesvitnya-istoriya/storinki-osvoennya-pivnichnoi-ameriki1.html
|
"Сторінки освоєння Північної Америки"
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/57/b755f538e2743e3db9cea05be51c631b.pptx
|
files/b755f538e2743e3db9cea05be51c631b.pptx
|
Сторінки освоєння Північної Америки
Відкриття Америки , Нового Світу , пов'язане з пошуками морського шляху до Індії. Дивовижна природа Нового Світу, його населення - «добрі дикуни», які, здавалось, жили, не маючи турбот про хліб насущний, - усе це приголомшило європейців. Для індіанців європейці були божественними істотами зі старовинних легенд і пророцтв, де йшлося про білу бородату боголюдину, яка прийде зі Сходу. Саме цим пояснювалася дивна для європейців поведінка аборигенів - їхня безмежна гостинність, привітність і щедрість. Священний трепет викликали в індіанців вогнепальна зброя й коні, яких вони до цього ніколи не бачили. Так відбулася зустріч двох різних світів, несхожих культур, незнайомих цивілізацій.
Освоєння Північної Америки складалося з 4 етапів.
Перший етап — плавання норманнів
Першими європейцями, що побували в Америці, були норманни ( жителі нівнічної Європи : вікінги Скандинавії, данни Англії…), що досягли її берегів у X—XI ст. Ейрік Рауді у 981—983 pp. плавав уздовж берегів Гренландії, його син Лейв Ейрікссон бл. 1000 р. досяг узбережжя п-ова Лабрадор і о. Ньюфаундленд, однак їхні подорожі в той час не були відомі у Старому Світі.
Ерік Рудий (Рауді) — першовідкривач Гренландії Ісландський вікінг норвезького походження. Вважається першим європейцем, який заснував поселення в Гренландії.
На одному з поєдинків за землю Ерік вбив людину, після чого ісландським судом був засудженим на вигнання на декілька років. В 982 році він зі своїми людьми відплив на захід. Нову землю він назвав Гренландією. В 986 році він повернувся в Ісландію і, взявши зі собою велику кількість людей, вернувся назад.
А в 1004 році Норманн Лейф Еріксон (Щасливчик), син Еріка Рудого, досяг побережжя Північної Америки (за пів тисячоліття до Христофора Колумба).
Другий етап — іспанські, англійські і французькі експедиції XV — першої половини XVIII ст.
Знайшовши морський шлях до Індії, португальці не допускали кораблів з інших країн у свої володіння. Іспанці шукали нових шляхів до цієї країни. На той час європейці вже здогадувалися, що Земля має форму кулі. Отже, якщо вирушити на захід, можна досягти східних берегів Азії і казково багатих земель Індії та Китаю
Христофор Колумб— мореплавець, який був на службі в іспанського короля, добився спорядження експедиції для пошуку західного шляху до Індії. У 1492 р. каравели вирушили у плавання на захід. Подорож Атлантичним океаном тривала 33 дні. Моряки не вірили в існування суходолу потойбіч Атлантики і готувалися до бунту. Аж раптом вахтовий з корабля «Пінта» сповістив: «Земля!».
Колумб був упевнений, що досяг берегів багатої й таємничої Індії. З легкої руки мандрівника статних і гостинних жителів із червонуватою шкірою назвали індіанцями. А самі острови дістали назву Вест- Індія, тобто Західна Індія. Нині - це Багамські та Антильські острови.
Колумб здійснив до цих берегів ще кілька плавань і твердо був переконаний, що відкрив західний шлях до Індії. З часом стало очевидним — великий мореплавець досяг нової частини світу, тобто Америки.
12 жовтня 1492 р. вважають офіційною датою відкриття Америки європейцями.
Головним результатом плавань Колумба було відкриття Нового Світу - Америки. Наступна колонізація цього материка призвела до створення європейцями на його території нових держав, які, насамперед США, почали відігравати стратегічну роль у розвитку людського суспільства. Відкриття Америки Колумбом стало чи не найбільшим географічним відкриттям за всю історію людства. Колумб започаткував відкриття материка Південна Америка і перешийків Центральної Америки, він відкрив архіпелаг Великих Антильських островів.
Англійська експедиція під керівництвом італійця Дж. Кабота у 1497—1498 pp. пройшла вздовж східного берега Північної Америки від Ньюфаундленда майже до Флориди.
У 1513 р. іспанський конкістадор X. Понсе де Леон відкрив п-ів Флориду, а В. Нуньєс де Бальбоа перетнув Панамський перешийок і першим побачив Тихий океан.
П-ів Юкатан, західні, північно-західні та південні береги Мексиканської затоки були відкриті у 1517—1519 pp. іспанськими конкістадорами (Ф. Ернандес Кордова, X. Гріхальва та інші).
У1519—1521 pp. Е. Кортес відкрив і протягом короткого часу завоював величезну імперію ацтеків в Мексиці
У 1524 р. загони Кортеса в пошуках морського проходу з Тихого океану в Атлантичний перетнули Центральну Америку, через Мексиканське плоскогір'я вийшли до Тихого океану і по суходолу просунулися до Гватемали і Гондурасу
У цьому ж році італієць Дж. Верраццано обстежив східне узбережжя між 34° і 46° пн. ш. Іспанська експедиція під керівництвом X. Авіли, пройшовши вздовж узбережжя від Панамської затоки до затоки Фонсека, висадилася на берег і відкрила озера Нікарагуа і Манагуа.
Третій етап — російські, французькі і англійські експедиції XVIII—XIX ст.
До середини 30-х pp. XVIIІ ст. численні російські експедиції (В. Беринга, П. Нагібіна, А. Мельникова тощо) уперше обстежили береги Північної Америки в районі затоки Аляска. У 1732 г. І. Федоров першим серед мандрівників побачив обидва береги Берингової протоки, по матеріалах його експедиції було складено першу карту протоки. Відкриття Аляски пов'язують з експедицією В. Беринга і О. Чирикова, яка у 1741 р. нанесла на карту бл. 400 верст північно-західного узбережжя Північної Америки, відкрила декілька з Алеутських о-вів. Промисловці А. Толстих, С. Глотов, С. Пономарьов та інші відкрили Пацюкові, Андріянівські та Лисячі о-ови. У 1768—1769 pp. П. К. Креницин і М. Д. Левашов завершили обстеження Алеутських о-вів. На одному з них (о. Кадьяк) купець Г. І. Шеліхов у 1784 р. заснував перше російське поселення.
У 1784— 1795 pp. російські дослідники і підприємці завершили обстеження Аляски. Великий внесок у це зробили Г. І. Шеліхов, результати спостережень якого на Алясці та в інших районах були викладені у звіті (переведеному потім на багато мов), і підприємець О. А. Баранов, що склав географічний опис о. Кадьяк і обстежив північний і східний береги затоки Аляска з метою розвитку хутрового промислу і пошуку корисних копалин. Споряджені Барановим експедиції досягли Каліфорнії і заснували там поселення Росс.
Четвертий етап — експедиції XIX—XX ст
У 1816— 1844 pp. російські дослідники О. Е. Коцебу, М. Васильєв, В. Малахов та інші відкрили затоку Коцебу, острів Нунівак, багато річок на Алясці. У цей же період американські мандрівники М. Льюїс і У. Кларк простежили течію р. Міссурі і подолали Скелясті гори у середній частині (1804—1806), Дж. Бріджер, П. Огден та інші вивчили Каліфорнійську долину і Великий Басейн (1824—1853).
Англійські дослідники зосередили свої зусилля головним чином на пошуках Північно-Західного проходу. У 1818 р. Джон Росс досяг Баффінової затоки і увійшов у протоку Ланкастера, яку він помилково прийняв за затоку, після чого повернув назад. У. Е. Паррі в 1819— 1824 pp. першим пройшов цю протоку і обстежив значну частину о-вів Канадського Арктичного архіпелагу, довівши, що Баффінова Земля є островом. У 1830—1831 pp. племінник Джона Росса — Джеймс Росс під час зимівлі на п-ові Бутія визначив положення Північного магнітного полюса. У 1819—1822 pp. і 1825—1827 pp. Дж. Франклін керував експедиціями з вивчення Американського Арктичного узбережжя, які, зокрема, відкрили один з найбільших островів Канадського Арктичного архіпелагу — о. Вікторія. У 1845 р. він на двох кораблях відправився в плавання з метою пошуку Північно-Західного проходу, однак експедиція пропала безвісти. На її пошуки були споряджені бл. 50 експедицій, які зробили великий внесок у дослідження Канадської частини Арктики.
У 1858—1871 pp. американські мандрівники Й. Кейн, І. Хейс і Ч. Холл відкрили басейни pp. Кейн і Холл і потрапили у море Лінкольна. У 1898— 1902 рр. норвезький дослідник О. Свердруп відкрив західний берег о. Елсмір і групу островів, названу його ім'ям. Ф. Нансен у 1888 р. здійснив перший в історії лижний перехід через Гренландію, пройшовши її зі сходу на захід в її південній частині. Через чотири роки американець Р. Пірі на собаках перетнув Гренландію у зворотному напрямі, вийшов на її північний край, остаточно встановивши, що це острів. Дослідження о-вів Канадського Арктичного архіпелагу завершили у 1914—1917 pp. канадські дослідники В. Стефансон і С. Сторкерсон. Першим проплив Північно-Західним проходом від Гренландії до Аляски у 1903—1906 pp. норвезький мандрівник Р. Амундсен, який виконав під час плавання важливі геомагнітні спостереження і наніс на карту понад 100 островів.
У кінці XIX — на початку XX вв. американські і канадські дослідники, головним чином геологи, провели регулярні роботи з вивчення Скелястих гір, плато Юкон і відкрили вищу точку Північної Америки — гору Мак-Кінлі на Алясці.
Відкриття ХV-ХVІІ ст. мали величезний вплив на подальшу історію людства. Декілька поколінь безстрашних і мужніх мореплавців суттєво розсунули межі ойкумени (відомих земель): європейці познайомилися з новими землями, народами і цивілізаціями. Відбулася зустріч двох світів - європейського і американського, зв'язок між ними став постійним.
З відкриттям Америки відбувся справжній ривок у розвитку наукових знань. На зміну фантастичним поглядам про будову Землі прийшло підкріплене досвідом переконання в її кулястості.
Встановлення постійних зв'язків між Європою й усіма нововідкритими землями змінило характер торгівлі. Тепер головна роль відводилася не внутрішнім морям, а океанам.
|
https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/lorka.html
|
Лорка
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/65/5feacdc79c66d80881e7df7a0eb418d3.pptx
|
files/5feacdc79c66d80881e7df7a0eb418d3.pptx
|
Підготувала учениця 11-Б класу Мороз Марія
Федеріко Гарсіа Лорка
талановитий поет, ілюстратор і музикант, центральна фігура «Покоління 27 року».
повне ім'я Лорки - Федеріко дель Саградо Корасон де Хесус Гарсіа Лорка.
він народився 5 червня 1898 року в невеликому містечку Фуенте-Вакерос, що в 17 км від провінції Гранада на півдні Іспанії.
батько Федеріко Гарсіа Родрігес примножував сімейний стан завдяки розквіту цукрової промисловості. Мати Вісента Лорка Ромеро працювала вчителькою.
у 1905-му сім'я переїхала в сусіднє поселення Вальдеррубіо, а в 1909-му - в літній будинок Уерта-де-Сан-Вінсент на околиці Гранади.
Дитинство
Зараз у всіх трьох будинках, де жив Лорка, організовані музеї
у 1915 році Лорка вступив до Університету Гранади. Він вивчав право, літературу і композицію. Майбутній поет відчував прихильність до музики сильніше, ніж до літератури.
з 11 років він брав уроки гри на фортепіано в місцевій консерваторії. Учитель Антоніо Сегура Меза переконував Лорку стати піаністом.
перо в руки хлопець узяв лише після смерті Мези в 1916 році.
Юність
У 1916-1917 роках Лорка подорожував по півночі Іспанії разом з викладачем зі свого університету. Саме він переконав юнака написати перший і єдиний прозовий твір «Враження і пейзажі».
У 1919-му поет переїхав до Мадріду . Тут Лорка познайомився з Сальвадором Далі і Луїсом Бунюелем, яким тільки належало стати великими художниками, зблизився з драматургом Едуардо Маркіної і Грегоріо Мартінесом Сьєрра, директором мадридського театру «Хой Еслава».
в 1920 році Лорка поставив дебютну п'єсу «Зле заклинання метеликів» про кохання метелика і таракана.
Перша поетична збірка Лорки «Книга віршів» побачила світ у 1921 році. Твори присвячені релігії, природі і самотності, це ключові теми творчості іспанського поета.
Творчість
Цікавий факт: на малюнках поета особи часто накладаються один на одного. Їх Лорка називав «автопортретами», кажучи, що печаль і радість в ньому самому, як і в будь-якій людині, нероздільні, як життя і смерть.
Збірник «Циганське романсеро» (1928) приніс Лорке популярність в Іспанії .
Набагато пізніше він прославився як драматург, автор п'єс «Коли пройде п'ять років» (1930), «Донья Росіта, дівчина, або Мова квітів» (1935), «Дім Бернарди Альби» (1936). Здебільшого вони присвячені розвінчанню культу жінки і гомоеротизму.
Драматургія
Особисте життя
Федеріко Гарсіа Лорка був гомосексуалістом.
У 1925-1928 роках він зустрічався зі скульптором Еміліо Аладреном Перохо, але прагнув Сальвадора Далі.
Жорстку відмову художника ввів Лорку в депресію. Він картав себе за захоплення чоловіками, відчував, що потрапив в пастку між публічною особою успішного поета і справжнім «я», яке могло проявити себе тільки наодинці.
Хвороба досягла апогею, коли Далі і Бунюель разом знялися в короткометражці «Андалузький пес» (1929). Лорка сприйняв це як особисту образу
Щоденники, оприлюднені в 2012 році, стверджують, що музою служив 19-річний мексиканець Хуан Рамірес де Лукас, з яким Лорка сподівався влаштувати своє особисте життя.
Пост градоначальника зайняв шурин Лорки, Мануель Фернандес-Монтісінос. Його вбили через тиждень після призначення, а 18 серпня 1936 року заарештували і Лорку.
Причина смерті Лорки - розстріл, але чиїми руками - залишається загадкою.
Одні стверджують, що поет став жертвою зачистки сім'ї Мануеля, інші кажуть, що його вбили за соціалістичні погляди і те, що він займався «гомосексуальними, протиприродними речами».
18 серпня 1936 року – помер. Тіло поета так і не знайшли, не дивлячись на масштабні пошуки (в тому числі в XXI столітті).
Смерть
«Якщо море тебе засмучує - ти безнадійний».
«Що таке поезія? А ось що: союз двох слів, про які ніхто не підозрював, що вони можуть з'єднатися і що, з'єднавшись, вони будуть висловлювати нову таємницю всякий раз, коли їх скажуть ».
«Сьогодні - це і є життя. Сьогодні триває роками. Вчора - померле сьогодні, завтра - не народжене. Будь-який наш день - це завжди сьогодні ».
Цитати
|
https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/chuma.html
|
"Чума"
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/39/00c94304c27c4793166b293b85066f51.pptx
|
files/00c94304c27c4793166b293b85066f51.pptx
|
Чума
Альбер Камю
Це сталося після Другої світової війни у невеличкому приморському місті Орані…хворі конали на очах….
…почалась чума…
Усі контакти із зовнішнім світом було обірвано…вони залишилися наодинці з чумою..
божевілля чи протистояння?
Який вихід….
Смерть чи боротьба?
Кохання чи обов’язок?
Чума
Альбер Камю
«Хіба не все наше життя — чума?»
|
https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/lm-tolstoy.html
|
"Л.М. Толстой"
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/51/5e6a93b447d7774f5b1304013197dd3d.pptx
|
files/5e6a93b447d7774f5b1304013197dd3d.pptx
|
Л.М. ТОЛСТОЙ
(1828-1910)
Пізня творчість
У творчості пізнього Толстого яскраво виявилися прагнення до простоти стилю і пряма повчальність. Він створив численні твори, написані в наслідування народним легендам і казкам, в яких виразив своє розуміння учення Христа, уявлення про гідне і праведне життя і про ідеальне суспільство.
Збоченість, неправильність життя людей, устрою суспільства — основна тема творчості пізнього Толстого.
Творчість
«Крейцерова соната» (1887–1889)
У повісті Толстой представив статеву любов між чоловіком і жінкою низьким, негідним людини відчуттям.
«Живий труп» (1900, опублікована посмертно, в 1911)
В центрі уваги автора — ненормальність законів і влади, що примушують подружжя, що розлюбило і готове розлучитися один з одним, до продовження сумісного життя. Головний герой п'єси, Федя Протасов, відчуває порожнечу навколишнього суспільства і знаходить вихід в хмільному розгулі. Прагнення розв'язати заплутаний вузол відносин із залишеною дружиною Лізою і з кохаючим її чесним, але обмеженим і не розуміючим Протасова Віктором Кареніним приводить головного героя до самогубства.
«Отець Сергій»
(Толстой працював над нею в 1890-х, опублікована після смерті в 1911)
У повісті зображається історія життя князя Степана Касатського, що стає ченцем Сергіем, вкрай самолюбної людини, що проходить через спокусу славою до простого покірливого життя убогого мандрівника.
«Холстомір» (1885, перший варіант — 1864–1865)
У оповіданні потворність відносин, що панують серед людей, викрита завдяки особливому прийому: події зображені в сприйнятті коня Холстоміра. Розповідь побудована на контрасті — трагічне життя мудрого Холстоміра й історія безглуздого існування його колишнього господаря, розпусного й егоїстичного князя Серпуховського.
Прозріння героя, етичне, духовне перетворення на порозі смерті — сюжет повістей «Смерть Івана Ілліча» (1881–1882, 1884–1886, опублікована в 1886) і «Господар і працівник» (1894–1895). Смертельно хворий великий чиновник Іван Ілліч переконується, наскільки порожнє було його життя, в якому він слідував тим же правилам і звичкам, що і інші люди його круга. Повість будується на контрасті нових уявлень Івана Ілліча про життя і думок, властивих його сім'ї і товаришам по службі. Герой другої повісті, господар заїжджого двору жадібний і чужий докорам совісті Брехунів несподівано для самого себе рятує ціною життя свого працівника Микиту.
«Воскресіння» (1889–1899)
У основі сюжету — етичне відродження багатого дворянина Дмитра Івановича Нехлюдова і повії Катюши Маслової, яку Нехлюдов колись спокусив. У «Воскресінні» Толстой відмовляється від свого улюбленого прийому — зображення переживань героїв — «діалектики душі». Опис складного руху суперечливих переживань замінюється прямими думками-оцінками Нехлюдовим себе і навколишніх людей. Толстой описує парадоксальну, «перевернену» ситуацію: Нехлюдов, винний в етичному падінні Катюши Маслової, виявляється її юридичним суддею. Він потрапляє в число присяжних засідателів, які вирішують питання про винність Маслової (Маслову підозрюють в причетності до отруєння купця-відвідувача публічного будинку). Толстой зображає цілу галерею персонажів з різних прошарків — чиновників, кримінальних злочинців, революціонерів. Автор роману виступає в ролі безжального судді сучасного суспільного і державного устрою.
«Хаджі-Мурат» (1896–1904)
Повість вперше опублікована посмертно, 1912. Її сюжет — історія переходу на бік росіян чеченця Хаджі-Мурата, що прагне помститися імаму Шамілю. На відміну від інших пізніх творів Толстого, в «Хаджі-Мураті» відсутня очевидна авторська мораль. Тому не випадково Толстой не хотів видавати цю повість. Хаджі-Мурат —тип «природного героя», що привертав увагу ще молодого Толстого. Прагнення свободи — його основна риса. Хаджі-Мурату не чужі негативні якості. Але він, при всій своїй підступності, простодушний і цим протиставлений двом володарям-ворогам — лицемірному Миколі I і Шамілю. Толстой вдається до прийому викривання ненормальності життя російського світського суспільства та двору, зображуючи їх через сприйняття Хаджі-Мурата, що помічає все дивне, протиприродне. Повість побудована на прийомі смислового перегукування подій. Історія Хаджі-Мурата, жертви обману російського царя і його оточення, співвіднесена з долею нещасного російського солдата Авдєєва.
Родинні проблеми
З початку 1880-х у відносинах між Толстим і його дружиною і синами наростає взаємне відчуження. Толстой відчував муки і сором через багатство, яким володів. Розлад між ученням, що закликає до відмови від багатства, і власною поведінкою був для нього нестерпно тяжкий. У 1880-х між Толстим і Софією Андріївною виникає конфлікт з-за майна і доходів від видань творів письменника. Він хотів роздати нужденним все своє майно, але його зупинила загроза дружини оголосити його божевільним і заснувати над ним опіку. Софія Андріївна відстоювала інтереси і благополуччя сім'ї і дітей. Толстой надав всім видавцям право на вільне видання всіх своїх творів, що вийшли після 1881 (цей рік Толстой вважав роком власного етичного перелому).
1906, Толстой з онукою
Але Софія Андріївна вимагала привілеї для себе на видання зібрання творів чоловіка. 22 липня 1910 Толстой склав заповіт, в якому надавав всім видавцям право на видання своїх творів. Цей заповіт загострив відносини з дружиною. Відчуваючи неможливість збереження миру в сім'ї і бажаючи повною мірою наслідувати ідеал спрощення і трудового життя, Толстой о 5-й годині ранку 28 жовтня 1910 разом зі своїм лікарем Д. П. Маковицьким залишив Ясну Поляну. Через кілька днів до них приєдналася дочка Льва Миколайовича, Олександра Львівна. Толстой мав намір їхати на південь, потім, ймовірно, за кордон. Думав стати селянином.
Смерть письменника
О 6-й годині 35 хвилин вечора 31 жовтня поїзд, що прямував у Ростов-на-Дону, прибув на станцію Астапово Рязансько-Уральської залізниці. Толстой, у якого піднялася температура, був вимушений зупинитися в будиночку начальника станції. Лікарі визначили запалення легень. О 6.05 7 (20) листопада 1910 Толстой помер.
10 (23) листопада 1910 року письменника поховали в Ясній Поляні, скраю лісового яру, де в дитинстві він разом із братом шукав «зелену паличку», яка зберігала «секрет» ощасливлення всіх людей.
АННА КАРЕНИНА
РОМАНЪ
графа
Л.Н. Толстаго
«Анна Кареніна» — другий роман Льва Толстого,
завершений 1877 року (опубліковано в 1876—1877 роках).
Художні особливості
Характерними художніми особливостями роману є повтори ситуацій та образів, які прогнозують розвиток подій. В епізоді знайомства Анни та Олексія Вронського на залізничному вокзалі гине зчіплювач вагонів. На залізничній станції відбувається й освічення Вронського до Анни. Образ залізниці співвідноситься в романі з мотивами пристрасті, смертельної загрози. Смерть Кареніної і провина Вронського провіщуються на перегонах,де Олексій через незграбність ламає хребет своїй кобилі. Символічного значення набуває й сон Анни, в якому вона бачить чоловіка,що працює з залізом, він нагадує з образ залізничних службовців та овіяний загрозою і смертю.
В «Анні Кареніній» Толстой неодноразово використовує прийом внутрішнього монологу, хаотичних спостережень, вражень від навколишнього світу та думок героїні. У «Анні Кареніній» сюжет і фабула не збігаються. Принцип концентричного розташування сюжетних кіл − характерна для Толстого форма виявлення внутрішньої єдності «широкого і вільного роману». Глави роману розташовані циклами, між якими існує тісний зв'язок і в тематичному, і в сюжетному планах. Кожна частина роману має свій «вузол ідеї». Опорними пунктами композиції є сюжетно-тематичні центри, які послідовно змінюють один одного...
Сюжет
Основний конфлікт роману розвивається на прикладі кількох сімейних пар: Анна − Каренін, Доллі − Облонський, Кіті − Левін. У всіх випадках автор так і не знаходить відповіді на хвилюючі його питання: як живе людина в сім'ї і в суспільстві, чи можна обмежитися тільки рамками сім'ї? У чому секрет людського щастя?
Головна героїня роману, Анна Кареніна—людина розумна та чесна, але її образ пов'язаний з обманом і зрадою. Сенс її життя—власне щастя. Обранцем Анни стає Олексій Вронський-представник петербурзької інтелігенції. Чоловік Анни, високопоставлений чиновник,який на перший погляд видається бездушним і черствим, але насправді здатний до високих почуттів.
Три сюжетні лінії, які складають канву роману мають схожі та відмінні риси. Анна обирає кохання, руйнуючи родину. Дар'я, дружина її брата Степана Облонського, чинить навпаки. Заради щастя і благополуччя дітей пробачає зраду чоловіку. Костянтин Левін, одружившись з молодшою сестрою Дар'ї, Кіті Щербацькою, прагне духовного й чистого шлюбу. Історія одруження Костянтина і Кіті, духовні пошуки Левіна є автобіографічними, оскільки відтворюють епізоди одруження і сімейного життя Льва Миколайовича й Софії Андріївни.
Образ Анни Кареніної
Осуджує, чи оправдовує Толстой Анну Кареніну? І як слід розуміти таємничі слова епіграфа: "Мне отмщение, и Аз воздам"? Невже страшна смерть -
заслужена кара цієї жінки, що до самого кінця залишається для читача чистою і прекрасною?
Герой трагедії не може бути людиною з нецільними, роздрібленими почуттями. Людина з маленькими, почвертованими почуттями і компромісними думками не може охопити своїми чи думками, чи почуттями всю реальність і зачіпити саме основне, не може протистояти цілому світу, висуваючи до нього високі вимоги, ціною власного життя, не може показати справжнє нещастя багатьох людей. Це і зробила героїня Толстого - Анна. Своєю любов'ю вона хотіла охопити весь світ. І холодний, жорстокий світ, який оточував її, не прийняв її світлу любов.
В образі Анни, Толстой показує чарівну аристократку, а перш за все, ніжну, жіночну жінку, з сумними очима, що просили автора розгадати загадку людського життя.
Зустрівшись з Вронським у вагоні в Анни було відчуття бурі в її життя - передчуття "забороненого" щастя. В ній кипіла сила життя, а таке бажання справжнього життя, було рівносильне цій бушуючій бурі.
Треба сказати, що Толстой розвиває в "Анні Кареніній" одну із основних тем своєї творчості, тему відчуження світу від людини і велике бажання людства - бажання присвоєння всього світу людині. Анна Кареніна була готова полетіти назустріч всьому світу. І зрозуміло, що любов, яка виникла в світлій душі, Анна була готова подарувати цілому світу. Любов Анни висока і прекрасна, бо в ній відчувалась потреба життя і любові до всіх взагалі, і кожного окремо.
Та Вронський і Анна своєю любов'ю убили її. Лиш починаючи свою любов, вони миттєво починали знищувати її. Любов Анни була самим життям. Але і ця любов була самою смертю. Невже це означало, що смерть прикинулась життям? Так, вона це вміє робити. І було зрозуміло, що любов Анни і Вронського просто була приречена на крах. Хоча сама природа покликала Анну до кохання. І, водночас, та сама природа осуджує її за любов, що жила в душі Анни.
І в цей час від неї відвертається весь світ. І небо, і сонце, і зелень осуджують її...
На жаль саме любов Анни убиває її. Не знайшовши щастя з своїм чоловіком, вона прагне побачити його з Вронським, але знову і знову розчаровується. Вронський - людина не для сімейного життя, а тим більше для справжньої любові. Так як і Каренін, він не є людиною, щоб жила заради людей. Але Анна усвідомлює це тільки згодом. Розчарувавшись в житті і в коханні, Анна не може знайти себе в житті і бачить вихід тільки зробивши такий відчайдушний крок - крок до смерті. Треба сказати, що не кожна людина готова гідно дивитися в очі смерті, не кожна може залишити дітей, та й взагалі життя. В образі Анни Толстой показав жінку, що кинула виклик світу в якому вона жила, яка відкрито "крикнула" про свої почуття.
|
https://svitppt.com.ua/vsesvitnya-istoriya/vizvolniy-pohid-chervonoi-armii.html
|
"Визвольний похід Червоної армії"
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/41/c6755339e55063019284a434f27bf119.pptx
|
files/c6755339e55063019284a434f27bf119.pptx
|
“Визвольний похід Червоної армії”
(17 вересня 1939 — 6 жовтня 1939)
Вторгнення СРСР до Польщі (1939)
Офіційна назва в радянській історіографії — Визвольний похід Червоної Армії у Західну Україну й Західну Білорусь 1939 року.
Підготовка СРСР до війни з Польщею
Підготовка СРСР до війни з Польщею розпочалася у формі прихованої військової мобілізації. Вже 3 вересня 1939 року політбюро ЦК ВКП(б) ухвалило таємне рішення щодо продовження на місяць строку служби червоноармійців і молодших командирів, які підлягали демобілізації, внаслідок чого в РСЧА було затримано понад 310 тисяч чоловік
Підготовка СРСР до війни з Польщею
З 7 вересня 1939 року під виглядом Великих навчальних зборів розпочався призов 2,6 млн запасників 7-ми військових округів, у тому числі двох, розташованих на території України —КОВО і ХВО. Через десять днів після початку зборів було сформовано 98 стрілецьких, 14 кавалерійських дивізій, 27 танкових бригад і 24 артполки Резерву Головного командування. З цієї загальної кількості 41 стрілецька, 13 кавалерійських дивізій, 17 танкових бригад і 9 артполків надалі увійшли до складу Білоруського і Українського фронтів
Підготовка СРСР до війни з Польщею
16 вересня 1939 військова Рада Українського фронту видала директиву № А0084 — наказ радянським військам увійти на терени Польщі з тим, аби «рішуче виступити на допомогу трудящим Західної України і Західної Білорусії». Перед вторгненням Український фронт лічив: 28 стрілецьких, 7 кінних дивізій, 10 танкових і 2 моторизовані бригади — близько 800 тисяч бійців і командирів; у взаємодії з військами фронту належало діяти військам НКВС — 55 тисяч бійців, близько 2 тисяч танків, 1100 бойових літаків, 4700 гармат.
Початок бойових дій
17 вересня 1939 року (через 17 днів після наступу Вермахту на територію Польщі та після переходу німецьких військ річки Сян) о другій годині ночі Сталін в присутності Молотова і Ворошилова прийняв німецького посла Шуленбурга і повідомив про те, що Червона Армія приступає до бойових дій проти Польщі.
Початок наступальних дій
О 5-00 17 вересня передові та штурмові загони Червоної Армії, всього сім армій, 1 кінно-механізована група, біля 615 000 чоловік, 4900 гармат і мінометів, 4700 танків, 3300 літаків, перетнули кордон та розгромили польську прикордонну охорону: полки «Сарни», «Здолбунів», «Чортків» Корпусу Охорони Пограниччя — 12 тисяч бійців. Перші години операції підтвердили дані радянської розвідки про відсутність значних угруповань польських військ, що дозволило прискорити наступальні дії.
Наступальні дії
Одержавши повідомлення про перехід Червоною Армією польського кордону, німецьке командування віддало наказ військам зупинитися на лінії Сколе — Львів — Володимир-Волинський — Брест — Білосток.
Близько 18:00 передовий загін 45-ї стрілецької дивізії РСЧА зайняв місто Рівне, роззброївши дрібні частини польської армії.
Наступальні дії
В ніч з 17 на 18 вересня радянські війська взяли Тернопіль - частини і з'єднання 6-ї армії РСЧА (24-а танкова бригада разом із 136-м полком 97-ї стрілецької дивізії, 10-а танкова бригада та 5-та кавалерійська дивізія), полонено 600 польських вояків; Збараж, Коломию
−23-я танкова бригада РСЧА, роззброєно біля 10 000 військових 3 польських піхотних дивізій. О 7-й ранку 18 вересня 36-а танкова бригада РСЧА зайняла Дубно, роззброєно частини тилу 18-ї і 26-ї польських піхотних дивізій, полонено 6000 вояків. Під вечір 18 вересня 36-а танкова бригада і розвідувальний батальйон 45-ї стрілецької дивізії РСЧА в Луцьку, взято в полон до 9 тисяч польських військових. Впродовж 18-19 вересня — Красне, Озерну, Сокаль, Броди ,Бібрку, Рогатин, Долину.
Наступальні дії
19 вересня частини ЧА підійшли до Львова. Тут Червона армія зустрілась з частинами вермахту: 1-а і 2-а гірсько-піхотні дивізії вермахту, які вже упродовж майже тижня — з 12 вересня - блокували з півночі, заходу і півдня в місті 15-тисячний польський гарнізон на чолі з генералом В. Лянгером.
Радянські частини через непорозуміння обстріляли німецьку колону, що відходила з міста.
Наступальні дії
22 вересня 1939 року після переговорів з радянським командуванням львівський гарнізон погодився капітулювати на почесних умовах, які, втім, не було виконано: в 11.00 підписано угоду, о 14-й польські війська почали складати зброю, о 15.00 з'єднання 2-го кавалерійського корпусу у пішому строю сумісно з танками 24-ї, 38-ї та 10-ї танкових бригад вступили у місто. Пункт 8 підписаної польською і радянською сторонами угоди гарантував офіцерам польської армії особисту свободу, недоторканість майна, право на виїзд до зарубіжних країн. При виході з міста обеззброєні колони поляків були оточені частинами Червоної армії і НКВС та відправлені до концтаборів.
Кінець наступальних дій
Часом на початок жовтня у військах Українського і Білоруського фронтів нараховувалося до 2 420 000 військовиків у 60 стрілецьких, 13 кавалерійських дивізіях та 18 танкових бригадах, більше 5400 гармат, 6000 танків і 3 700 літаків.
Завершальними акордами 5 жовтня радянські війська розбили групу полковника Зелєнєвського, полонили 6500 польських вояків, з них було 360 офіцерів.
Втрати сторін
Наслідки
30 липня 1941 року з підписанням Угоди Сікорського-Майського СРСР де-юре визнав західноукраїнські землі за Польщею.
23 вересня 2009 року Сейм Польщі одностайно засудив агресію СРСР 1939 року, назвавши Польщу «жертвою двох тоталітаризмів: нацизму та комунізму», а розстріл польських офіцерів у Катині навесні 1940 року «військовим злочином з ознаками геноциду».
Територіальні зміни
Результатом Польського походу було приєднання до Радянського Союзу території Західної України та Західної Білорусії. Положення нового кордону було закріплено радянсько-німецьким договором про кордон від 28 вересня 1939 року. Новий кордон в основному збігався з «лінією Керзона», що була рекомендована в 1919 році Паризькою мирною конференцією як східний кордон Польщі. Вона розмежовувала області компактного проживання поляків з одного боку, українців і білорусів з іншого.
Території на схід від річок Західний Буг і Сян були приєднані до Української РСР і Білоруської РСР. Це збільшило територію СРСР на 196 тис. км² (50,4 % території Польщі), а населення — на 13 млн
|
https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/defo-daniel-angliyskiy-pismennik-publicist.html
|
Дефо Даніель Англійський письменник, публіцист
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/5/cfb6aead5aa16e48e279d583b45d5392.pptx
|
files/cfb6aead5aa16e48e279d583b45d5392.pptx
|
Англійський письменник, публіцист
Дефо Даніель
біографія
Даніель Дефо народився в 1660 році в Лондоні 26 квітня, помер в 1732 році теж в Лондоні. Народився в сім’ї торговця м’ясом і свічкового фабриканта Джеймса Фо , сім’я була пуританської віри і поділяла погляди дисинтерів. Навчався в пуританський духовній академії, але священиком не став. У 1683 році одружвися з Мері Тефлі.
Кріплгейт
Кілька разів змушений був оголошувати себе банкрутом, переховуватись від кредиторів і поліції. Проте зацікавлений дефо не обмежувалися підприємством, його бурхлива енергія проявлялась в політичній і публіцистичній діяльності. У 1685 році він узяв участь в очоленому герцогом Монмаутом повстанні проти короля Якова II намагався відновити католицтво та абсолютну монархію. Після поразки повстання Дефо змушений був довго переховуватися, щоб уникати суворої кари. Революцію 1688 році він зустрів співчутливу підтримку політика Вільгельма III Оранського.
Складні часи дефо Даніеля
Вільгельм III Оранський.
Народився в 1650 році 14 листопада в Лондоні, помер 1702 році 8 березня там само. Був королем Англії, правителем Нідерландів, королем Шотландії.
Дефо став зачинателем таких різновидів жанру роману як:
пригодницький, біографічний, психологічний, кримінальний романи, романи виховання, роман подорож, історичні романи .
Важливу роль Дефо відігравав і в розвитку англійської журнатістики. Літературна діяльність розпочалась у 1697 році коли вийшов його перший памфлет «Опит о Проектах» Близько 500 творі написаних письмеником.
Творчість
Пригодницькі
Молль Флендерс
Крутійський роман Даніеля Дефо, опублікований 27 січня 1722 року лондонським книгопродавцем Четвудом. Повна назва «Яка була дванадцять років утриманкою, п’ять разів одружена , дванадцять років злодійкою, вісім років засланського у Вірджинії, але під кінець життя розбагатіла.
Роксана
Щаслива куртизанка, або історія життя і всіляких злигоднів долі мадемуазель де Біло , згодом іменованої графинею де Вінтсельгейм Німецькою, вона ж особа, відома за часів Карла II під ім’ям леді Роксана.
Робінзон крузо історії полковника Джека
Життя й незвичайні та дивовижні пригоди Робінзона Крузо, моряка з Йорка, що прожив двадцять вісім років у цілковитій самотності на безлюдному острові після аварії корабля, під час якої ж загинув увесь екіпаж, крім нього .
З додатком розповіді про не менш дивовижний спосіб , яким його зрештою визволили пірати. Описано ним самим
Памфлет- публіцистичний твір, безпосередня мета і пафос якого — конкретне, цивільне, переважно соціально-політичне викриття; зазвичай невелике за об'ємом.
Памфлети
Висновок:Даніель Дефо був відомим письменником і його твори славляться і сьогодні. А такий роман як Робінзон Крузо як і старшим людям,і дітям.
|
https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/g-ibsen-nayvidatnishiy-norvezkiy-dramaturg-st-reformator-teatru-r.html
|
Г. Ібсен – найвидатніший норвезький драматург 19 ст., реформатор театру 1925 р.
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/5/ec8683cf7f2a7c6d35ac74e8e18f76d6.pptx
|
files/ec8683cf7f2a7c6d35ac74e8e18f76d6.pptx
|
Г. Ібсен – найвидатніший норвезький драматург 19 ст., реформатор театру 1925 р.
Головне завдання Ібсена – драматурга – зробити драму серйозною, заставити глядача осмилити фінал шляхом роздумів
Еволюція творчості
Жанр п’єси
“ Ляльковий дім ” –соціально – психологічна та інтелектуально - аналітична п’єса, яка змальовує становлення та розквіт людської особистості та причини, які заважають розвитку власного “я”
Філософські, соціальні та морально – етичні ідеї твору
Г. Ібсен перейшов до викриття моралі в цілому, до заперечення всього існуючого соціального та ідейного укладу, до змалювання типових представників суспільства.
Система образів п’єси
Обивательський спосіб життя адвоката Хельмера розкривається, оголюючи брехливість існуючих норм родинних взаємин та святості шлюбу
Нора відмовляється від родинного благополуччя, іде в невідомість тому, що вона перестала бути “ лялькою “ і стала людиною
Критика загальновизнаних цінностей
Проблема Нори – це проблема будь – якої людини взагалі. На питання : чи може бути релігія моральною підтримкою в житті, чи закони справедливі, чи слід жити фальшивими цінностями ? – немає готових відповідей
Особливості драматичного конфлікту
Побутові деталі максимально наближені до дійсності
Використання підтексту для розкриття внутрішнього світу героїв
Поєднання трагічного і комічного
Незавершеність кінцівки
Ідейний конфлікт набуває гострого філософського та соціального значення
Ознаки “ нової драми ”
Драматичні твори є “ п’єсами про людську душу “
Зближення драматургічного простору з реальністю
Відсутність чіткої межі між трагедією і комедією, оскільки реальне життя – трагікомічне
Композиція п’єс має інтелектуально – аналітичний характер
Незавершена кінцівка
|
https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/ernest-heminguey-rr.html
|
Ернест Хемінгуей (1899-1961 рр.)
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/5/d4a2a8ccca8a668b381ca5bf9cf528a6.pptx
|
files/d4a2a8ccca8a668b381ca5bf9cf528a6.pptx
|
Ернест Хемінгуей (1899-1961 рр.)
Ернест Міллер Хемінгуей народився 21 липня 1899 р. в містечку Оук-Парк у передмісті Чикаго. Він був другим із шести дітей лікаря Кларенса Едмунда Хемінгуея та його дружини Грейс Ернестіні Холл. Батько захоплювався природою, полюванням, рибною ловлею. Мати — музикою, їх син успадкував від матері любов до мистецтва, артистизм, почуття ритму (воно пізніше стало однією з особливостей його прози), які своєрідно поєднувалися з любов'ю до природи, мисливства та спорту. Він отримував насолоду, слухаючи музику, захоплювався живописом, багато читав і не уявляв собі життя без рибалки, полювання, без лісів, гір і моря.
У школі йому все давалося легко. Улюбленець учителів, він дивував їх своїми нестандартними творами. Юнак захоплювався літературою, дуже багато читав. У школі він набув перших навиків роботи журналіста: був репортером і редактором шкільної газети, опублікував понад 30 статей, заміток, друкувався в шкільному літературному журналі. Ернест закінчив школу 1917 р. і, попри бажання батьків, відмовився продовжувати навчання далі. Він збайдужів до науки і книг, його вабило до себе життя, повне пригод і небезпек, яке і стало його "університетами". Хемінгуей хотів навчитися писати про все, що бачив, про що довідався, тому почав працювати в газеті. Ця праця була доброю школою для початківця.
Письмовий стіл Ернеста Хемінгуея
Коли Америка вступила в першу світову війну, Хемінгуей рвався на фронт, але через поганий зір (око було ушкоджене під час занять боксом) йому відмовили. Тоді юнак попросив зарахувати його до Червоного Хреста, і він як водій медичної машини отримав призначення в Європу. Там він, прагнучи бути ближче до фронту, опинився в Італії, де своєю машиною їздив на передову. Під час одного з таких виїздів він був декілька разів важко поранений в ноги. Завдяки мистецтву лікарів Хемінгуей одужав, але після повернення додому перебував у пригніченому стані. Більшість дослідників та рідні схильні вважати, що ця депресія була наслідком війни і поранення. Вони назавжди травмували свідомість письменника, він не спав ночами, згадуючи війну, багато говорив про її жорстокі безглуздя. За участь у війні, за мужність і відвагу він був нагороджений військовим хрестом та срібною медаллю (найвищою нагородою Італії для іноземців).
Заради свого товариша , італійського снайпера , який був поранений , Ернест витримав 12 операцій . На його тілі було 227 поранень . Цей трагічний епізод фронтового життя мав несподіваний своїм продовженням любовну історію , пережиту Ернестом під час лікування у шпиталі. Її героїнею була медсестра Агнеса фон Куровські. Їхні взаємини були художньо переосмислені письменником у його романі “Прощавай , зброє!”
Першими своїми публікаціями Хемінгуей заявив про себе як про оригінального митця. Збірка оповідань "В наш час", опублікована 1925 р., є своєрідним циклом новел, об'єднаних одним героєм - Ніком Адамсом, що увібрав у себе багато рис самого автора. Цю публікацію можна назвати прологом до зрілої творчості Хемінгуея.
Справжній успіх прийшов до письменника після того, як він опублікував свій перший роман "І сонце сходить" (друга назва -"Фієста").
Спрямування наступного роману Хемінгуея «Прощавай, зброє!» (1929) — гуманістичне заперечення війни, антимілітаристський характер. У 30-х роках він видав також художньо-нарисові книжки: «Смерть пополудні», «Зелені узгір'я Африки». А свій соціально-психологічний твір про рибалку Гаррі Лефгана, котрий намагається боротися з ворожим йому світом багатіїв, «Маєш і не маєш» Хемінгуей пише під впливом подій економічної кризи у США.
У роки громадянської війни в Іспанії Хемінгуей провів багато місяців в оточеному Мадриді і на фронті, написав низку нарисів та статей про героїчних іспанських республіканців, п'єсу «П'ята колона» і роман «По кому подзвін» (1940), в яких розповідав про криваві та трагічні роки громадянської війни. Герой цього твору (як і в більшості творів письменника) — американець, який живе і діє на чужині.
Хемінгуей був людиною неординарною, фізично витривалою, мужньою, сильною. У 60-річному віці він мав зріст 185 см, 90 кг ваги, міг поцілити з пістолета на відстані півсотні метрів у цигарку, яка була в роті когось із знайомих; в молоді роки він вистояв раунди проти чемпіона важкої ваги; входив у клітку з левами; був непоганим спринтером, умів, ніби справжній матадор, убити бика, був прекрасним гірськолижником, плавцем, снайпером, рибалкою.
У повоєнний час письменник видав оповідання і невеликий роман про другу світову війну «За рікою у затінку дерев». У цей період американська література була в занепаді, її виводить із цього стану саме Хемінгуей — у 1952 році він пише філософську повість «Старий і море», за яку одержав Нобелівську премію. Цей твір мав нечуваний успіх, він розпродався за 48 годин у кількості 5 мільйонів 435 тисяч примірників.
Довгий період Хемінгуей жив на Кубі (1939-1960) в містечку Сант-Франціско де Паула, неподалік від Гавани. Тяжка хвороба, неможливість плідно працювати, невдоволення політичною ситуацією у США на початку 50-х років — так званою «холодною війною» — призводять письменника до депресії. В 1960 році він повертається у США. Його лікують, але невдало, і в 1961 році у пориві відчаю він пострілом із вінчестера покінчив із життям.
По смерті Хемінгуея виходили твори, які лишилися в рукописах: «Свято, яке завжди з тобою» — книга спогадів, незакінчений роман «Острови в океані».
|
https://svitppt.com.ua/vsesvitnya-istoriya/rozvitok-kitayu.html
|
"Розвиток Китаю"
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/57/8c69b9fb8eb909301d63c39e00253559.pptx
|
files/8c69b9fb8eb909301d63c39e00253559.pptx
|
Китай — найстаріша країна у світі, безперервна історична традиція якої налічує майже 5000 років.
Розвиток Китаю
Стародавній Китай
Основні періоди (епохи) в історії Древнього Китаю традиційно носять назви династій і царств:
Шан (або Інь) — XVI — XI ст. до н. е.
Чжоу і Чжаньго — XI — III ст. до н. е.
Цинь — 221 — 207 рр. до н. е.
Хань — 206 р. до н. е. — 220 р. н. е.
Найдавніші згадки про Китай відносяться до часів правителя Фу Сі, який жив за 30-40 століть до початку нашої ери. Вважається, що боги надихнули його на написання священної книги древнього Китаю «Іцзін», з якої пішла теорія про те, що фізичний Всесвіт виник і розвивається завдяки чергуванню інь і ян.
В історичних джерелах не згадуються жодні правителі Китаю, які б передували династії Шан (1766—1122 р. до н. е.). Правителі Шан були скинуті династією Чжоу, яка спочатку побудувала свою столицю поблизу сучасного Сіаню, а пізніше, приблизно у 750 р. до н. е., втекла від варварів, які вторглися в країну і осіли поруч з нинішнім Ляояном. У ранній період правління династії влада була зосереджена в руках імператора, але пізніше місцеві правителі утворили майже незалежні держави.
З 770 р. до н. е. ці правителі вели між собою запеклі війни, і весь період з 476 по 221 р. до н. е. одержав назву «боротьби царств». У той же час Китай потерпав від нападівварварів з півночі і північного сходу. Тоді й було вирішено побудувати величезні стіни для захисту території.
Теракотова армія Цінь Ши Хуан-ді
Зрештою основна влада зосередилася в руках принца Цинь, військо якого скинуло правителя Чжоу. Новий імператор Цінь Ши Хуан-ді став засновником династії Цинь у 221 р. до н. е. Він був одним з найбільш прославлених імператорів в історії Китаю і першим об'єднав китайську імперію.
Після смерті імператора Цинь Ші-Хуан-ді у 210 р. до н. е. розгорнулася боротьба за владу між губернаторами провінцій. Переможець, Лю Бан, заснував династію Хань (206 р. до н. е. — 220 р. н. е.). При правлінні династії Хань територія Китаю значно розширилася. Після падіння династії Хань боротьбу за владу повели три царства — Вей, Шу й У. Через короткий час у війну вступили 16 провінцій. У 581 р. до н. е. засновник династії Сунь захопив владу і доклав зусиль для об'єднання імперії. Робота почалася з Великого каналу, що з'єднує низов'я Янцзи із середнім плином Хуанхе.
Період Чжоу і Чжанго
У XI ст. до н. е. держава Шан була завойована племенами Чжоу, з чого почалася нова епоха в історії Древнього Китаю. Але процвітання його було недовгим, пішов період роздробленості і міжособних воїн — епоха Царств, що Борються або Чжаньго (V — III сс. до н. е.).
Безперервні війни приводять до накопичення військового досвіду і появи перших трактатів по цій тематиці. Фундатором військової теорії вважається Сунь Цзи. Його «Трактат про військове мистецтво», що складається з 13 розділів, став каноном військової науки свого часу і досі по праву вважається класикою військово-стратегічної думки.
В епоху Чжоу продовжився бурхливий розвиток астрономії.
З'явилися нові прилади для визначення координат небесних світил — армілярні сфери. За 600 років до н. е. був введений сонячно-місячний календар. До 350 р. до н. е. вченим стало відомо, що тривалість сонячного року — 365,25 діб, а місячного — 295 діб. Знаки 12 тварин служили для позначення «земних гілок» циклу в 600 років. У IV с. до н. е. вченим Ши Шенем був складений перший в світовій історії зоряний каталог, той, що включав 800 світил. Починаючи з 240 р.до н. е. точно відмічалася кожна поява комети, відомої нині як комета Галлея.
Значні досягнення древньокитайських медиків. Частина їх методів лікування не втратила своєї актуальності і в наш час: голковколювання, пульсова діагностика, припікання тощо.
У періоди Чжоу і Чжаньго йде формування китайської філософії. Складаються матеріалістичні переконання, в основі яких лежали уявлення про п'ять першоелементів («стихій») природи: воду, вогонь, метал, дерево, землю. Одночасно відбувається становлення головних принципів вчення про протилежні і взаємопов'язані сили інь і ян, дія яких розглядалася як причина рушення і мінливості в природі. Це знаходить своє втілення в древнішому літературному пам'ятнику Китаю — «Книзі змін» (XII — VI ст. до н. е.).
Даосизм і конфуціанство
У VI — V ст. до н. е. зароджуються даосизм і конфуціанство. Основоположником даосизму вважається мудрець Лао-цзи. У центрі його вчення — поняття Дао («Шлях»), якому підпорядкований увесь світ і яке є основою і джерелом всього сущого. Весь Всесвіт має своє Дао і знаходиться в постійному русі, в неперервній зміні, підкоряючись природній необхідності. Поведінка людини також повинна націлюватися природніми законами, вона не повинна втручатися у природну течію життя, інакше це приведе до хаосу. Засуджуючи багатство, розкіш, знатність, виступаючи проти жорстокості і свавілля, насильства і воїн, Лао-цзи, проте, проповідував відмову від боротьби, висував теорію «недіяння», ненасильного споглядання.
Конфуціанство виникло як етико-політичне вчення і надалі набуло винятково широкого поширення. Фундатор вчення Кун Фу-цзи (551 — 479 рр. до н. е.) вважав вічним встановлений Небом порядок, закликав шанувати традиції в сім'ї і державі, ставлячи у розділ кута виховання людини. Він розробив цілу систему правил і норм поведінки людини — Ритуал, згідно з яким треба вшановувати предків, поважати старших, прагнути до внутрішнього самоудосконалення. Підкорення молодших старшим і народу володарям вводилося у вічний і непорушний закон. Будь-які корінні зміни засуджувалися. Конфуціанське вчення було особливо популярним в колах родової знаті, яке не бажало жодних змін у суспільстві. Однак імператори династії Цинь досить жорстоко боролися проти нього, і тільки у часи Шаньської імперії конфуціанство стало офіційною державною ідеологією (і залишалося нею до початку ХХ ст.). Література чжоуського періоду представлена вищезазначеною «Книгою змін», «Книгою пісень», яка є пам'ятником древнішої народної поезії і включає 305 поетичних творів, і «Книгою історії» - зібрання офіційних документів і описів історичних подій. Всі вони вплинули серйозним чином на розвиток літератури і поезії в подальші віки.
Це відноситься і до творчості найбільшого древньокитайского поета Цюй Юаня (340 — 278 рр. до н. е.). Він походив зі знатного аристократичного роду, знаходився в конфлікті з придворними сановниками, що і відбилося на його поезії. Багато які його твори носять викривальний і сатиричний характер. Цюй вважається основоположником літературної поезії і по праву називається першим великим поетом Китаю.
У період Чжоу значно розширяється коло ремесел, з'являється безліч предметів декоративно-прикладного мистецтва, створених висококваліфікованими матеріалами: бронзові дзеркала, вироби з нефриту, разписне лакове начиння. Виробництво лака, до речі, в той час було відомо тільки в Китаї.
Музичне мистецтво, яке спочатку виконувало ритуальні функції, в чжоусский період отримує подальший розвиток. Поступово пісні і танці відособляються, удосконалюється техніка музичної гри і музичні інструменти. Відомий наступний китайський вислів: «Слова можуть обманювати, люди можуть прикидатися, тільки музика не здатна брехати»
Період Цинь
Недовгий період правління династії Цинь ознаменувався припиненням міжусобних воїн і об'єднанням Китаю. При імператорові Цинь Ши-Хуанді розвернулося грандіозне будівництво: були прокладені нові дороги, прориті канали, столиця імперії Сяньян обнесена могутньою кріпосною стіною. Але саме головне будівництво розвернулося на півночі, де Китаю постійно докучали кочові племена. Щоб обмежити їх проникнення на територію Циньської імперії, почалося зведення знаменитої Великої Китайської стіни. Роботи велися протягом 10 років, не пририваючись ні вдень, ні вночі. Усього на споруді стіни працювало біля 2 млн. людей. Загальна довжина її становила майже 4 тис. км, через кожні 60-100 метрів над стіною підносяться вежі. Висота стіни досягала 10 метрів, а ширина була така, що по ній вільно могли проїхати 5-6 вершників. З розмахом будувалася і гробниця Цинь Ши-Хуанді. Вона була оточена двома рядами високих стін, створюючих в плані квадрат (символ землі). Саркофаг з тілом імператора оточувало безліч дорогоцінних предметів. На відстані півтора кілометра від гробниці були прориті одинадцять підземних тунелів, де розташовувалося «військо», виліплене з глини. Кожний воїн був виконаний в натуральну величину і наділений індивідуальними рисами.
Середньовіччя
220–265 роки — період трьох царств (Вей, У, Шу). Після тимчасового об'єднання в 317–589 роках відбувається поділ на Північний та Південний Китай. В той час як на північ вторгаються чужинські народи і створюють 16 держав з китайським управлінням і цивілізацією, у222–589 роках на півдні так звані шість династій продовжують китайську традицію. Лян У Ді (правив у 502–550 роках) сприяє махаяна-буддизму, котрий поширюється в Китаї. Політичне панування належить у 420–588 роках тюрській державі То-ба (династія Вей). З її занепадом набирає сили генерал Ян Цзянь і знову об'єднує всю державу у 580–604 роках як імператор Вень Ді (династія Суй). Слідуючий імператор Ян Ді, що правив до 618 року обирає у 606 році своїх чиновників за допомогою літературних іспитів (діяли до XX століття). Імператорський канал з'єднує Янцзи та Хуанхе. Військові невдачі від тюрків та Кореї спричиняють повстання і як наслідок, з'являєтьсяДинастія Тан (618–907 роки).
Після падіння династії Суй, в епоху Тан, Китаю досяг значного розквіту. Саме в цей період Китай став самою могутньою державою світу і представляв основну силу в Східній Азії: створення самостійних військових округів для охорони кордонів; знищення кок-тюрків; просування в Корею. 88 азіатських народів визнають китайську зверхність. Розквіт економіки, арабської заморської і китайської торгівлі на суходолі. Населення Сіаню, столиці імперії, перевищувало 1 млн. чоловік, процвітала культура: розвивався класичний живопис, такі мистецтва, як музика, танець і опера, вироблялися чудові керамічні вироби, був відкритий секрет білої напівпрозорої порцеляни. Домінували конфуціанська етика і буддизм, спостерігався прогрес у науці — переважно в астрономії і географії. Вершина китайської лірики — Ван Вей (699–759 роки), Лі Бо (699–762 роки), Ду Фу (712–770 роки), Бо Цзюйі та Хань Юй. Збірка віршів «Тан» охоплює 48 900 віршів і 2200 поетів. 725 року — заснування академії Хань-Лінь для добору вищих чиновників. Розквіт буддизму впливає на літературу і мистецтво (живопис, скульптура). Паломництво передає імпульси зІндії.
У VIII столітті — перші невдачі, котрі зумовили занепад світової держави: у 751 році поразка біля Таласа від арабів; військові заколоти за участю уйгурів, китаїв (киданів), тангутів і тайських племен. 790 року — завоювання Заходу Китаю Туфанською (Тибетською) державою, яка розпадається в IX столітті, проте Танську імперію послаблюють переслідування буддистів у 844 році. Ближче до кінця IX століття на територію Китаю почали вторгатися сусідні народи, крім того, постійно спалахували внутрішні повстання. У 907 р. династія припинила існування. У 907–960 роках швидко змінилося ще п'ять династій. У цей неспокійний період китайської історії були введені паперові банкноти і винайдений примітивний друкарський верстат.
960–1127 роки — правління династії Північна Сун, що відновила імперію шляхом сплати данини киданам (династія Ляо) і державі Сі Ся. Для контролю командувачів у 1068–1085 роках Шень Цзун розділяє цивільну і військову адміністрацію і створює народну міліцію, але вона не спроможна запобігти політичній катастрофі: чжурчжені завойовують Північний Китай і засновують 1125 року державу Цзінь. 1127–1279 роки — правління Південної династії Сун, що ледве зберігає свою самостійність за допомогою данини до монгольського вторгнення. Попри політичне безсилля — другий період культурного та економічного розквіту Китаю: вдосконалення селітри, пороху, ракети, книгодрукування, порцеляни. Також були досягнення і в культурі. Розквіт прози (історичні та географічні праці, енциклопедії); відомі есеїсти Оуян Сю та Сяо Тунбо; створюються академії живопису. Філософія Сун, що догматизує конфуціанство в державну моральність і засновує китайську єдину культуру. Творцем новокитайської мови стає «схоласт» Чжу Сі (1131–1200 роки).
XIX сторіччя
На початку XIX ст. європейські кораблі почали все частіше з'являтися біля узбережжя, царська Росія заволоділа Сибіром. Через «опіумні війни» (1839—1842) Шанхай і Нанкін перейшли в руки англійців, п'ять портів були відкриті для торгівлі, а війська Великобританії окупували Гонконг. Китайці були змушені ввозити опій, щоб підтримати торгівлю. Крім того, загрозу для маньчжурського двору становило повстання тайпинів (1848—1864) під керівництвом релігійного фанатика, який називав себе братом Ісуса Христа. Він і його послідовники захопили велику територію Китаю і заснували Небесну столицю в Нанкіні. Спроби повсталих заволодіти Пекіном і слабкий опір маньчжурів спонукали британців і французів домогтися в імператора нових концесій. Результатом стала Пекінська угода, за якою для іноземних торговців відкривалися додаткові порти, гарантувалися екстериторіальні права й інші привілеї іноземцям. Союзні війська й армія маньчжурів розгромили тайпинів, Нанкін був відвойований. Але незабаром почалася війна Китаю з Японією (1894—1895), у результаті якої Китай втратив Корею, Тайвань і Пескадорські острови.
1900 - 1949
На зломі століть у Китаї відбулося Боксерське повстання. У 1900 «Громада справедливих куркулів», або «боксерів», вдерлася у Пекін і атакувала квартал, де жили іноземці. Облога продовжувалася 50 днів, доки не прибули експедиційні сили семи західних держав та Японії. «Боксерам» довелося тікати. Революційний рух у Китаї зрештою призвів до китайської революції та падіння династії Цин у 1911 р. У цей час революціонери в Нанкіні створили свій уряд. Сунь Ятсен був проголошений першим президентом 1 січня 1912 р., але не він, а генерал Юань Шикай змусив маньчжурів зректися престолу у 1912 р. і проголосив Китай конституційною республікою. Столицею держави був оголошений Пекін. У тому ж році Сунь Ятсен сформував партію гоміньдан, оголошену Юань Шикаєм у 1913 р. поза законом. Юань намагався стати імператором, але його спроба провалилася. Після його смерті у 1916 р. Японія скористалася внутрішніми безладдями в Китаї, щоб захопити провінцію Шаньдун, і висунула так звані «двадцять одну вимогу», за якими влада у Китаї переходила в руки японців. Китай був змушений погодитися на ці вимоги, і з тих пір цей день вважається днем національної жалоби.
У 1917 р. Китай вступив у Першу світову війну, насамперед спонукуваний бажанням відвоювати загублені провінції, але на Версальській мирній конференції претензії Китаю були відхилені. У липні 1921 р. у Шанхаї була утворена китайська Комуністична партія, одним з лідерів якої став Мао Цзедун. У 1924 р. партія гоміньдан, позбавлена підтримки західних демократичних держав, була переформована Сунь Ятсеном під керівництвом радянського уряду. За підтримкою російських комуністів, була утворена революційна армія. Сунь Ятсен помер у 1925 р., а національний уряд провінції Гуаньчжоу очолив Чан Кайші.
Війська націоналістів рушили на північ, захоплюючи провінцію за провінцією, і в 1927 р. досягли Шанхаю. У квітні 1927 р., після розправи над членами Комуністичної партії, у Нанкіні був створений тимчасовий націоналістичний уряд, визнаний західними державами у 1928 р. Президентом країни став Чан Кайші. Протягом майже 10 років Чан Кайші намагався відновити політичну єдність всієї країни, але зіштовхнувся з могутньою опозицією. У 1931 р. Японія захопила Маньчжурію, і до 1933 р. війська наблизилися до передмість Пекіну.
У 1935 р. Мао Цзедун проголосив себе лідером Китайської Комуністичної партії. Через півроку почалося повномасштабне вторгнення у Китай японських військ, а до жовтня 1938 р. японська армія контролювала всі східні провінції від Маньчжурії до Гуаньдуна. У Пекіні і Нанкіні були створені маріонеткові уряди. Війська гоміньдану відступили до Чунціна, комуністи зайняли провінцію Шеньсі, керуючи партизанською війною на окупованих територіях. У 1945 р., після розгрому японської армії в Тихоокеанському регіоні, капітулювали японські війська у Китаї. Армія Чан Кайші за допомогою військово-повітряних сил США захопила в полон залишки японських військ і отримала контроль над головними стратегічними пунктами території, окупованої японцями.
У 1949 р. в Китаї вибухнула громадянська війна. З допомогою тактики партизанської війни, опанованої під час окупації, комуністи до 1948 р. захопили майже всі північні землі, а у січні 1949 р. узяли Пекін. Війська Чан Кайші втікли на Тайвань.
Китайська народна республіка (з 1949)
1 жовтня 1949 року Мао Цзедун проголосив утворення Китайської Народної Республіки. Перші дії нового уряду були спрямовані на відновлення економіки і створення соціалістичного ладу. Відповідно до Пакту про радянсько-китайську дружбу, укладеного у лютому 1950, китайцям у цьому допомагав Радянський Союз. У країну прибували радянські фахівці, Китай одержував устаткування, необхідне для відновлення економіки.
У жовтні 1950 Китай вступив у Корейську війну. У той же час в країні були проведені аграрні реформи, щоб забезпечити більш справедливий розподіл землі, але вони супроводжувалися стратами колишніх землевласників і заможних селян. Крім того, почали вживатися заходи проти політичної й економічної корупції.
1953 року був прийнятий перший п'ятирічний план. Він передбачав спробу розвитку китайської економіки за радянською моделлю, наголос було зроблено на розвиток важкої промисловості. Земля, віддана селянам відповідно до земельної реформи, була віднята назад у процесі створення колективних господарств. У 60-х роках почався розрив відносин між Китаєм і СРСР. Усі радянські фахівці були відкликані, програми допомоги припинилися. 1962 року влада була змушена перетворити комуни у більш ефективні невеликі господарства. У тому ж році зіткнення на кордоні з Індією вилилися у війну. Два роки по тому в Китаї було здійснено вибух атомної бомби.
1966 року почався рух хунвейбінів, що охопив весь Китай. Коли у 1968 повстання вдалося утихомирити, Мао знову виявився при владі. 1969 року відбулися серйозні сутички між прикордонними військами Китаю і СРСР на річці Уссурі.
1971 року спадкоємець Мао Лін Бяо спробував заручатися підтримкою армії і здійснити переворот, але програв і був убитий на кордоні з Монголією при спробі втекти в СРСР.
Рік по тому президент США Річард Ніксон відвідав Китай з метою укласти комюніке, за яким США визнавали право Китаю на Тайвань як невід'ємну частину країни.
У 1976 р. помер прем'єр-міністр Чжоу Еньлай, і за короткий час радикально налаштовані партійні кола розгорнули бурхливу кампанію проти його ймовірного спадкоємця Ден Сяопіна, який у квітні був зміщений з усіх посад. У липні Китай постраждав від найсильнішого землетрусу у Тяньшані, неподалік Пекіна, під час якого загинуло щонайменше 240 тисяч осіб і було нанесено величезний збиток одній з великих промислових зон країни. У вересні помер Мао.
У 1977 р. Ден Сяопін був відновлений на всіх посадах і очолив фракцію помірних, які намагалися рухатися шляхом економічного розвитку і реформ. Китай почав втілювати програму «чотирьох модернізацій», що означало зміцнити промисловість, сільське господарство, науку й оборону. У 1980 р. пролунала критика дій Мао Цзедуна і його серйозних помилок в останні роки правління.
Реформи розпочалися в сільському господарстві, а потім були поширені і на промисловість.
Реформи у сільському господарстві: землю комун порівну поділено між селянськими сім'ями і передано їм в оренду; створювався сімейний підряд; з 1984 р. селянам дозволялось продавати залишки продукції на ринку після виконання державного замовлення; підвищено державні закупівельні ціни; створено мережу малих сільськогосподарських підприємств по переробці продукції і підсобні промисли (у 1988 р. діяло 12 млн. підприємств), які виробляли 1/5 валового промислового продукту.
Реформи в промисловості: на держпідприємствах вводився госпрозрахунок та економічні стимули праці; заохочувалась індивідуальна трудова діяльність; створювались невеликі приватні підприємства в торгівлі, сфері обслуговування і легкій промисловості; запроваджувалась оренда в промисловості. З метою залучення іноземних інвестицій для модернізації китайської промисловості, впровадження нових технологій і підготовки кваліфікованих кадрів створювались вільні економічні зони.
Економічні реформи дали значний приріст виробництва (близько 8-10% на рік). На споживчому ринку з'явилась велика кількість товарів, які раніше були відсутніми. Китай став одним з найбільших експортерів. Підвищився життєвий рівень населення. За обсягом валового національного продукту Китай поступався лише США, але з розрахунку на душу населення знаходиться на останніх місцях.
Особливістю китайських реформ є те, що вони не зачепили політичну сферу. У Китаї при владі залишається Комуністична партія. Спроби демократичних сил поставити питання про політичні реформи завершились кривавою трагедією. 3 червня 1989 р. на розгін студентських демонстрацій на площі Тянанмень були кинуті війська. Сотні людей загинули, тисячі були арештовані. Чжао Цзиян був зміщений з посади генерального секретаря.
У 1994 р. у Китаї був відмінений офіційний контроль над обміном валюти, юань отримав твердий курс. У 1990—2000х роках китайська економіка демонструє бурхливий економічний ріст.
Китай є світовим лідером за виплавкою сталі, виробництвом цементу, дешевих товарів широкого вжитку. Сільське господарство забезпечує продуктами харчування мільярдне населення країни. В цій країні зосереджено 40% світового поголів’я свиней, вирощується понад 50 видів зернових, головним з яких є рис. За експортом рису КНР посідає перше місце в світі.
Висновок:
Китай — найстаріша країна у світі, безперервна історична традиція якої налічує майже 5000 років.
Його розвиток є дуже цікавим. На протязі багатьох століть Китай рухався вперед, не зважаючи на загарбників він існує і зараз. Культура суспільств Стародавнього Китаю є важливим кроком уперед у розвитку духовного життя людства. Саме тут виникли різні системи писемності — клинопис, ієрогліфи тощо. Було покладено початок науковим знанням у царині астрономії, математики, медицини, філософії, створена художня література; зодчі та художники знайшли рішення цілого ряду принципових питань архітектури, скульптури, живопису, декоративно-ужиткового мистецтва.
Мистецтво численних народів Китаю дуже різне за своїми вихідними формами, художніми досягненнями, шляхами розвитку, однак має багато схожих принципових рис.
Традиції культури Китаю збереглися впродовж віків і справили велике значення на розвиток багатьох народів Азії і Європи в подальші періоди.
|
https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/-gradus-za-farengeytom.html
|
451 градус за Фаренгейтом
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/25/2e1a23f1e78c3e2ebec5cc2d7bd45278.pptx
|
files/2e1a23f1e78c3e2ebec5cc2d7bd45278.pptx
|
«...451 градус по Фаренгейту — температура, при которой воспламеняется и горит бумага».
Рей Бредбері
«451° за Фаренгейтом»
Рей Ду́ґлас Бре́дбері
22 серпня 1920- 5 червня 2012
Дитинство
Рей Дуглас Бредбері народився у містечку Вокіґен, Іллінойс, у сім'ї шведської імігрантки, і Леонарда Сполдінг Бредбері — телефоніста англійського походження.
Хлопчика заохочували до читання — чимало часу він проводив у місцевій бібліотеці. Саме тоді, у віці 12 років, Рей почав думати про кар'єру письменника.
Про свої дитячі роки він збереже враження у «Кульбабовому вині» (Dandelion Wine).
Коли Бредбері виповнюється 6 років, сім'я здійснює ряд переїздів, врешті осідаючи у Лос Анджелесі у 1934 році. Рей закінчує середню школу, не маючи змоги продовжити навчання й мусячи заробляти на життя продажем газет, він, по суті, цим і обмежує свою «офіційну» освіту. Систематичні знання він здобуває відвідинами бібліотек:
«Мене виростили бібліотеки. Я не вірю у коледжі та університети. Я вірю у бібліотеки, бо більшість студентів не мають достатньо грошей [на освіту]. Коли я завершив школу, тривала Депресія й грошей не було. Я не міг відвідувати коледж, а тому проводив у бібліотеці три дні щотижня впродовж 10 років»
Кар'єра письменника
Світогляд письменника сформувався серед книжок, що супроводжували його із вельми юного віку:
« Жюль Верн був моїм батьком. Уеллс — мудрим дядечком. Едгар Аллан По доводився мені двоюрідним братом, він як кажан — вічно мешкав у нас на темному горищі. Флеш Гордон та Бак Роджерс — мої брати і товариші. Ось вам і вся моя рідня. Ще додам, що моєю матір'ю, цілком ймовірно, була Мері Уоллстонкрафт Шеллі, авторка Франкенштейна. Ну, ким я ще міг стати, як не письменником-фантастом із такою сімейкою ».
У 1938–1942- Рей працював продавцем газет на вулицях Лос-Анджелесу, проводячи ночі за друкарською машинкою. Таким чином набувався досвід літературної творчості й формувалась майстерність. Віднайдення особистого впізнаваного стилю вдалося письменнику лише після тривалих зусиль:
« Після мільйонів слів наслідувань, у віці двадцять два роки я раптом здійснив прорив, прорив у оригінальність «науковофантастичною» історією, що була цілком «моєю»»
Так написано оповідання «Пожежник», опубліковане в журналі «Galaxy» 1951 року. Роман —
це доповнена версія цього оповідання, випущена за два роки після того видавництвом
Ballantine.
Ця книга у багатьох аспектах стала програмною для Бредбері. Письменник неодноразово
повертався до неї, створив п'єсу за тими ж мотивами. Бредбері стверджував, що це єдиний
науково-фантастичний роман, що вийшов з-під його пера; решту творчості слід відносити
до жанру «фентезі».
«Я почув стукіт, — пояснював він, — спустився у підвал бібліотеки університету, і, чорт забирай, там була кімната із дванадцятьма друкарськими машинами, що їх можна було винайняти за десять центів за півгодини. І там сиділо восьмеро чи дев'ятеро студентів, які працювали мов божевільні».
Історія написання
Невдовзі після виходу роману «Fahrenheit 451» для нього почалась злива нагород і премій, що супроводжувала Рея до останніх років життя.
Головні герої
Гай Монтег, пожежник
Клариса, молода дівчина
Мілдред Монтег, дружина
Фабер, професор
Брандмейстер Бітті,
капітан пожежників
На сигнал тривоги виїжджати негайно.
Швидко розпалювати вогонь.
Спалювати усе дотла.
Негайно повертатися до пожежної станції.
Бути напоготові до нових сигналів тривоги
У романі зображено нове, майбутнє споживацьке суспільство (антиінтелектуальна Америка), де панує тоталітаризм і
майже повний контроль над суспільством.
Керівництво держави намагається підпорядкувати
собі навіть думки людей: книги заборонено,
незаконним вважають читання і переховування
будь-якої літератури, за дотриманням порядку мають
слідкувати пожежники. Після того, як будинки
почали будувати вогнетривкими, завданням
пожежників стало:
Короткий зміст
451 градус за Фаренгейтом — температура, при якій загоряється папір. Пожежники не гасять вогонь, вони його розпалюють. Вони носять скафандри з зображенням фенікса на грудях і саламандри на плечі.
Пожежники — опора режиму, запорука того, що люди не читатимуть книжок, адже книжки примушують думати і самостійно аналізувати.
Пожежники спалюють книги і будинки, де їх ховають. Владі легше керувати натовпом, якщо зробити темп життя швидшим, придумувати нові спортивні ігри, розвивати в людях почуття «стадності», автоматизму. Більше швидких машин, кольорових телепрограм, більше шуму, галасу. Будь-яке інакомислення чи самостійна думка робить особу небезпекою для режиму та потенційною мішенню карної пожежної команди.
Це роман про важке прозрівання особи в тоталітарному суспільстві. Пожежник Монтег теж був його частиною. Його дивацтвом було те, що він таємно забирав книжки з домівок, призначених на повне спалення. Поштовхом до тривожних роздумів стала незвична подія: на черговому спаленні жінка — власниця будівлі і бібліотеки — відмовилась покинути улюблені книжки і загинула в пожежі.
Донос карним органам на чоловіка, який утримує дома книжки, зробила і дружина Гая — Мілдред. Тепер вже домівку Монтегів спалюють вщент. Гай Монтег довідався від професора Фабера про існування відлюдників — шанувальників книг — і подався до них. Утопічні принципи збереження знань і скарбів цивілізації для майбутнього розділяв і Бредбері, великий шанувальник бібліотек. Його персонажі фактично чекають героїв, що прийдуть і змінять тоталітарний режим на кращий. Для цього нового суспільства і бережуть знання відлюдники — шанувальники книг.
Роман був екранізований в 1966 році.
Режисер -Франсуа Трюффо
Продюсер - Льюїс М. Аллен
Автор сценарію - Жан-Луї Рішар, Франсуа Трюффо
У головних ролях
Оскар Вернер
Джулі Крісті
Сиріл Кьюсак
Джеремі Спенсер
Предмети і явища , описані в романі і що з'явилися після його публікації
У своєму романі Бредбері описав багато предмети і явища , що
з'явилися в житті людей після опублікування твору в 1953 році :
Радіоприймачі типу «Ракушка» - аналог сучасних портативних радіоприймачів , перша модель яких з'явилася в 1979 році.
У житті людей майбутнього , описаного в романі , велике місце займає телебачення . У романі представлені різні моделі телевізорів - починаючи від величезних « телевізійних стін» і закінчуючи мініатюрними переносними екранами. У тексті згадується , що зображення передається на екрані « в кольорі та об'ємі » , тобто діє кольорове телебачення (його впровадження в США почалося в рік написання роману і завершилося 10-15 років по тому , в 1960 -ті роки ), що підтримує 3D-зображення .
«Телевізійні стіни» - аналог сучасних плоских телевізійних панелей , що з'явилися на рубежі XX і XXI століття.
Банкомати - цілодобовий банк , в якому можна отримати готівку і клієнтів обслуговують роботи .
|
https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/cikavi-fakti-z-zhittya-feta-ta-tyutcheva.html
|
Цікаві факти з життя Фета та Тютчева
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/22/3fecfb3768b66ccda501abf172ae0fd3.pptx
|
files/3fecfb3768b66ccda501abf172ae0fd3.pptx
|
Цікаві факти з життя А.А. Фета та Ф.І.Тютчева
А.А.Фет
Ф.І.Тютчев
Афанасій Афанасійович Фет (1820 – 1892)
Афанасій Фет - великий російський лірик. Його творчість широко відомо як любителям поезії, так і романсів, написаних на його вірші.
Популяризатори творчості Фета часто обходять стороною повороти його долі, що безсумнівно потягли за собою таке формування його особистості, яке в результаті і стало не останнім фактором у появі на світ його шедеврів.
Таємниця та трагедія життя поета
Поезія Фета є однією з вершин російської лірики, але сучасники поета оцінювали його поезію далеко не так високо, як ми. З корифеїв російської словесності мабуть тільки Некрасов повною мірою цінував його талант, сказавши, що "Фет в ... області поезії такий же пан, як Пушкін у своїй ..."
Афанасій Фет в дитинстві
Афанасій Неофитович Шеншин
Шарлотта - Єлизавета Фет – мати А.А.Фета
Марія Лазич
Марія боткіна
Федір Іванович Тютчев
Федор Тютчев ніколи не вважав себе літератором, хоча за життя написав близько 400 віршів.
Амалія Крюденер
Вірш «Я пам’ятаю час той золотий»:
Я встретил вас — и все былое
В отжившем сердце ожило;
Я вспомнил время золотое
И сердцу стало так тепло.
Елеонора Петерсон
10-річній річниці смерті Елеонори присвячено вірш «Ще млію тугою бажань…».
Ще млію тугою бажань,
Ще прагну до душею –
І на сутінку спогадів
Ще ловлю я образ твій…
Твій милий образ, незабутній,
Він переді мною скрізь, завжди,
Незбагненний, незмінний, -
Як вночі на небі зірка…
Ернестіна Дернберг
Він пише їй вірші : "Люблю очі твої , мій друг ... " , " Мрія ", "Вгору за течією вашого життя" , "Вона сиділа на підлозі ... ", "Все забрав у мене казнящий Бог” ... і ін..
Леля Денисьєва
Любов до чужого чоловіка змусила Лелю вести дивне життя . Сама вона залишалася « дівицею Денисьєвою » , а її діти носили прізвище Тютчевих . Прізвище , але не дворянський герб.
Дякуємо за увагу!
Виконали учениці 10 класу
Гранітнянської ЗОШ І-ІІІ ст.
Олефіренко Антоніна і Фещенко Анастасія
|
https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/goraciy1.html
|
Горацій
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/56/cc6926e69b55d2e388ab520d46fc7df6.pptx
|
files/cc6926e69b55d2e388ab520d46fc7df6.pptx
|
Октавіан Август
Найвідоміша поема Вергілія.
«Енеїда»
Батько Енея.
Анхіз
Матір Енея.
Рея Сільвія, Ілія
Засновник Рима.
Ромул
Брат-близнюк Ромула.
Рем
Годувальниця хлопчиків-близнюків.
Вовчиця
Цей бог опікувався Ромулом і Ремом.
Марс
Він викував щита Енеєві.
Гефест — Вулкан
Час його царювання називають «золотою добою» римської літератури.
Квінт Горацій Флакк.
Оди «До Мельпомени»,
«До Манлія Торквата»
Квінт Горацій Флакк – один із найвидатніших поетів римської літератури.
Ода «До Мельпомени» як початок традиціїї підбиття поетом підсумку свого творчого шляху.
Навчання горація було перервано громадянською війною, що спалахнула в Афінах після вбивства Цезаря.
Захопившись ідеями республіки, Горацій боровся в лавах захисників республіки і став військовим трибуном (командиром легіону) в армії Брута.
Після поразки армії Брута розчарований Горацій повертається на батьківщину. Тут на нього чекає ще одне випробування: маєток його батька був конфіскований, і поет залишився без засобів до існування. Саме в цей час Горацій починає писати вірші. Його перші вірші привернули увагу Вергілія, який познайомив молодого поета з Меценатом, що став другом і покровителем Горація.
Марк Брут
Вергілій
Меценат
Після поразки армії Брута розчарований Горацій повертається на батьківщину. Тут на нього чекає ще одне випробування: маєток його батька був конфіскований, і поет залишився без засобів до існування. Саме в цей час Горацій починає писати вірші. Його перші вірші привернули увагу Вергілія, який познайомив молодого поета з Меценатом, що став другом і покровителем Горація.
Познайомившись з Августом, Горацій стає імператорським співцем, проповідником цезаріанства. Але, відчуваючи, що таке життя йому не до душі, усамітнюється у своєму маєтку в Сабінських горах. Згодом Меценат а Август знову викликають поета в Рим. Так і минає його життя — у втечах на лоно природи та поверненнях до Рима.
Відомо, що у своєму заповіті Меценат писав Августові, щоб той пам’ятав про Горація не менше, ніж про нього самого. Вони й померли майже одночасно. Горацій покинув цей світ через два місяці після смерті Мецената і був похований поруч з його могилою на Есквілінському пагорбі.
Август
Вергілій, Горацій та Варій у гостях у Мецената. Шарль Франсуа Жалабер
Оди Горація – це не урочисто-піднесені пісні, як у давньогрецькій літературі, це ліричні пісні-вірші, далекі від «високого стилю».
Тематика:
гімни богам;
морально-філософські й політичні роздуми;
любовно-еротичні вірші;
дружні поради, бесіди;
викривально-іронічні пісні.
Саме життя підказувало поетові нові сюжети. У піснях він описував звичайні людські почуття: радість, кохання, дружбу, ворожнечу, смуток. Кожна ода містить звернення до божества, певної особи чи групи осіб, навіть предмета і побудована у вигляді монологу чи діалогу.
Цей римський поет залишив по собі не тільки чудові зразки поезії, а й силу- силенну крилатих слів, висловів, афоризмів.
Щасливий той, хто турбот не знає
Труднощі долають терпінням
Тільки рот розтули – й не повернеш летючого слова
Лягти за край свій – любо і почесно
Правий до мети йде твердо
Обирай завдання по силам
Скільки голів, стільки й розумів
У таланта божий дух
Сила, позбавлена розуму, гине.
Ода (гр. ode — пісня) — жанр лірики, що висловлює піднесені почуття, викликані важливими історичними подіями, діяльністю визначених осіб тощо.
Мельпомена
ПАМЯТНИК
Я памятник себе воздвиг чудесный, вечный,
Металлов тверже он и выше пирамид;
Ни вихрь его, ни гром не сломит быстротечный,
И времени полет его не сокрушит.
Так! — весь я не умру: но часть меня большая,
От тлена убежав, по смерти станет жить,
И слава возрастет моя, не увядая,
Доколь славянов род вселенна будет чтить.
Слух пройдет обо мне от Белых вод до Черных,
Где Волга, Дон, Нева, с Рифея льет Урал;
Всяк будет помнить то в народах неисчетных,
Как из безвестности я тем известен стал,
Что первый я дерзнул в забавном русском слоге
О добродетелях Фелицы возгласить,
В сердечной простоте беседовать о боге,
И истину царям с улыбкой говорить.
О Муза! возгордись заслугой справедливой,
И презрит кто тебя, сама тех презирай,
Непринужденною рукой, неторопливой,
Чело твое зарей бессмертия венчай.
Г. Р. Державин
Я памятник себе воздвиг нерукотворный,
К нему не зарастет народная тропа,
Вознесся выше он главою непокорной
Александрийского столпа.
Нет, весь я не умру — душа в заветной лире
Мой прах переживет и тленья убежит —
И славен буду я, доколь в подлунном мире
Жив будет хоть один пиит.
Слух обо мне пройдет по всей Руси великой,
И назовет меня всяк сущий в ней язык,
И гордый внук славян, и финн, и ныне дикий
Тунгуз, и друг степей калмык.
И долго буду тем любезен я народу,
Что чувства добрые я лирой пробуждал,
Что в мой жестокий век восславил я свободу
И милость к падшим призывал.
Веленью божию, о муза, будь послушна,
Обиды не страшась, не требуя венца;
Хвалу и клевету приемли равнодушно
И не оспаривай глупца.
О. С. Пушкін
1836
|
https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/kiiv-v-zhitti-i-tvorchosti-mbulgakova.html
|
"Київ в житті і творчості М.Булгакова"
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/51/4733acb0349f42c7f5905ddcb2e819fe.pptx
|
files/4733acb0349f42c7f5905ddcb2e819fe.pptx
|
Презентація на тему:
Київ в житті і творчості М.Булгакова
15 травня 1891 р. у Києві на Воздвиженській вул., що на Подолі, в родині викладача Київської духовної академії Панаса Булгакова народився первісток, якого охрестили ім’ям діда по матері й покровителя Києва архистратига Михаїла. У родині Булгакових, у якій було семеро дітей, панувала атмосфера ласки й доброзичливості.
Будинок на Воздвиженській № 10 в Києві,де народився Булгаков
Возник он из детских впечатлений - образ моего отца, пишущего за столом». Через багато років цей зелений вогник засяє на сторінках творів Булгакова, в яких описаний Київ і кияни. Декілька адрес у Києві змінили Булгакови - жили вони па Госпітальній вул., і у Кудявському провулку, на вулицях Волошській, Прозоровській, на Андріївському узвозі. Квартиру на Андріївському узвозі, 13, двір, що переходить у маленький сад, Михайло Булгаков любовно, до найдрібніших подробиць, змалював, описуючи життя родини Турбіних.
Одним з найкращих дитячих спогадів письменника був «образ лампы с абажуром зеленого цвета. Это для меня очень важный образ.
Після закінчення гімназії 1909 р. Булгаков вступив на медичне відділення Київського університету, яке кінчив 1916 р. з відзнакою.
Навчався Михайло в прославленій 1-й Київській гімназії, що на бульварі Шевченка, яку він опише згодом у романі «Біла гвардія» так: «четырёхъярусный корабль, некогда выкинувший в открытое море десятки тисяч жизней».
Коли почалася Перша світова війна, студенти-медики постійно чергували у шпиталях, яких у Києві було декілька. Відразу ж після випускних іспитів Михайло Булгаков добровольцем Червоного Хреста виїхав до Південно-західного фронту, у Кам’янець-Подільський військовий шпиталь.
Повернувся Бултаков до Києва 1918 р. То був дуже непростий час у житті Києва. Разом з киянами і улюбленим містом Булгаков пережив десять змін влади. 1919 р. він був мобілізований як військовий лікар і разом з «білими» військами відступав на південь Росії.
До Києва Булгаков більше не повернувся, але серцем завжди залишався у рідному місті. Свідченням цього були твори митця. У ранньому оповіданні Михайла Бултакова «Я убив» лікар Яшвін, в образі якого легко вгадуються риси автора, мрійливо промовляє: «… какие звезды на Украине. Вот семь лет почти живу в Москве, а все-таки тянет меня на родину… Нет красивее города на свете, чем Киев».
У константинопольському «сні» п’єси «Біг» марить про Київ генерал Чарнота: «Видал многие города, очаровательные города, мировые… но, Киев - город, красота. Вот так Лавра пылает на горах, а Днепр, Днепр! Неописуемый воздух, неописуемый».
Одного із героїв знаменитого роману «Майстер і Маргарита», Полтавського, автор зробив киянином, який не любив рідного міста, не здатен був відчувати його красу. «Его не радовали весенние разливы Днепра… Его не радовал тот потрясающий по красоте вид, что открывался от подножия памятника князю Владимиру. Его не веселили солнечные пятна, играющие весной па кирпичных дорожках Владимирской горки». Спокусившись московською квартирою свого племінника, забажав зректися Києва, і був жорстоко покараний за це - Азазело просто викинув його з квартири покійного Берліоза, наказавши тихо сидіти в Києві і навіть не мріяти ні про які квартири в Москві.
Спогади про благословенні дитинство і юність, роки навчання, перше кохання стали основою першого роману Булгакова «Біла гвардія», а згодом і п’єси «Дні Турбіних». У них Київ старий, дореволюційний, Київ років громадянської війни, картини життя київської інтелігенції, високі поняття честі, обов’язку, шляхетності, вірності ідеалу, слову, друзям.
Місто в романі - не тло подій, що відбуваються у творі, а живий персонаж: «Как многоярусно шумел, и жил город. Прекрасный в морозе и тумане на горах, над Днепром. Целыми днями шел из бесчисленных труб дым к небу и скрипел сбитый гигантский снег. И в пять, и в шесть, и семь этажей громоздились дома».
Безперечно, що без Києва в серці Булгаков не зміг би написати свої прекрасні твори. Проте і Київ був би бідніший без булгаківської трепетної любові до міста, без місць, пов’язаних з письменником і з долею його героїв.
Пам’ятник М.А. Булгакову,встановлений в 2007 році в Києві,є першим пам’ятником “отцю” “Майста і Маргарити”
Презентацію підготували Молокова Ірина ; Синиця Ілона
|
https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/irfir.html
|
Деймс Олдрідж (1918)
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/25/b1cefe90b6dfc6ea6c55c18d5771c06f.pptx
|
files/b1cefe90b6dfc6ea6c55c18d5771c06f.pptx
|
Ви – талановиті діти!
Коли-небудь ви самі приємно здивуєтесь, які ви розумні, як багато вмієте, якщо будете постійно працювати над собою, ставити перед собою мету й намагатися її досягти…
Ж.-Ж. Руссо
Деймс Олдрідж
(1918)
ТЕМА УРОКУ
… -
провідна
думка оповідання
Останній
дюйм
МЕТА УРОКУ:
узагальнити й систематизувати знання про…;
удосконалювати навички аналізу …;
розвивати … .
ДЮЙМ
(від нідерл. “великий палець”) –
одиниця виміру відстані,
що дорівнює 2,54см
0
Владислав Муратов
Микола Крюков
ПРОБЛЕМА
ВИСНОВОК
АРГУМЕНТИ
ФАКТИ
Необхідність
боротьби до «останнього дюйма»,
а також подолання «останнього дюйма»,
що розділяє людей, -
провідна думка оповідання
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:
4-6 балів – с. 248, пит. 5
(Схарактеризуйте динаміку змін у стосунках між батьком і сином),
7-9 балів – дібрати цитати з оповідання, які б могли стати епіграфом майбутнього твору,
10-12 балів – опитати батьків (учителів), скласти рекомендації щодо поліпшення стосунків між дорослими й дітьми.
|
https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/geroy-nashego-vremeni.html
|
"Герой нашего времени"
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/60/17888a7f0d633fe4f5bee739d5c5caf6.pptx
|
files/17888a7f0d633fe4f5bee739d5c5caf6.pptx
|
Герой нашего времени
Эта книга испытала на себе еще недавно несчастную доверчивость
некоторых читателей и даже журналов к буквальному значению слов. Иные ужасно
обиделись, и не шутя, что им ставят в пример такого безнравственного
человека, как Герой Нашего Времени; другие же очень тонко замечали, что
сочинитель нарисовал свой портрет и портреты своих знакомых... Старая и
жалкая шутка! Но, видно, Русь так уж сотворена, что все в ней обновляется,
кроме подобных нелепостей. Самая волшебная из волшебных сказок у нас едва ли
избегнет упрека в покушении на оскорбление личности!
Герой Нашего Времени, портрет, но не одного человека: это портрет, составленный из пороков всего нашего
поколения, в полном их развитии. Кто-то скажет, что человек не может
быть так дурен, но если верить в существование всех трагических и романтических злодеев, отчего же не верить в действительность Печорина? Если любоваться ужасными и уродливыми персонажами , отчего же этот характер, даже как вымысел, не находит пощады? Уж не оттого ли, что в нем больше правды, нежели желаемо?
«Геро́й на́шего вре́мени» (написан в 1838—1840) — знаменитый роман Михаила Юрьевича Лермонтова, классика русской литературы. Впервые роман был издан в Санкт-Петербурге, в типографии Ильи Глазунова, в 1840 г., в 2 книгах.
Роман состоит из нескольких частей, хронологический порядок которых нарушен. Такое расположение служит особым художественным задачам: в частности, сначала Печорин показывается глазами Максима Максимыча, а только затем мы видим его изнутри, по записям из дневника
Предисловие
ЧАСТЬ ПЕРВАЯ
I. Бэла
II. Максим Максимыч
Журнал Печорина
Предисловие
I. Тамань
ЧАСТЬ ВТОРАЯ (Окончание журнала Печорина)
II. Княжна Мери
III. Фаталист
«Бэла»
Представляет собой вложенный рассказ: повествование ведёт Максим Максимыч, который рассказывает свою историю неназванному офицеру, встретившемуся ему на Кавказе. Скучающий в горной глуши Печорин начинает свою службу с кражи чужого коня и похищения любимой дочери местного князя, что вызывает соответствующую реакцию горцев. Но Печорину нет до этого дела. За неосторожным поступком молодого офицера следует обвал драматических событий: навсегда покидает семью Азамат, от руки Казбича погибает Бэла.
Сюжет
Бэла - молодая черкешенка, княжеская дочь. Очень красивая. Печорин увлекается девушкой и выкрадывает ее из родительского дома с помощью ее брата. Сначала Б. дичится Печорина, отказывается на него смотреть, принимать подарки. Как все жители гор, Б. очень ценит свободу. Но Печорин не оставляет своих попыток приручить гордую черкешенку, и она наконец сдается. Их счастье длилось примерно четыре месяца. Потом Печорин вновь начал скучать, Б.надоела ему. Девушка начала чахнуть, из ее глаз пропал блеск. Потом Б.крадет разбойник Казбич. Когда Печорин и Максим Максимыч настигают его, он втыкает в девушку кинжал. Она умирает в долгих мучениях.
«Максим Максимыч»
Эта часть примыкает к «Бэле», самостоятельного новеллистического значения не имеет, но для композиции романа целиком важна. С Печориным здесь читатель единственный раз встречается лицом к лицу. Встреча старых приятелей не состоялась: это скорее мимолетный разговор с желанием одного из собеседников поскорее его закончить.
Повествование построено на контрасте двух противоположных персонажей — Печорина и Максима Максимыча. Портрет даётся глазами офицера-рассказчика. В этой главе высказывается попытка разгадать «внутреннего» Печорина через внешние «говорящие» черты.
Максим Максимыч -штабс-капитан. В романе он выполняет функцию рассказчика ("Бэла") и самостоятельного персонажа ("Максим Максимыч", "Фаталист"). Это очень добрый человек с золотым сердцем и доброй душой. Он ценит душевный покой, старается избегать всевозможных неприятностей. М.М. верит в дружбу, поэтому его так больно задевает холодная встреча с Печориным, которого он искренне считал своим приятелем. Этот герой дан как бы в противовес Печорину. Он недалек, очень прост. Ему непонятны душевные метания Печорина. Именно глазами данного персонажа мы впервые видим Печорина и узнаем о его поступках.
«Тамань»
Повесть рассказывает не о рефлексии Печорина, а показывает его с активной, деятельной стороны. Здесь Печорин неожиданно для себя становится свидетелем бандитской деятельности. Печорин поначалу думает, что человек, приплывший с другого берега, рискует жизнью ради чего-то действительно ценного, но на самом деле это всего лишь контрабандист. Печорин очень разочарован этим. Но всё равно, уезжая, он не жалеет, что побывал в этом месте.
Главный смысл в заключительных словах Печорина: «И зачем было судьбе кинуть меня в мирный круг честных контрабандистов? Как камень, брошенный в гладкий источник, я встревожил их спокойствие и, как камень, едва сам не пошёл ко дну!»
«Княжна Мери»
Повесть начинается с прибытия Печорина в Пятигорск на лечебные воды, где он знакомится с княгиней Лиговской и её дочерью, называемой на английский манер Мери. Кроме того, здесь он встречает свою бывшую любовь Веру и приятеля Грушницкого. Юнкер Грушницкий, позёр и тайный карьерист, выступает контрастным персонажем к Печорину.
За время своего пребывания в Кисловодске и Пятигорске Печорин влюбляет в себя княжну Мери и ссорится с Грушницким. Он убивает Грушницкого на дуэли и отказывает княжне Мери. По подозрению в дуэли его вновь ссылают, на этот раз в крепость. Там он знакомится с Максимом Максимычем.
ГРУШНИЦКИЙ — центральный персонаж романа М.Ю.Лермонтова «Герой нашего времени» (1838-1840). Г.— молод, ему всего двадцать один год. Он — юнкер, однако уже имеет георгиевский крест. Г. забавен, доверчив, имеет ложные понятия о чести, которыми его легко сбить с толку. И только в смерти он достигает исключительности. И.Анненский справедливо находит его смерть прекрасной. «Так не высмеивают людей»,— замечает он в статье «Юмор Лермонтова». «Нам на земле вдвоем нет места!» — в запальчивости выкрикивает Г., стоя под дулом пистолета своего убийцы, будто Пятигорск — это и есть весь мир. Со временем Г. перебесился бы и поумнел, но время его ограничено пребыванием в отпуске по ранению. Печорин подсказывает читателю, что Г. страдает романтическим фанатизмом. Но кажется, романтизм Г. особенно расцветает в присутствии Печорина. Это понятно: юноша польщен вниманием петербургского льва, он стремится копировать его, фактически подражая лишь маске. Г.— участник печоринского маскарада. Дело тут не в одном романтизме Г. Просто ему представился случай играть какую-то роль в обществе. Первый случай оказывается и последним.
Княжна Мери - московская княжна. Приехала в Пятигорск с матерью, княгиней Лиговской. Мери очень молода и, в силу своего возраста, романтична. В начале повести она увлечена Грушницким, серьезно воспринимая его пафосные речи. На нее производит впечатление его солдатская шинель, перед ее глазами встает образ молодого военного, разжалованного в солдаты из-за какого-то отважного поступка. Печорин задается целью полностью переманить внимание княжны с Грушницкого на себя, и он умело управляет ситуацией, меняя отношение М. к себе от ненависти то глубокой влюбленности. Стоит заметить, что в М. много хороших качеств. Она искренне жалеет Печорина, после его исповеди, ей искренне хочется помочь ему. Все мысли и чувства княжны глубоки и искренни. Последний раз мы видим М. в сцене объяснения с Печориным. Герой говорит, что смеялся над девушкой, и все его ухаживания были лишь игрой. Читатель понимает, что после всего случившегося М. навряд ли когда-нибудь станет прежней. Печорин подорвал ее доверие к людям.
«Фаталист»
Дело происходит в казачьей станице, куда приезжает Печорин. Он сидит в гостях, компания играет в карты. Вскоре им это надоедает и завязывается беседа о предопределении и фатализме, в который некоторые верят, некоторые нет. Завязывается спор между Вуличем и Печориным: Печорин говорит, что видит явную смерть на лице у Вулича, в результате спора Вулич берёт пистолет и стреляет в себя, но происходит осечка. Все расходятся по домам. Вскоре Печорин узнаёт о смерти Вулича, его зарезал шашкой пьяный казак. Тогда Печорин решается испытать судьбу и поймать казака. Он прорывается к нему в дом, казак стреляет, но мимо. Печорин хватает казака, приезжает к Максиму Максимычу и всё ему рассказывает.
Вулич - поручик, необычный и таинственный человек. "Наружность поручика Вулича отвечала вполне его характеру. Высокий рост и смуглый цвет лица, черные волосы, черные проницательные глаза, большой, но правильный нос..., печальная и холодная улыбка, вечно блуждавшая на губах его, - все это будто согласовалось для того, чтобы придать ему вид существа особенного...". Он замкнут, его в жизни не волнует ничего, кроме игры. Он невероятно азартен, частые проигрыши не останавливают его. Этот человек отважен, не боится смерти, хладнокровен. Как-то во время спора о судьбе и возможности человека самому распоряжаться своей жизнью, В. предложил пари. Он должен был выстрелить себе в висок, тем самым, проверив судьбу. Пистолет дал осечку, но он был заряжен и порох не отсырел. Тем не менее, Печорин видит отпечаток смерти на лице В. и говорит ему об этом. Поздно ночью В. насмерть зарубает пьяный казак.
История души человеческой, хотя бы самой мелкой души, едва ли не любопытнее и не полезнее истории целого народа, особенно когда она — следствие наблюдений ума зрелого над самим собою и когда она писана без тщеславного желания возбудить участие или удивление.
(«Журнал Печорина», «Тамань»)
спасибо за внимание
|
https://svitppt.com.ua/vsesvitnya-istoriya/vnutrishnya-i-zovnishnya-politika-konservativnoi-partii-velikobritanii-u-hh-rr-st.html
|
Внутрішня і зовнішня політика Консервативної партії Великобританії у 40х-70х рр. XXст.
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/17/c7404d773ea10f542a2c673a291bf435.pptx
|
files/c7404d773ea10f542a2c673a291bf435.pptx
|
Внутрішня і зовнішня політика Консервативної партії Великобританії у 40х-70х рр. XXст.
Підготував: Альбрехт Йосип
Консервативна партія – одна з двох головних партій у Великобританії
Консерватори зазвичай перемагали на виборах
Політика Уінстона Черчіля(1940-1955)
Політика Ентоні Ідена(1955-1957)
Політика Гарольда Макмілана(1957-1963)
Політика Алека Дуґлас-Г’юма(1963-1964)
Політика Едварда Хіта(1970-1974)
|
https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/lichnaya-zhizn-oskara-uaylda.html
|
"Особисте життя Оскара Уайльда" (1854-1900)
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/39/a3551f2830e9ae0f947179af5d6d600d.pptx
|
files/a3551f2830e9ae0f947179af5d6d600d.pptx
|
Личная жизнь оскара уайльда (1854-1900)
Экспериментировал с передовой моды и экспериментировал с гомосексуализмом.
В 1884 году Уайльд женился на застенчивой и богатой ирландке по имени Констанс Ллойд, и оба переехали в шикарный дом в Лондоне.
«Маленькая церковь, что за углом», в которой венчался Оскар Уайльд. Медовый месяц пара провела в Париже в 1884 году.
Челси, дом 16 по Тайт-стрит. Здесь проходила семейная жизнь Уайльда.
В 1885 и в 1886 году у них родились сыновья. На фото Констанс Уайльд со старшим сыном Сирилом.
ГОМОСЕКСУАЛЬНАЯ ЖИЗНЬ УАЙЛЬДА
В 1886 году Уайльд познакомился с семнадцатилетним студентом Оксфорда Робертом Россом и был совращен им. Позднее Уайльд восхищался Россом, который был набожным католиком, называя его "Святым Робертом, мучеником за любовь и веру, святым, прославившимся не столько своей исключительной стойкостью, сколько будучи предметом соблазна для других. Таково было его житие в одиночестве больших городов".
Скоро Уайльду пришлось начать жить двойной жизнью, держа в полной тайне от жены и от своих респектабельных друзей то, что он все больше втягивался в круг молодых геев.
в 1891 году он познакомился с лордом Альфредом Дугласом - юношей, который был страстным поклонником его таланта и утверждал, что прочитал "Портрет Дориана Грея" девять раз. Уайльд был восхищен красотой двадцатидвухлетнего лорда. Весной следующего года между ними уже возникла любовь. Дуглас и в самом деле был очаровательным, блестящим и обворожительным юношей. Уайльд был без ума от него. Характер их связи никогда не подразумевал моногамии, и в какой-то момент Дуглас приобщил Уайльда к сомнительным удовольствиям в кругу молодых людей, которые за несколько фунтов и обед были готовы на все. Эти авантюры Уайльд назвал "обедами в клетке с пантерой"
Оскар Уайльд и лорд Альфред Дуглас на террасе ресторана. 1898 г.
Юный Бози, лорд Альфред Дуглас
Судебный процесс
Само собой разумеется, что все это рано или поздно должно было закончиться скандалом. "Первый звонок" прозвучал, когда один из приятелей Дугласа каким-то образом завладел некоторыми письмами Уайльда к Дугласу, начал его шантажировать и Уайльд вынужден был выкупать эти письма. Какое-то время спустя часть писем все-таки попала в руки отца Дугласа, маркиза Квинсберри. Квинсберри был возмущен и оскорблен таким явным подтверждением своих давних подозрений насчет сексуальных наклонностей сына и направил Уайльду небрежно набросанное оскорбительное письмо,в котором обвиняет его в содомии. Уайльд подает в суд на маркиза Куинсберри за клевету. Маркиз собирает свидетелей,и дело оборачивается против Оскара Уайльда. Уайльд защищал чистоту своих отношений с Дугласом и отрицал их сексуальный характер. Суд присяжных отказался вынести приговор по этому делу, судья назначил новый процесс .25 мая 1895 Уайльд и Альфред Тейлор были признаны виновными в содомии и приговорены к двум годам каторжных работ.
Маркиз Куинсберри, отец Бози.
Эдуард Кларк, адвокат Уайльда
Судья на последнем процессе м-р Джастис Уиллс
|
https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/gg-markes.html
|
Г.Г. Маркес
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/1/14584b61853bbeacb551a66dbf3e7cf2.pptx
|
files/14584b61853bbeacb551a66dbf3e7cf2.pptx
|
МАРКЕС Габріель ҐАРСІЯ (1928) – колумбійський письменник і журналіст. Народився в містечку Аракатака (Колумбія). Тепер живе в Мехіко (Мексика).
Автор повісті «Полковникові ніхто не пише» (1958), романів «Осінь патріарха» (1975), «Кохання під час холерик (1985), «Спогади про моїх сумних повій» (2004) та ін. У романі-епопеї «Сто років самотності» (1967) використав фольклорно-міфологічні мотиви й створив світ, історія якого осмислена як метафора розвитку всього людства. Лауреат Нобелівської премії (1982).
Я - реаліст, тому що вірю,
що в Латинській Америці все
можливо, все реально ...
Г.Г. Маркес
Ґабріє́ль Хосе́ де ла Конкордія Ґарсі́я Ма́ркес (повне ім'я: ісп. Gabriel José de la Concordia García Márquez, шанувальники доброзичливо називають його Ґабо— колумбійський письменник-прозаїк, журналіст, видавець і політичний діяч; лауреат Нобелівської премії з літератури 1982 року. Представник літературного напрямку «магічного реалізму».
Народився в місті Аракатака, провінція Магдалена, Колумбія, жив в Мехіко і Європі, тепер переважно живе в Мехіко.
У дитинстві виховувався батьками матері. Саме вони познайомили майбутьного письменника з мовними особливостями, що в подальшому стали важливою частиною його творчості.
В 1940 році, в 12-річному віці, Ґабрієль отримав стипендію і почав навчання в єзуїтському коледжі містечка Сіпакіра, що в 30 км на північ від Боготи. В 1946 році вступив в Національний університет Боготи на юридичний факультет.
Дом в Аракатаке, где родился Габо
Родители в юности и маленький Габито
Родители Габо - Луиза Маркес и Габриэль Элихио Гарсиа
З 1954 року Маркес працює в газеті «Ель Еспектадор», публікуючи невеличкі статті і рецензії на фільми. Як коррекспондент цієї газети працює в Італії, Польщі, Франції, Венесуелі та США. У 1958 одружується з Мерседес Барча (у них народилось двоє синів).
В цей час Маркес пише оповідання і кіносценарії. У 1961 році видає повість «Полковнику ніхто не пише» ,у 1966 році — роман «Лиха година».Світове визнання йому приніс роман «Сто років самотності» 1967.
Габо с женой на улицах Боготы (1967)
Габо с женой Мерседес и сыном Гонсало (Париж, 1982)
У 1982 році Маркесу присуджено Нобелівську премію з літератури: «за романи і оповідання, в яких фантазія і реалізм, поєднані в світі уяви, що відзеркалює життя і конфлікти цілого континенту».
У 1989 році у письменника виявили ракову пухлину в легенях, яка, ймовірно, розвинулась через його звичку курити під час роботи. Після операції 1992 року розвиток пухлини призупинився. Медичне обстеження у 1999 році виявило в нього іншу форму раку — лімфому. Йому довелося двічі оперуватися в США і Мексиці.
2002 року вийшла друком перша книга з запланованої біографічної трилогії — «Жити, щоб розповісти про життя», що стала бестселером в іспаномовному світі.
В серпні 2004 року Маркес продав права на екранізацію свого роману «Кохання під час холери» голівудськії кінокомпанії «Stone Village Pictures». Бюджет кінострічки склав 40 млн. доларів США. Фільмування проходило в 2006 році в Картахені, що на карибському узбережжі Колумбії.
Гарсиа Маркес с Нобелевской наградой в руках (1982
Найяскравішим твором відомого латиноамериканського письменника Габріеля Гарсіа Маркеса став його роман «Сто років самотності». У ньому розповідається про історію маленького містечка Макондо і родину Буендіа, що його заснувала. Автор у символічній формі відтворює історію Колумбії з другої половини XIX ст. до 30-х років XX ст. У структурі роману можна виявити мотиви, які стають провідними на всіх його рівнях і складають основу твору. Мотив самотності є в житті кожного представника роду Буендіа. Вони відрізнялись від інших людей самотнім виглядом, з яким з'являлись на світ. Це почуття відображається у крейдяному колі, яке малюють навколо полковника Ауреліано ад'ютанти, у відносинах між Хосе та Шлар Тернер, які «були не просто матір'ю та сином, а товаришами по самотності». І якщо хтось з мешканців не гине, то фіналом життя його стає абсолютна самотність.
Бесіда:
- Що таке Макондо?
(Образ провінційного містечка)
- Яку тему вводить Маркес у світову літературу?
(Тему самоти, як окремої людини, так і людської спільноти)
- Що таке "магічний реалізм"?
(Метод поєднання буденного і фантастичного)
- Ким є людина для Маркеса?
(Людина - це диво, яке містить у собі цілий світ; це провідна думка його творів)
- Які ще риси притаманні творам Маркеса?
(Мотиви попередження, застереження, пророцтва)
Актуалізація опорних знань
- Як ви розумієте слово "самотність"?
- Звідки вона береться? Чому виникає?
- А як запобігти самотності?
Г. Г. Маркес закінчує роман словами: "...тим родам людським, які приречені на сто років самотності, не призначено з'явитися на землі двічі". Як ви розумієте ці слова? Поясніть назву роману.
Поясніть змістове значення прізвища Буендіа
("буенос" - добрий, хороший)
Висновок. «І все було б гаразд у квітучому роді Буендіа, якби у справу не втрутився злий рок...»
Робота над романом "Сто років самотності"
Складання опорного конспекту
1. Художні особливості роману - поєднання рис роману-міфу та сімейної хроніки, поєднання фантастики з життєвою правдоподібністю.
2. Композиційний стрижень роману - історія шести поколінь Буендіа і міста Маконда, яке заснував перший Буендіа.
3. Провідні мотиви - родового прокляття, фатуму та кохання.
4. Історія розгортається в кількох вимірах водночас:
традиційна сімейна хроніка;
історія Макондо, як особливої долі всієї Латинської Америки;
історія сім'ї Буендіа, котра увібрала в себе цілу добу людської свідомості, що пройшла під знаком самотності, індивідуалізму.
5. У центрі твору - проблема самотності (Маркес вважав самотність природженою хворобою цілого покоління).
6. Лейтмотив роману - співіснування людини та природи, взаємодії між ними.
7. Ідея твору - застерегти людство від апокаліпсичної катастрофи.
8. Роман-пересторога людству
Г. Маркеса «Сто років самотності»
Исторический контекст
Роман «Сто лет одиночества» был написан Маркесом в течение 18 месяцев, между 1965 и 1966 годами в Мехико. Оригинальная идея этого произведения появилась в 1952 году, когда автор посетил свою родную деревню Аракатака в компании матери. В его рассказе «День после субботы», опубликованном в 1954 году, первый раз появляется Макондо. Свой новый роман Маркес планировал назвать «Дом», но в итоге передумал, чтобы избежать аналогий с романом «Большой дом», опубликованном в 1954 году его другом Альваро Самудио.
Композиция
Книга состоит из 20 неименованных глав, в которых описывается история, закольцованная во времени: события Макондо и семьи Буэндия, например, имена героев, повторяются снова и снова, объединяя фантазию и реальность. В первых трех главах рассказывается о переселении группы людей и основании деревни Макондо. С 4 по 16 главы повествуется об экономическом, политическом и социальном развитии селения. В последних главах романа показан его закат.
Почти все предложения романа построены в косвенной речи и довольно длинны. Прямая речь и диалоги почти не используются. Примечательно предложение из 16-й главы, в котором Фернанда дель Карпио причитает и жалеет себя, в печатном виде оно занимает полторы страницы.
История написания
«…У меня была жена и двое маленьких сыновей. Я работал пиар-менеджером и редактировал киносценарии. Но чтобы написать книгу, нужно было отказаться от работы. Я заложил машину и отдал деньги Мерседес. Каждый день она так или иначе добывала мне бумагу, сигареты, все, что необходимо для работы. Когда книга была кончена, оказалось, что мы должны мяснику 5000 песо — огромные деньги. По округе пошел слух, что я пишу очень важную книгу, и все лавочники хотели принять участие. Чтобы послать текст издателю, необходимо было 160 песо, а оставалось только 80. Тогда я заложил миксер и фен Мерседес. Узнав об этом, она сказала: „Не хватало только, чтобы роман оказался плохим“».
— Из интервью Маркеса журналу Esquire
Центральные темы
Одиночество
Реальность и вымысел
Инцест
Семья Буэндиа
Генеалогическое древо семьи Буэндиа
Дати відповіді на питання
- Як ви тлумачите назву роману Г.Г. Маркеса?
- Що означає народження дитини з поросячим хвостом?
- Яка головна тема цього твору?
- Чому роман "Сто років самотності" є пересторогою людству?
Висновки
Людина, родина, рід, якщо вони самотні, бездуховні, приречені на самознищення. Так у формі притчі завершує роман Маркес. Як твердить письменник, альтернатива самознищенню існує - це ідея духовної солідарності.
Переконання письменника-гуманіста нині досить актуальні: людство, вражене вірусом індивідуалізму, може врятувати лише духовне єднання. А шлях до цього починається з любові.
Підсумкова бесіда
Доведіть, що роман "Сто років самотності" належить до "магічного реалізму".
Які художні засоби, прийоми використовує письменник для зображення дійсності?
У чому письменник вбачає основну проблему сучасності? Як її можна розв'язати?
Чи згодні ви з автором, який вважає ідею солідарності єдиною альтернативою самотності?
У якому світі хотілося б жити вам особисто - солідарному чи самотньому? Відповідь аргументуйте.
|
https://svitppt.com.ua/ya-i-ukraina/moe-ridne-misto.html
|
Моє рідне місто
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/4/1273056103b070bc7deaa9688eeb4972.pptx
|
files/1273056103b070bc7deaa9688eeb4972.pptx
|
Моє рідне місто
Гринишин Зоряна
E-mail: [email protected]
SKYPE: Zoryana.hrynyshyn
Станиславів
На території двох старовинних сіл Заболоття та Княгинин між річками Бистриця-Солотвинська та Бистриця-Надвірнянська У середині XVII ст. було споруджено фортифікаційну споруду. У 1662 році на даній території магнат Андрій Потоцький заснував місто Станиславів, яке назвав в честь свого молодшого сина. У цьому ж році місто отримало магдебурське право, тобто населенню дозволялось створити свої органи самоврядування, цехи та ремісничі спілки, сповідувати свою релігію.
У серпні 1663 року польський король Ян Казимир юридично підтвердив надання місту Станиславову магдебурзького права і затвердив герб міста у вигляді відчиненої брами із трьома вежами та хрестом у створі воріт.
В 1962 році місто Станиславів перейменоване на Івано-Франківськ на честь геніального Івана Франка, життя і творчість якого нероздільно пов'язані з містом.
Обласна філармонія
Драматичний театр
ім. І.Франка
Кафедральний собор
Святого Воскресіння
Собор Покрови
Святої Богородиці
Адміністрація
Пам’ятник
Степану Бандері
Міський парк ім. Шевченка
Костел Пресвятої Діви Марії
Роботи ковалів Прикарпаття
|
https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/fedir-tyutchev.html
|
"Федір Тютчев"
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/51/0536bb05ecba98cb215a6445022fe290.pptx
|
files/0536bb05ecba98cb215a6445022fe290.pptx
|
Федір Тютчев
Підготувала
учениця 10-А класу
Кошина Анна
Федір Іванович Тютчев (*23 листопада (5 грудня) 1803 — †15 (27) липня 1873) — російський поет, дипломат.
Дитячі та юнацькі роки
Тютчев народився у садибі Овстуг Брянського повіту Орловської губернії у давній дворянській родині. Його дитинство минуло в садибі Овстузі, у Москві та підмосковному маєтку Троїцьке. У сім'ї панував патріархальний поміщицький побут.
Музей-садиба Ф.І. Тютчева
Герб сім'ї Тютчева
Тютчев, рано виявивши нахили до навчання, здобув добру домашню освіту. Його вихователем був поет і перекладач С. Раїч, котрий познайомив Тютчева з творами античності та класичної італійської літератури. У 12 років майбутній поет під керівництвом свого вчителя перекладав Горація і писав, наслідуючи його, оди. За оду «На новий 1816рік» у 1818 р. був удостоєний звання співробітника Товариства любителів російської словесності. У «Працях» Товариства у 1819 р. був уперше опублікований його твір — вільний переспів «Послання» Горація до Мецената.
Семен Раїч
Дитячі та юнацькі роки
Іван Тютчев, батько поета
Катерина Тютчева, батько поета
Восени 1819 року Тютчев вступає на словесне відділення Московського університету, де вивчає теорію та історію мистецтв. У цей час він багато читає і бере досить активну участь у літературному університетському житті.
Дитячі та юнацькі роки
За роки навчання зблизився з М. Погоді-ним, В. Одоєвським. У той час почали формува-тися його слов'яно-фільські нахили. Будучи студентом, Тютчев писав і вірші.
Московський університет у 1820р.
Після закінчення університету у 1821 році Тютчев вирушив до Петербурга, де завдяки протекції впливових родичів став позаштатним чиновником російської дипломатичної місії в Баварії. У липні 1822 року він відправляється в Мюнхен, ще не знаючи, що залишає Батьківщину на 22 роки.
За кордоном
Федір Тютчев у юнацькі роки
У Мюнхені, який у ті часи був одним із головних центрів не лише німецькою, але й європейської культури, Тютчев, окрім виконання безпосередніх обов'язків, знайомиться з ученими, митцями, письменниками, вивчає німецьку філософію та поезію. До кола його добрих знайомих входять філософ Ф. Шеллінг та поет Г.Гейне. Ідеї Шеллінга про те, що царства духу та природи близькі одне одному і що зрозуміти їх можна через споглядання та мистецтво, справили значний вплив на світогляд і творчість Тютчева. У віршах поета кінця 20-х ― 30-х років («Заспокоєння», «Божевілля» тощо)природа сповнена суперечностей і водночас вона навіть у контрастах гармонійна.
Окрім поетичної творчості, Тютчев у цей період плідно працює і в галузі художнього перекладу. Поміж його перекладацького доробку — вірші Шиллера, Гете, Гейне, Гюго, тобто тих поетів, чия творчість була йому близькою та зрозумілою .
За кордоном
Генріх Гейне
Фрідріх Шеллінг
Слід зазначити, що під час свого «мюнхенського» життя Тютчев не був відомий як поет. Справжній дебют поета відбувся у 1836 році: поетичний зошит Тютчева, переданий з Німеччини, потрапив до Пушкіна, який, сприйнявши тютчевські вірші з «подивом і захопленням», надрукував їх у третьому номері свого журналу «Современник» (усього — 16 поезій під назвою «Вірші, надіслані з Німеччини»). У наступному, четвертому, номері додалося ще 8 віршів. Поезія Тютчева продовжувала друкуватися в «Современнику» вже після трагічної смерті Пушкіна аж до 1840 року.
За кордоном
Федір Тютчев у 1825 р.
Особисте життя
У 1826 р. Тютчев одружився з Е. Петерсон, потім захопився А. Лерхенфельд (їй він присвятив кілька віршів, серед яких — відомий романс «Я вас зустрів —і все минуле...»). Роман з Е. Денберг виявився настільки скандальним, що Тютчева перевели із Мюнхена у Турин.
Тютчев важко пережив смерть дружини (1838), проте незабаром одружився з Денберг, самовільно виїхавши для вінчання у Швейцарію. За це його звільнили з дипломатичної служби і позбавили звання камергера.
Мюнхен
Елеонора Тютчева,
перша дружина поета
Ернестина Тютчева,
перша дружина поета
В 1844 р. Тютчев повернувся у Росію. З 1843 р. виступав зі статтями панславістського спрямування «Росія і Німеччина», «Росія і Революція», «Папство і римське питання», працював над книгою «Росія і Захід». Він вважав, що російське царство повинно простягатися «від Нілу до Неви, від Ельби до Китаю».
Політичні погляди Тютчева були прихильно зустрінуті імператором Миколою І. Автору повернули звання камергера, у 1848 р. він отримав посаду у міністерстві іноземних справ у Петербурзі, у 1858 р. його призначили головою Комітету іноземної цензури. У Петербурзі Тютчев одразу ж став помітною постаттю суспільного життя.
Повернення до Росії
Федір Тютчев у 1850 – 1851 р.р.
Сучасники відзначали блискучий розум Тютчева, почуття гумору, талант співрозмовника. Його епіграми, жарти й афоризми були надзвичайно популярними. У 1850 р. у «Современнику» була опублікована стаття М. Некрасова, в якій він зарахував вірші Тютчева до найяскравіших явищ у російській поезії та поставив Тютчева в один ряд з О. Пушкіним і М. Лермонтовим. У 1854 р. у додатку до «Современника» були опубліковані 92 вірші Тютчева, а потім видана його перша поетична збірка (1854) під редакцією І. Тургенєва. Л. Толстой називав Тютчева «одним із тих нещасних людей, які значно вищі за натовп, у якому живуть, і тому завжди самотні».
Визнання
Микола Некрасов
Поезія Тютчева означувалася дослідниками як філософська лірика, в якій, за висловом Тургенєва, думка «ніколи не постає перед читачем оголеною і відстороненою, але завжди зливається з образом, взятим зі світу душі чи природи, просікається ним, і проникає у нього нероздільно і нерозривно». Повною мірою ця особливість його лірики виявилася у віршах «Видиво» (1829), «День і ніч» (1839) та ін.
Слов'янофільські погляди Тютчева продовжували зміцнюватися, хоча після поразки Росії у Кримській війні він почав бачити завдання слов'янофільства не в політичному, а в духовному єднанні. Суть свого розуміння Росії поет висловив у вірші «Умом Росії не збагнуть...» («Умом Россию не понять...», 1866):
Умом Россию не понять,
Аршином общим не измерить:
У ней особенная стать —
В Россию можно только верить.
Та поміж тим його погляди, його спосіб життя були європейськими: він був світською людиною, не любив сільського життя, не надавав великої ваги православним обрядам.
Поезія
Як і все своє життя, у зрілі роки Тютчев був пристрасною людиною. У 1850 р., уже одружений, батько сімейства, він закохався у 24-річну Олену Денисьєву, котра була майже ровесницею його доньок. Публічний зв'язок між ними, упродовж якого Тютчев не залишав сім'ю, тривав 14 років, у них народилося троє дітей. Суспільство сприйняло це як скандал, від Денисьєвої відрікся батько, її викреслили зі світського життя. Усе це спричинило у неї важкий нервовий розлад, а у 1864 р. вона померла від туберкульозу.
Особисте життя
Олена Денисьева
Вражений смертю коханої жінки, Тютчев створив «денисьєвський цикл» — вершину інтимної лірики. До нього ввійшли вірші «О, як же ми убивчо любим...» («О, как убийственно мы любим...», 1851), «Я очі знав, — о, що за очі!..» («Я очи знал, — о, эти очи!..», 1852), «Остання любов» («Последняя любовь», 1851—1854), «Напередодні річниці 4серпня 1865р.»(«Накануне годовщины 4 августа 1865 г.», 1865). Кохання, оспіване у цих віршах як найвище, дане людині Богом, як «і блаженство, і безнадія», стало для поета символом людського життя загалом — страждань і захоплення, надії і відчаю, минущості того єдиного, що доступне людині, — земного щастя. У «денисьєвському циклі» любов постає як «фатальний поєдинок» двох сердець.
Поезія
Після смерті Денисьєвої, у якій він звинувачував себе, Тютчев поїхав до сім'ї за кордон. Рік провів у Женеві та Ніцці, але, повернувшись у Росію (1865), йому довелося пережити смерть двох дітей від Денисьєвої, потім — матері.
За цими трагедіями були й інші — смерть ще одного сина, єдиного брата, доньки. Жах перед невмолимою смертю звучить у вірші «Мій брате, мій супутник у житті...» («Брат, столько лет сопутствовавший мне...», 1870), у рядках якого поет передчуває свою «фатальну чергу».
Помер Тютчев у Царському Селі 15 липня 1873 р.
Останні роки
Могила Ф. Тютчева
Дякую за увагу!
|
https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/li-bo-vhodzhu-v-richku.html
|
Лі Бо "Входжу в річку..."
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/39/b53fc78b4d7d37d916e037fa8c90a822.pptx
|
files/b53fc78b4d7d37d916e037fa8c90a822.pptx
|
Входжу в річку,
грає осіння вода…
люблю свіжість цих лілій,
зриваю квіти,
граюсь перлинами на пелюстках,
хвилюється заводь…
дивна ця година…
громадяться шовкові хмари…
хотів би падарувати це все тому,
хто за далеким небокраєм,
з тим, про кого думаю,
нам не зустрітись більше…
в горі й надії дивлюсь туди…
північний вітер в обличчя…
|
https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/ernest-heminguey-stariy-i-more-obraz-santyago.html
|
"Ернест Хемінгуей «Старий і море». Образ Сантьяго"
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/39/bd3d3a290087dd38df779aad1ccc9d70.pptx
|
files/bd3d3a290087dd38df779aad1ccc9d70.pptx
|
Ернест Хемінгуей «Старий і море». Образ Сантьяго
Виконали:
Ліцеїсти II курсу біолого – хімічного профілю
Нетішинського НВК
Пацаловська Лілія, Желєзнякова Юлія, Скрипнюк Анна, Ліщук Ольга
Старий і море» (англ. The Old Man And The Sea) — повість-притча американського письменника Ернеста Хемінгуея.
Сюжет
Старий рибалка Сантьяго вирушає далеко у відкрите море. Йому поталанило: він упіймав рибу, але вона настільки велика і дужа, що старому доводиться довго і тяжко змагатися, щоб перемогти її. А на зворотньому шляху акули обгризли рибу, і старий приплив до берега лише з її скелетом.
Дана повість написана Хемінгуеєм під кінець життєвого шляху і стала найважливішим ідейним і художнім підсумком його творчості , свого роду духовним заповітом майстра.
Дія розгортається в рибальському селищі під Гаваною на Кубі, в місцях, де в 1939-1960 рр. подовгу жив письменник.
Будинок Сантьяго
Літературознавці прагнули з’ясувати, хто став прототипом головного героя повісті — Сантьяго. Досить часто називали знаменитого кубинського рибалку і друга письменника Грегоро Фуентоса, який дожив до 104 років.
Прототип героя
Однак більшість дослідників схильні думати, що цей образ увібрав у себе риси різних людей, з якими Хемінгуей спілкувався в рибацькому селищі Кохімаре, що неподалік від Гоавани.
Образ Сантьяго
Сантьяго — колишній рибалка, що все життя працює, борючись із труднощами й небезпеками. Шрами на його руках «старі, як тріщини в давно вже безводній пустелі». Він любить море, думає про нього з ніжністю, як про жінку, що «дарує великі милості».
У старості навіть очі його були схожі за кольором на море.
Звиклий до самітності, він уголос розмовляє сам із собою. Природа, океан сприймаються їм як жива істота.
Образ старого Сантьяго — це уособлення подвигу людини, яка бореться и щоденними негараздами, невлаштованістю побуту, зневагою оточення.
Йому небагато й треба: спить він на газетах, підкладаючи під голову охайно складені штани; обіду не бере, бо йому досить пляшки прісної води в морі на човні. Та він не збирається здаватись.
Сантьяго перемагає рибу, а разом з тим - і старість, і душевну біль. Переміг тому, що думав не про свій успіх й не про себе, а про рибу, який заподіює біль; про зірки й левів, яких бачив, коли ще плавав юнгою на вітрильнику до берегів Африки; про своє нелегке життя.
Боротьба старого з морем, його любов і повага до великої риби, його сила, його завзятість у боротьбі з акулами - все це вражає, змушує співпереживати й боротися з ним разом, перевертаючи сторінку за сторінкою, уважно стежити за подіями й очікувати розв'язки.
Міркуючи про старого, можна сказати, що автор показав на його прикладі сильне бажання жити й прагнення взяти від життя якнайбільше, волю до перемоги, бажання трудитися й приносити реальну користь.
Це була його перемога. Одна з тих буденних перемог, які надають снаги жити й боротися далі. І саме таку мужність, героїзм і волю Хемінгуей вважав найдостойнішими.
Ми бачимо приклад, як не треба вдаватись у відчай, не здаватись й знаходити раціональний сенс навіть у поразках.
Людина наполегливої фізичної праці, добуваючи прожиток в щоденній боротьбі зі стихіями
Впертий романтик, беззавітно закоханий в море і його чудеса , які схиляються перед величчю людського подвигу
Сантьяго славився на селі як «невдачливий» (84 дні підряд виходячи в море , він незмінно повертався без улову), але не втрачав мужності : він упевнений , що його головна битва ще попереду
«Пусть она думает обо мне лучше, чем я на самом деле, и я тогда буду и в самом деле лучше».
«Драться, – сказал он, – драться, пока не умру».
«Хотел бы я купить себе немножко счастья, если его где-нибудь продают».
«Человек в море никогда не бывает одинок».
|
https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/kiivska-rus3.html
|
Київська русь
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/65/db3860c1291c7560358e17d6a6a1220c.pptx
|
files/db3860c1291c7560358e17d6a6a1220c.pptx
|
Мистецтво
Київської держави
Історія давньоруського архітектурного мистецтва бере початок від дерев’яного будівництва давніх слов’ян. На жаль, жодна архітектурна пам’ятка тих часів не дійшла до нас.
Золоті ворота м.Київ
Десятинна церква X ст.
Спасо-Преображенський собор.
Одна із головних святинь древньої Русі та головний храм Чернігівської землі. Він ровесник Софії Київської і є одним з найстаріших храмів на території України. Його будівництво почали 1035 року. Будову заклав брат Ярослава Мудрого – Мстислав Хоробрий.
Софійський собор 1037 р.– найдавніший храм Київської Русі серед тих, що збереглися до наших днів. Старшою від нього була лише Десятинна церква, зруйнована монголо-татарами 1240 року.
Інтер'єру собору притаманне святкове піднесення.
Вражає центральний вівтар із мозаїчним образом
Богоматері Оранти («Та, що молиться»),
яку зображено в повний зріст із піднятими руками
(найбільша за розмірами в усьому давньому світі)
Успенський храм Києво-Печерської лаври (1073-1078)
Михайлівський Золотоверхий
собор (1108-1113)
Михайлівський собор Видубецького монастиря, 1070-1088рр.
Собор Бориса і Гліба в Чернігові, 1123 році.
П’ятницька церква в Чернігові. Побудована в кінці XII – початку XIII ст.
Успенський собор у Володимирі-Волинському 1161р.
Порівняти споруди
1
2
Іконопис
Становления іконопису Київської Русі відбулося в другій половині XI — на початку XII ст.
Іконописні зображення створювалися за певними суворими правилами.
Умовність письма мала чітко відмежовувати божественний світ від земного і підкреслювати в ликах Христа, Богоматері та святих їхню неземну сутність.
Вишгородська Богоматір
Ікона візантійських майстрів,
зберігалася в резиденції
київських князів
Холмська ікона Богородиці
2000 р. на Волині було віднайдено шедевр константинопольського малярства XI—XII ст. — Холмську ікону Богородиці. Вона написана олійними фарбами на кипарисових дошках у візантійському стилі. На іконі збережено 70 % авторського живопису.
Дорогобузька ікона Богородиці
Ця ікона є найвидатнішою і найхарактернішою пам'яткою малярської культури Княжої доби. її було винайдено в середині 80-х рр. XX ст. в Успенській церкві в с. Дорогобужі на Волині. Ця ікона, яку датовано орієнтовно 1300 р., на сьогодні є найбільш раннім твором волинського малярства.
Символіка ікони
Небо і земля: в іконі живуть два світи — небесний і земний.
Саме так і будується зображення на іконі. Легкі, майже примарні фігури тягнуться вгору, їхні ноги ледь торкаються землі.
Коло — дуже важливий символ в іконописі, він означає вічність. Сяйво святості теж позначається колом — німбом (від лат. «хмара»).
Кольори в іконописі Кольори в іконописі мають символічне значення, своє місце та своє призначення. Кольори на іконі локальні, вони ніколи не змішуються. Золото —сяйво Бога та Небесного Царства. Пурпуровий — колір шат Богоматері. Червоний — символ Воскресіння, перемоги життя над смертю, а також символ крові та страждань і жертви Христа. У червоному одязі зображують мучеників. Білий — символ чистоти, святості та простоти; у білому зображують ангелів. Синій та голубий — безмежність неба, символ вічного іншого світу. Це кольори Богоматері, використовуються в храмах, присвячених їй. Зелений — юність, оновлення; використовують у сценах Різдва. Коричневий — колір пороху, голої землі, нагадування про смерть. Чорний — нагадування про сокровенні тайни Божі, колір зла, смерті, пекла.
|
https://svitppt.com.ua/vsesvitnya-istoriya/torgivlya-lyudmi-problema-hhist.html
|
Торгівля людьми – проблема ХХІст.
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/2/0f7dd5b41425d040471d980c81d11393.pptx
|
files/0f7dd5b41425d040471d980c81d11393.pptx
|
Торгівля людьми – проблема ХХІст.
Торгівля людьми – це сукупність таких ознак: вербування, перевезення, передача, продаж, усиновлення (удочеріння) у комерційних цілях, використання в порнобізнесі, використання у військових конфліктах, залучення до злочинної діяльності, трансплантація чи насильницьке донорство, примус до заняття проституцією, рабство і ситуації, подібні до рабства, примусова праця, залучення в боргову кабалу, використання шантажу, погроз, насильства
Жертви торгівлі людьми
Об'єктом цього злочину може бути будь-яка особа, незалежно від статі і віку.
Метою торгівлі жінками може бути насильницький шлюб, примусова праця, використання в домашньому господарстві і промисловому чи сільськогосподарському секторах, народження дитини примусово чи за замовленням, використання в сексуальному бізнесі.
Чоловіків переважно використовують на будівництвах, у промисловості, сільському господарстві, дітей – у жебрацтві, осіб будь-якої статі і віку – для вилучення і трансплантації органів.
Жертви торгівлі людьми
Особливе занепокоєння викликає поширення нової форми сексуальної експлуатації – сексуального туризму, особливо дитячого сексуального туризму. Дитячий сексуальний туризм – це “комерційне сексуальне використання дітей людьми, які приїздять зі своєї країни в іншу, зазвичай менш розвинуту країну, для участі в сексуальних стосунках з дітьми”.
Сексуальний туризм є кримінальним злочином, за який досить серйозно карають у багатьох країнах. Але це також злочин, який дуже важко довести. Серйозність проблеми полягає ще й у тому, що об’єктами такого сексуального туризму дуже часто стають неповнолітні та діти. Ураховуючи велику кількість в Україні дітей-сиріт, дітей вулиці та бездоглядних дітей, а також привабливість для дитини заробити гроші, можна очікувати на суттєве зростання злочинності в цьому напрямі.
Прибуток – будь – якою ціною
Якби років сто тому хтось сказав, що у 21 столітті знову виникне рабство, у це, мабуть, ніхто й не повірив би. Але це явище – ще одна ознака нашого часу.На сьогодні торгівля людьми є однією з найприбутковіших тіньових бізнесів у світі – вона дає мільйонні прибутки і знаходиться на рівні з торгівлею зброєю та наркотиками.
В пошуках кращої долі їдуть тисячі людей у інші країни. В саме таких умовах і організували злочинні угрупування свій кримінальний бізнес. Експорт “живого товару” (а предметом торгівлі є жінки, чоловіки і навіть діти) здійснюється у Туреччину, Італію, Іспанію, Німеччину, Балканські та Скандинавські країни, Угорщину, Чехію, Грецію, Росію, ОАЕ, Ізраїль, США.
Україна – постачальник рабів
Складна економічна ситуація в Україні, високий рівень безробіття, недосконалість законодавства та необізнаність постраждалих призвели до того, що й наша країна перетворилася на дешевий “постачальник” робочої сили у інші країни.
Особливо гостро ця проблема стоїть на заході України, а саме, в Чернівецькій, Волинській та Закарпатській областях, де величезна кількість громадян, не маючи можливості працювати, вже виїхала на заробіток за кордон. Так, лише у Івано-Франківської області (з майже 1,5 мільйонів населення) 250 тисяч працюють у інших країнах.
Торгівля людьми – тіньовий бізнес.
Комусь по-справжньому щастить. Але величезна кількість українських емігрантів потрапляють у тенета кримінальних структур або окремих осіб і стають жертвами справжньої работоргівлі.
Так, з різних джерел відомо, що близько 40 тисяч українських жінок потрапили шляхом насильства або оману в нелегальну секс-індустрію. Про те, яка кількість людей каторжно працює наймитами на важких роботах, скільки було продано на органи, скільком довелося примусово стати сурогатними матерями, сказати неможливо. Адже торгівля людьми – суто тіньовий бізнес.
Пастка може бути поруч
За даними Міжнародної організації з міграції, Державного інституту проблем сім’ї та молоді, деяких інших неурядових організацій, серед українців, які вирушили на пошуки щастя, більшість складають молоді люди віком від 15 до 30. Половина з них вже мають дітей.
Виїжджають по-різному. Їдуть до ближніх, до друзів, до знайомих, до родичів, найчастіше навіть не підозрюючи, що їх там чекає. Відомі, наприклад, випадки, коли з торгівлею людьми були пов’язані родичі або близькі знайомі емігрантів.
Головна причина - безробіття
Звичайно, торгівля і рабство людьми є лише похідними і частиною проблеми нелегальної трудової міграції – адже поки у нас в країні не з’явиться достатня кількість робочих місць, проблема буде існувати.
А безробіття в Україні щорічно зростає. Так, якщо в 1995 році нараховувалося лише 161 тисяча безробітних, то вже у 2001 році ця кількість зросла у шість разів і склала 1 млн 28 тис осіб.
В українського безробіття є своя особливість – вона має “жіноче обличчя”. Так, за повідомленням Державного комітету статистики України, більшість з тих, хто шукає роботу, складають жінки та дівчата.
.
Форми експлуатації
Обережно!
Де знайти роботу? Найрізноманітніші фірми та посередники пропонують працевлаштування за кордоном – продавщицею у Стамбулі, робітницею на апельсинових плантаціях у Греції, прибиральницею в Німеччині, гувернанткою у Великобританії... Може здатися, що це цілком пристойні роботи, але зауважте: коли ви так думаєте – торгівцям людьми легше спіймати Вас на гачок.
Річ у тому, що без володіння іноземною мовою, відповідної освіти та високої кваліфікації отримати хорошу роботу за кордоном майже неможливо. До того, рівень безробіття в Європі нині дуже високий (так, за статистикою, в країнах Західної Європи нараховується понад 18 млн. безробітних), тому перевагу в працевлаштуванні мають громадяни тієї країни, куди потрапив емігрант. Вимоги ж на ринку праці, особливо для “прибульців”, дуже жорсткі.
Всім відомі історії про щасливих “Попелюшок українського походження”, що вийшли заміж за іноземця. Проте існують й тисячі інших прикладів, коли заробітки виявилися мізерними, а насильство та безпорадність – вагомими. І повертаються такі жінки додому такими ж бідними, як і раніше, а до того ще й хворими, психічно та фізично зламаними.
Якщо взагалі повертаються...
Перш ніж сказати - “ так ”
Отже, зачекайте, не поспішайте казати “Так” на будь-яку пропозицію поїхати працювати за кордон, оскільки необачність може коштувати вам дуже дорого. Краще подивіться: можливо, ви ще не всі можливості використали в України?
Якщо ж ви все ж таки вирішили ризикнути, то поміркуйте, чи варто їхати саме у цю країну. На заході люди заробляють гроші тяжкою працею, а не так, як ми бачимо у “мильних операх”. Дізнайтеся більше про життя та проблеми у цій країні, куди хочете виїхати, аби не мати хибних уявлень про легкі гроші за кордоном.
Чекати допомоги?
Є, звичайно, організації, які допомагають нашим співвітчизникам за кордоном. Варто, наприклад, назвати благодійний фонд “Карітас”, який через свої представництва у різних країнах намагається підтримати емігрантам, які потрапили у рабство.
Займається він також й просвітницькою діяльністю. Так, наприкінці минулого року відбулася заключна конференція “Міжнародна співпраця в запобіганні торгівлі людьми та допомозі потерпілим”, організована благодійним фондом “ Карітас – Україна ”, в якій взяли участь представники різних державних та недержавних організацій, що займаються цим питанням.
А як у нас?
Не можна сказати, що нічого не робиться для вирішення цієї проблеми і в нашій країні. Так, в 1999 році урядом України було затверджено програму запобігання торгівлі людьми і дітьми на 1999-2001 роки, у 2003 році – нову комплексну програму протидії торгівлі людьми, розраховану на період до 2009 року.
Крім того, урядом України укладено угоди про взаємне працевлаштування своїх громадян з урядами 9 країн – Литви, Латвії, Польщі, Словаччини, В’єтнаму, Вірменії, Білорусі, Росії та Молдавії. Ці угоди розповсюджуються лише на тих громадян, які в’їхали на територію країни для працевлаштування на підставі виключно робочої візи, а не-будь-якої іншої, а також отримали дозвіл на працевлаштування та перебування.
Злочинці будуть покарані?
В структурі Міністерства внутрішніх справ України та в обласних управліннях внутрішніх справ створено спеціалізовані підрозділи з боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми. Так, за поданням органів внутрішніх справ за період з 1999 року було порушено понад 850 кримінальних справ.
Але всім ясно одне: поки не налагодиться життя в нашій країні, остаточно проблема вирішена не буде. Тому й зрозуміло, чому, за статистикою, потенційними емігрантами з України є нині 76% молодих людей, які просто не бачать тут свого майбутнього.
Чи зміниться щось в нашій країні? Дуже хотілося б сподіватися…
Про що скажуть цифри …
Протягом 2002 - 2008 рр., за інформацією Міністерства внутрішніх справ України, виявлено більше 1660 злочинів, передбачених ст. 149 КК України (торгівля людьми), причому щороку кількість виявлених злочинів збільшується ( 2002 – 42, 2003 р. – 89; 2004 р. – 169; 2005 р. – 289, 2006 р. – 262, 2007 р. – 415, 2008 р. – 376 ).
Цікавою виглядає статистика справ, які доходять до суду. Так, за даними Міністерства внутрішніх справ України в 2004 р. з 169 зареєстрованих справ до суду надійшло 139. У 2005 – з 289 до суду надійшло 226, у 2006 р. – із 269 надійшло 260, у 2007 – з 415 тільки 357, у 2008 – з 376 до суду потрапило 317.
За даними Державної судової адміністрації України, кількість розглянутих апеляційними та місцевими судами кримінальних справ за ст. 149 (124-1) КК України за роками 2004 – 2008 становить відповідно: 36, 62, 74, 96 та 99. Кількість засуджених осіб за торгівлю людьми в 2006 р. становить 86 осіб.
Порушення прав людини
У ситуації з торгівлею людьми порушуються такі базові права:
Право на життя, свободу та особисту недоторканість: безпідставне затримання чи арешт означають, що вони були здійснені з порушенням чинного законодавства, строк затримання не вказується та не висуваються конкретні звинувачення, а іноді ці затримання закінчуються смертю затриманого.
Свобода від рабства: серед видів насилля – примусова праця без оплати чи боргова залежність.
Право на свободу від катувань, жорстокого чи нелюдського поводження: особи, які потерпіли від торгівлі людьми, дуже часто піддаються фізичному та психологічному насильству, ґвалтування та катуванням. Під час затримання вони інколи зазнають принизливого ставлення до себе.
Порушення прав людини
Свобода пересування та вільного вибору місця проживання: це право порушується, коли у особи відбирають паспорт та документи для в’їзду і перебування за кордоном чи тримають її ув’язненою.
Право на працю, створення профспілок та приєднання до профспілок: особи, які були продані, не можуть створити чи приєднатися до профспілки, а також не можуть нічого зробити для поліпшення умов праці.
Право на достатній рівень життя: особи, які потерпіли від торгівлі людьми, дуже часто не мають можливості нормально харчуватися, змушені жити в поганих умовах, їм може бути відмовлено в медичній допомозі. Їм загрожує інфікування у випадку заборони використання контрацептивів.
Порушення прав людини
Право на відпочинок: порушенням прав людини є примушування людей працювати більшу кількість годин на день без вихідного дня. Цей пункт дуже часто порушується по відношенню до хатніх робітниць.
Свобода одруження: права жінок порушуються, коли у шлюбі вони не мають рівних прав із чоловіками або коли жінок змушують укласти шлюб проти волі.
Сподівайся тільки на себе!
|
https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/mihaylo-bulgakov-versiya-.html
|
Михайло Булгаков. Версія 1
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/37/4c6911a948ffec96d6c01e7861b702f4.pptx
|
files/4c6911a948ffec96d6c01e7861b702f4.pptx
|
Херсонська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №31
з поглибленим вивченням історії та права
Херсонської міської ради
Кононенко Вікторія Миколаївна,
старший учитель
Михайло Булгаков
Життя та
творчий шлях
НЕТ ТАКОГО ПИСАТЕЛЯ, ЧТОБЫ ОН ЗАМОЛЧАЛ. ЕСЛИ ЗАМОЛЧАЛ, ЗНАЧИТ, БЫЛ НЕНАСТОЯЩИЙ. А ЕСЛИ НАСТОЯЩИЙ ЗАМОЛЧАЛ – ПОГИБНЕТ М.А.БУЛГАКОВ
(1891–1940).
План
Київ у житті М. Булгакова.
2. Творчий шлях письменника.
Що таке «київська мітка» у творах М. Булгакова?
Провідна тематика творів.
Які ознаки модерністської літератури притаманні роману М. Булгакова?
- Чому автор звертається до біблійного сюжету?
Готуйся відповісти на питання :
Булгакови Варвара Михайлівна Опанас Іванович
Статський радник, професор Київської Духовної академії, завідувач кафедри західних віросповідувань
Мати була першою,
хто залучив зовсім юного Булгакова до літератури та театру.
Київ,Андріївський узвіз,13 – родинне гніздо Булгакових та місце
подій у романі «Белая гвардия»,
п’єси «Дни Турбинх»
Медичний кабінет лікаря М.Булгакова і лікаря О.Турбіна
Спокій, усамітнення
Захист
Дитячий сміх
Батьківська любов і піклування
Місце, де на тебе завжди чекають
Символ дому
Рідний
дім
Любов
як символ назавжди втраченого щастя
Булгакови жили на узвозі до Подолу навпроти Андріївської церкви — у дуже мальовничому київському куточку.За вікнами їхньої квартири постійно було чути звуки роялю й навіть пронизливої валторни, голоси молоді, біганина і сміх, суперечки і спів. Такі родини з великими культурними і трудовими традиціями були окрасою провінційного життя, своєрідними осередками передової думки
Образи дому,братів, сестер ,матері проходять крізь усю творчість письменника як символи назавжди втраченого щастя.
Гімназія №1 на Бібіківському бульварі
1902
МЕДИЧНА ПРАКТИКА
У 1909 р. М. Булгаков
вступив до медичного факультету
Київського університету
Навчаючись у Київському
університеті, у 22 роки одружив-
ся з Тетяною фон Лаппа
31 жовтня 1916 р. — здобув
диплом лікаря з відзнакою.
Під час Першої світової війни
працював лікарем у прифронтовій зоні. Потім у Вязьмі.
Під час громадянської війни, у лютому 1919 р.,
був мобілізований як військовий лікар до армії
Української народної республіки.
Працював лікарем у Червоному хресті, в Озброє-
них Силах Півдня Росії. Проживав деякий час у Чечні, а також у Владикавказі з козацькими військами.
Враження тих років покладені в основу циклу
оповідань «Записки юного врача» 1925-1927
журнал «Медицинский работник»,
Під час Першої світової війни молодий лікар Булгаков працював у польових госпіталях, пізніше був завідувачем земської лікарні на Смоленщині. Часто йому доводилося приймати до 50 хворих за день. Цей період він описав у «Нотатках юного лікаря». Потім були Київ, Кавказ. Двічі Булгаков хотів виїхати з Росії, але йому не дозволили
Московське життя М.Булгакова
Співпраця з Ю.Олешею,
І Бабелем
І.Ільфом, В.Катаєвим,
Є.Пєтровим
«Записки на манжетах» (1923)
20-і роки – професійний письменник, драматург
– гірке розчарування. передчуття катастроф, пов’язане з початком утворення системи насильства, яким керують аморальні посередності.
Скандальна слава п’єси
«Дни Турбиных »
І з’їзд письменників
Лист до Сталіна
З 1921 року жив у Москві, працював на різних посадах — конферансьє, редактором хроніки в приватній газеті, інженером у науково-технічному комітеті, журналістом у газеті «Гудок», навколо якої згуртувалися талановиті письменники.
1923 – 24 – гірке розчарування. передчуття катастроф, пов’язане з
початком утворення системи насильства, якою керують аморальні посередності. Початок сатиричного етапу творчості - викриття духовної деградації суспільства. Твори про «маленьку», вже радянську людину; НЕВІДДІЛЬНІСТЬ комічного від трагічного.
П’єса «Дні Турбіних» принесла Булгакову славу видатного драматурга.
У 1925-28 рр. побачили світ збірки оповідань «Рокові яйця», «Дияволіада», «Оповідання»;
у Ризі й Парижі вийшов друком роман «Біла гвардія».
З 1928 року письменник працював над твором, який згодом викриста-лізувався в роман «Майстер і Маргарита». Робота над цим рукописом тривала до останніх днів митця.
1930 року постійні цькування критиків і перепони цензури змусили Булгакова звернутися з відчайдушним листом до Сталіна, у якому письменник вимагав надати йому можливість друкуватись або дозволити виїхати за кордон.
Булгакова призначено на посаду режисера МХАТу.
Тема митця і влади – головна в творчості 30-х років: “Иван Васильевич»”, “Кабала святош” Робота над романом «Мастер и Маргарита»
Джерела роману
Історико-соціальні
Твори М. Врубеля, В.Васнєцова;
зустріч з Є. Шиловською;
Реальні факти життя СРСР
Джерела роману
Літературні
«Фауст» Гете, Є. Ренан «Життя Ісуса» , А. Франс «Прокуратор Іудеї»
«Малюк Цахес» Гофмана;
роботи В.Соловйова, М.Гоголя, Ф. Достоєвського, Г. Сковороди, Данте…
Музичні:
Г.Берліоз, «Фантастична симфонія»
Міфологічні:
Слов’янська,німецька,швейцарська,
біблійна міфології, апокрифи
Романний Понтій Пілат зовні нагадує персонажа фрески Володимирського собору;
Голгофа, на якій коїться зло, названа Лисою горою;
Зображення місця страти Христа більше нагадує картини київської панорами Голгофи, ніж реальні єрусалимські пейзажі.
Києвоцентричний світогляд знаходить своє відображення в романі “Майстер і Маргарита”
Перевір себе
Які чинники вплинули на формування світогляду письменника?
Назвіть провідні теми творчості
М. Булгакова
Асоціації з якими творами ви можете визначити?
|
https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/ernest-miller-heminguey1.html
|
"Ернест Міллер Хемінгуей"
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/50/b8d140180484f68c5a78194a0d797a79.pptx
|
files/b8d140180484f68c5a78194a0d797a79.pptx
|
Ернест Хемінгуей
Виконала:
Учениця 11 класу
Ярмолюк Анастасія
Ернест Хемінгуей народився 21 липня 1899 року в штаті Іллінойс (США). Його батько був лікарем. З раннього дитинства Ернест багато читав і захоплювався риболовлею. Уже під час навчання в школі хлопчик почав писати невеликі замітки та репортажі в шкільну газету. Тоді він вирішив для себе, що стане письменником.
Ернест Хемінгуей в дитинстві
Ернест Хемінгуей. 1923р. Фото з паспорта.
Батько Кларенс Едмонт Хемінгуей, мати Грейс Холл
Перше оповідання Ернеста Хемінгуея з'явилося в шкільному журналі в 1916 році. Воно вийшло під назвою «Скрижаль». Після школи Ернест Хемінгуей вступив до університету в Канзас-Сіті, де і працював репортером у місцевій газеті. Він вів хроніку подій. Ернест Хемінгуей служив в армії під час Першої світової війни, перебуваючи в Італії. У 1918 році Ернест Хемінгуей повернувся додому, в США, оскільки був тяжко поранений.
«Той, хто виграє війну, ніколи не перестане воювати»
— Е. Хемінгуей
Після закінчення війни Хемінгуей працював журналістом в Торонто та Чикаго і писав оповідання. Потім Ернест Хемінгуей разом з дружиною переїхав до Парижа.
Ернест Хемінгуей і Аґнес фон Куровські
Подорожуй тільки з тими кого любиш.
- Ернест Хемінгуей
Перший успіх до Хемінгуея прийшов в 1926 році з публікацією роману «І сходить сонце (Фієста)». У 1927 році вийшла збірка його оповідань «Чоловіки без жінок», після чого письменник публікував твори один за другим. Роман «Прощавай, зброє» він написав в 1929 році. Ернест Хемінгуей багато подорожував, повернувся в США. У 1953 році йому вручили Пулітцерівську премію за всесвітньо відомого «Старого і море». Також Ернест Хемінгуей став нобелівським лауреатом.
«Всі хороші книги схожі в одному: коли ви дочитаєте до кінця, вам здається, що все це сталося з вами, і так воно назавжди при вас і залишиться»
— Е. Хемінгуей
«Старий і море» — повість-притча. В основі повісті розповідь про кубинського рибалку Сантьяго, його боротьбу з гігантською рибиною, що стала найбільшою здобиччю у його житті.
2 липня 1961 року тяжко хворий Хемінгуей застрелився.
«Жодна життєва перемога не переважить собою поразку в коханні»
— Е. Хемінгуей
Маловідомі факти:
Ернест Хемінгуей був не тільки алкоголіком і самогубцем, про що всі знають. Ще у нього була пейрафобія (боязнь публічних виступів), крім того, він ніколи не вірив похвалі навіть найщиріших своїх читачів і шанувальників. Навіть друзям - не вірив!
Хемінгуей пережив п'ять війн, чотири автомобільні і дві повітряні авіакатастрофи.
Мама в дитинстві змушувала його займатися в школі танців.
Сам він з часом почав називати себе Папою.
Хемінгуей часто й охоче міркував про те, що за ним стежить ФБР. Співрозмовники криво посміхалися, але врешті-решт з'ясувалося, що Папа був правий - розсекречені документи підтвердили, що це дійсно було стеження, а не параноя.
«Людина не для того створена, щоб терпіти поразки. Людину можна знищити але не перемогти її».
- Е. Хемінгуей
Дякую за увагу!
|
https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/licarstvo.html
|
Лицарство
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/63/ab413f644709448f14ef3b524192293a.pptx
|
files/ab413f644709448f14ef3b524192293a.pptx
|
Презентацію підготувала:
Курсант 216ж н.г. Задубінна Яна Андріївна
Лицарство в добу Середньовіччя
Вступ
Лицарі завжди викликали до себе невичерпний інтерес. Відомості про них дуже суперечливі. Одні вважають їх безкорисливими захисниками пригноблених, галантними слугами прекрасних дам, вірними васалами. В інших про них склалася абсолютно протилежна думка. Лицарі, на їхній погляд, були жорстокими грабіжниками, безрозсудними неуками й ґвалтівниками. Ці суперечливі погляди були наслідком того, що лицарі за часів середньовіччя були єдиною силою, здатною діяти.
Але перш за все, лицарі були силою, що потрібна була усім:
королям проти сусідів і непокірливих васалів, селян, церкви;
церкві - проти іновірців, королів, селян, городян;
владикам подрібніше - проти сусідів, короля, селян;
селянам - проти лицарів сусідніх владик.
Лицар, рейтер, шевальє і т. д. на всіх мовах значить вершник. Але не просто вершник, а вершник у шоломі, панцирі, із щитом, списом і мечем. Усе це спорядження було дуже дорогим: ще наприкінці Х ст., коли розрахунок вівся не на гроші, а на худобу, комплект озброєння, тоді ще не настільки рясного і складного, разом з конем коштував 45 корів чи 15 кобилиць. А це величина череди чи табуна цілого села.
З іншого боку, феномен середньовічного лицарства також тісно пов’язаний з явищем васалітету, оскільки відносини між сеньйором і залежною від нього людиною були тою моделлю, яка дозволяла передавати цій залежній людині вартісне озброєння та спорядження, зберігаючи при цьому над ним контроль. І в цьому сенсі, якщо слідувати висновкам Жоржа Дюбі,в Х сторіччі ми можемо говорити про певний синтез, коли латинський термін «мілес» означає одночасно і васала, і кінного воїна. І цей момент можна назвати народженням лицарства.
На подібних відносинах у Європі вишикувалася складна феодальна система. І до XI-XII ст. важко-озброєні вершники перетворилися в касту лицарів. Доступ у цей привілейований стан ставав усе більш важким, заснованим уже на родовитості, що підтверджувалася грамотами і гербами. Ще б: кому хочеться тіснитися і допускати до жирного шматка сторонніх. А шматок був жирним, і чим далі, тим більше.
За клятву вірності сеньйору лицар одержував землю з працюючими на нього селянами, право суду над ними, право збору і присвоєння податків, право полювання, право першої ночі і т. д. Він міг їздити до дворів владик, розважатися цілими днями, пропивати, програвати в містах гроші, зібрані з мужиків. Обов'язки його зводилися до того, щоб під час воєнних дій служити на своїх харчах сеньйору біля місяця в році, а звичайно і того менше. За "понаднормову" службу йшла велика платня. Військовий видобуток - трофеї, викуп за полонених, самі полонені - теж діставалася лицарю. Можна було в позаслужбовий час і попрацювати "ліворуч" - найнятися до стороннього сеньйора чи до міського магістрату.
На поле бою кожен лицар приводив із собою слуг, озброєних списами і сокирами, та й великі власники наймали великі загони лучників і арбалетчиків. Але до XIV ст. результат бою завжди визначали деякі господи-лицарі, численні ж слуги-піхотинці були для панів хоч і необхідною, але лише підмогою. Лицарі їх у розрахунок узагалі не приймали. Та й що могла зробити юрба ненавчених селян проти закованого в збрую професійного бійця на могутньому коні?
Лицарі нехтували власною ж піхотою. Горя нетерпінням битися з гідним супротивником, тобто лицарем же, вони топтали конями, своїх же піших воїнів, що заважали їм. З такою же байдужістю лицарі відносилися і до вершників без зброї, лише з мечами і легкими списами. В одній з битв, коли на групу лицарів налетів загін легких вершників, вони навіть не зрушилися з місця, а просто перекололи своїми довгими списами коней супротивника і тільки тоді поскакали на гідного ворога - лицарів.
От отут-то і відбувався дійсний бій: два закованих у залізо вершника, закритих щитами, виставивши вперед довгі списи, збивалися з нальоту, і від страшного таранного удару, посиленого вагою зброї і вагою коня в сполученні зі швидкістю руху, ворог із тріснутим щитом і розпоротою кольчугою чи просто приголомшений, вилітав із сідла. Якщо ж збруя витримувала, а списи ламалися, починалося рубання на мечах. Це було аж ніяк не витончене фехтування: удари були рідкими, але страшними. Про їхню силу говорять останки воїнів, що загинули в боях середньовіччя, - розрубані черепи, перерубані гомілкові кісти. От заради такого бою і жили лицарі. У такий бій вони кидалися забувши про обережність, про елементарний лад, порушуючи накази командуючих.
Як тільки виникала ймовірність перемоги над ворогом, часто лицарі стрімголов мчалися грабувати стан ворога. Це обурювало деяких королів, й іноді їм, щоб заспокоїти знахабнілих васалів, доводилося будувати їх повертати на поле бою. Адже невідомо, чим зрештою закінчиться бій, що складався зазвичай з безлічі двобоїв.
У лицарів існували свої поняття лицарської честі. Наприклад, тамплієрам за статутом дозволялося накидатися на ворога з будь-якого боку, у тому числі й ззаду. Є ще невелика особливість. Якщо ворогам вдавалося примусити хоча б декількох лицарів відступити назад, жодному полководцеві було не під силу зупинити переляканих. Не перелічити королів, які втратили перемогу через панічну втечу своїх васалів із поля бою.
Що ж до військової дисципліни, то в лицарів її взагалі не було Усі знали, що лицар - боєць-одинак. який не визнає над собою командування. Бій для лицаря - це демонстрація його вміння воювати й триматися в сідлі Лицар намагався продемонструвати свої професійні якості, щоб одержати ще більше привілеїв від свого сеньйора. Тому він ніяк не реагував на будь-які накази, що зачіпають його гордість, а робив так, як вважав за потрібне. Про хворобливе самолюбство лицарів було відомо всім від полководців до церковних діячів.
Від кінця XI ст. коли почалися хрестові походи, починають зароджуватися духовно-лицарські ордени Усі вони мали суворі статути. Захопивши величезні території на Сході, ордени розгорнули на «святій землі» широку діяльність. Лицарі закріпачували селян, як місцевих, так і тих, які, прийшли з ними з Європи. Підкорюючи міста й села, займаючись лихварством, експлуатуючи місцеве населення, ордени накопичували величезні багатства. На награбоване золото купувалися великі маєтки в Європі Поступово ордени перетворювалися на найбагатші корпорації.
Лицарські ордени
У Європі з 1100 р по 1300 р виникло 12 лицарських духовних орденів. Найбільш життєстійкими, здатними протистояти будь-чому були орден тамплієрів, орден госпітальєрів і Тевтонський орден .
Орден тамплієрів
«Tample» у перекладі з французької означає «храм». Тому офіційною назвою ордену була така: «Таємне лицарство Христове і Храму Соломона». У Європі він мав іншу назву - Орден лицарів Христа.
Орден мав свій символ білий плащ із червоним восьмикутним хрестом А печаткою ордену стало зображення двох лицарів, які сидять на одному коні Це, очевидно, вказувало на бідність і братерське єднання.
Члени ордену зобов'язані були «по можливості піклуватися про дороги й шляхи, а особливо про охорону прочан». Вони не мали права вести світське життя, співати й навіть сміятися. Дисципліна була дуже суворою. Лицарям належало дати три обітниці, яких вони повинні були неухильно дотримуватися. Це обітниці цнотливості, бідності й послуху.
Лицарі Храму не цуралися науки, усіляко заохочували її розвиток. До того ж намагалися всі нові технічні винаходи тримати в себе. Відомо, що, наприклад, компас, уперше використали саме тамплієри.
Орден госпітальєрів
1070 р став роком заснування в м. Палестині купцем Мауро з Амальфи госпіталю для прочан до святих місць. Для охорони залучалися лицарі, які верхи могли відігнати розбійників. З кожним роком госпіталь розростався, перетворившись через якийсь час на братство з догляду за хворими й пораненими.
Як і в тамплієрів, у госпітальєрів були три обітниці: послуху, бідності й цнотливості. За свій символ лицарі взяли білий восьмикутний хрест, розташований на лівому плечі чорної мантії. Щоб засвідчити обітницю послуху, у мантії були зроблені дуже вузькі рукави, що показували, наскільки мало свободи в ченця.
Тевтонський орден
Орден був утворений у 1199 р. Але лише через багато років тевтонцям удалося домогтися таких привілеїв, які мали їхні «брати» - лицарі, наприклад тамплієри або іоанніти. Сталося це тільки в 1221 р. Як і всі представники духовно-лицарських орденів, тевтонці давали обітницю цнотливості, бідності й послуху.
Відмінністю тевтонських лицарів від членів інших орденів було те, що до них належали тільки німці, а не представники різних національностей. У Німеччині дотепер існує Тевтонський орден.
Лицарство стало феноменом середньовічного західного світу. Воно створило особливу світську культуру, пройняту нормами особливої моралі, культуру, що вступила у боротьбу з духовно- релігійним началом і перемогла у цій боротьбі.
Висновок
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!
|
https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/dzhordzh-noel-gordon-bayron.html
|
Джордж Ноел Гордон Байрон
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/4/30d732cfba5ea5c086651eaa44a5e8ae.pptx
|
files/30d732cfba5ea5c086651eaa44a5e8ae.pptx
|
Она идет во всей красе
Светла, как ночь ее страны.
Вся глубь небес и звезды все
В ее очах заключены,
Как сонце в утренней росе,
Но только мраком смягчены.
Прибавить луч иль тень отнять –
И будет уж совсем не та
Волос агатовая прядь,
Не те глаза, не те уста
И лоб, где помыслов печать
Так безупречна, так чиста.
А этот взгляд, и цвет ланит,
И легкий смех, как всплеск морской, -
Все в ней о мире говорит.
Она в душе хранит покой
И счастье если подарит,
То самой щедрою рукой!
(Перевод С.Маршака)
1788-1824
Джордж Ноел Гордон Байрон
Батьки поета
Джон Байрон, Катерина Гордон,
И новый мир появится на свет, Рожденный на развалинах унылых, А старого изломанный скелет, Случайно сохранившийся в могилах, Потомкам померещится как бред…
(“Дон Жуан”)
Адмірал Байрон – двоюрідний дід Байрона
НЬЮСТЕДСЬКЕ АБАТСТВО
Нбюстедське абатство
НЬЮСТЕДСЬКЕ АБАТСТВО
Кембриджський університет
«Он знал печаль, весельем пресыщен,
готов был в ад бежать, но бросить Альбион».
Дворічна подорож Середземноморям
ПОРТУГАЛІЯ
іСПАНІЯ
ІТАЛІЯ
АЛБАНІЯ
ГРЕЦІЯ
ТУРЕЧЧИНА
1811
181
“Абідосська наречена”
“ГЯУР”
1813
д
Анабелла Мильбенк
Ада Байрон
Августа Лі
Благословен твой чистый свет!
Подобно оку серафима,
В годину злую бурь и бед
Он мне сиял неугасимо.
При виде тучи грозовой
Еще светлее ты глядела,
И, встретив кроткий пламень твой,
Бежала ночь и тьма редела.
Пусть вечно реет надо мной
Твой дух в моем пути суровом.
Что мне весь мир с его враждой
Перед твоим единым словом!
Тереза Гвіччіолі « Я оставляю в этом мире нечто дорогое»
Фрагмент з фільТереза
д
О Греция, восстань!
Сиянье древней славы
Борцов зовет на брань,
На подвиг величавый.
К оружию! К победам!
Героям страх неведом.
Пускай за нами следом
Течет тиранов кровь!
С презреньем сбросьте, греки,
Турецкое ярмо!
Кровью вражеской навеки
Смойте рабское клеймо.
Пусть доблестные тени
Героев и вождей
Увидят возрожденье
Эллады прежних дней…
Е.Делакруа
«Греція на розвалинах Міссолонги»
Але я жив, і жив не марно я,
Могутній розум мій і кров вогниста.
Страждання я перемагав в ім'я
Чого? Не пригадаю, бо втомився
Від катувань років, думок зловісних [...]
Та зі сторінки я ще підведусь.
Мої слова в повітрі не розтануть.
Один із найвідо-міших портретів Байрона-мандрів-ника. Поет в до-рожньому сюртуці спрямував свій погляд в неосяж-ний світ, що про-стягся перед ним. За його спиною видніються далекі міста, фортеці і храми.
.
Красень-Байрон в трохи картинній позі замріяно сперся на руку. Скількох жінок підкорив его задумчивый і млосний погляд, його наздзвичайна здатність зваблювати і причаровувати.
Ледь насмішкуватий бадьорий погляд на цьому байронівскому портреті свідчить про легкий характер поета і його устремління до веселого і радісного життя.
Лорд Байрон завжди був винятковим і незрівняним – всі його образи надзвисчайно пасували йому. Він легко захоплювався, нічого не шкодував для досягнення мети, в тому числі і себе.
В пору перших закоханостей і перших віршів
За творчим процесом
Непокірний і волелюбний Байрон-бунтівник
|
https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/anna-karenina.html
|
Анна Кареніна
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/21/7052aa3698dd62a9bc60241d711c7f3f.pptx
|
files/7052aa3698dd62a9bc60241d711c7f3f.pptx
|
Бойко І.М.
Для 10 кл.
Лев Толстой “Анна Кареніна”
"Я просто хотел показать женщину, потерявшею себя..."
Л.Н. Толстой об Анне Карениной
Анна і Каренін
Каренін – успішний чиновник високого рангу, на 20 років старший за Анну
Одружились без кохання (шлюб влаштувала тітка Анни)
Анна покохала іншого
Він готовий терпіти зраду, але щоб все було “пристойно”
Каренін готовий на розлучення
Каренін дуже страждає, але прощає Анну
Сергій залишається з батьком
Пізніше відмовляється давати розлучення
Анна і Каренін
Анна і Олексій Вронський
Олексій молодий, гарний, блискучий офіцер
Закоханий в Анну та заворожений нею
Вони обидва палають пристрастю, готові на все заради кохання
Анна і Олексій Вронський
Під час перегонів, коли Вронський впав з коня, Анна призналась у всьому чоловікові
Анна вагітна
Під час пологів мало не померла
Народила дочку Ані
Вронський та Каренін пробачають один одного на вимогу хворої Анни
Анна і Олексій Вронський
Анна і Вронський починають жити разом
Вище товариство не приймає Анну
Їдуть до Італії
Оселяються в маєтку Вронського
Анна багато читає, Вронський займається господарством
Анна і Олексій Вронський
Анна ревнує, бо помічає охолодження до себе коханого
Намагається втримати Олексія
Вважає, що без цього кохання життя не має сенсу
Кидається під потяг
Вронський їде на війну з метою загинути
Костянтин Левін
Живе в маєтку
Займається господарством
Закоханий в Кіті Щербацьку
Кіті відмовила, бо закохана у Вронського
Повертається в маєток
Костянтин Левін та Кіті
Наступного року сватається до Кіті (сцена у більярдній)
Весілля
Оселяються в маєтку
Смерть брата Миколи (Кіті як добрий янгол полегшує його останні дні)
Народження дитини
Живуть у маєтку у взаєморозумінні
Левін прагне зрозуміти сенс життя
Стіва Облонський та Доллі
Стіва світський лев, має високу посаду
Не вміє вести господарство, постійно в боргах
Зраджує дружину, хоча й любить її
Доллі страждає через зради, але пробачає
Доллі постійно народжує та дбає про дітей
Проблема шлюбу:
шлюб з розрахунку
шлюб через кохання
вірність та подружня зрада
Ведення господарства по-новому
Відповідальність поміщиків за селян та господарство
господарство Левіна;
лікарня у Вронського
“Прожигання” життя дворянством (1 день Левіна в Москві)
Пошуки сенсу життя
Обов’язок та відповідальність
Відносини батьків та дітей
ПРОБЛЕМАТИКА РОМАНУ
Прототипи
Анна Кареніна – Марія Олександрівна Гартунг (дочка О.Пушкіна)
"Было что-то вызывающее и дерзкое в ее походке, что-то простое и смиренное в ее лице с большими черными глазами"
Схожість суто зовнішня
Прототипи
Анна Кареніна –
Софія Андріївна Міллер-Бахметьєва, пізніше дружина Олексія Костянтиновича Толстого (родича Л.М.), автора вірша
Средь шумного бала, случайно,
В тревоге мирской суеты,
Тебя я увидел, но тайна
Твои покрывала черты
Прототипи
Анна Кареніна –
Варвара Дмитрівна Римська-Корсакова, була зіркою вищого товариства Москви та Санкт-Петербургау
Прототипи
Анна Кареніна –
Анна Степанівна Пирогова, яку нещасливе кохання привело до загибелі. Вона пішла з дому та на станції Ясенки кинулась під товарний потяг. Це було неподалік від Ясної Поляни.
Прототипи
Анна Кареніна –
сестра близького друга Толстого М.А.Дьякова-Сухотіна, що пережила розлучення і створила нову сім’ю.
Прототипи
Костянтин Левін –
Сам Лев Толстой та його брат Дмитро
Прототипи
Софія Олександрівна Берс (дружина Толстого) – прототип Кіті (освічення з крейдою)
та Доллі (багатодітної замученої матусі)
http://kinouho.livejournal.com/271470.html
Прототипи
Вронський –
Микола Раєвський, внук прославленого генерала, героя 1812 р.
|
https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/krasoyu-yaponii-narodzheniy-tisyacha-zhuravliv-yasunari-kavabata-vabat.html
|
Красою Японії народжений. "Тисяча журавлів" Ясунарі Кавабата вабата Кавабвти
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/28/6b70f6ab14f9fbe400c538d439d532de.pptx
|
files/6b70f6ab14f9fbe400c538d439d532de.pptx
|
“Красою Японії
народжений”
Ясунарі Кавабата
1899 - 1972
“Усе своє життя я прагнув прекрасного і буду прагнути його до самої смерті” Я.Кавабата
Вчення “дзен” як основа творчості Я.Кавабати
Дзен відрізняється своєю прямотою, простотою, практичністю й безпосередністю, нерозривно пов'язаною зі звичайним життям. Згідно з цим ученням, світ треба сприймати інтуїтивно, дитинно – просто й безпосередньо.
За переконанням Кавабати, завдання митця – вловити рух життя й показати принадність кожної миті.
Згідно з вченням школи "дзен", кінцева мета "споглядання" - відчуття єдності зі світом, подолання свого маленького "я", що повинно "розчинитися в атмосфері дійсності". Велике значення тут мають інтуїція, внутрішнє пробудження, відмова від традиційної логіки. Тому у поетиці японського мистецтва центральне місце посідає прийом натяку (йодзю), який допомагає відчути те, що не можна побачити зором і осягнути розумом, а лише "зрозуміти серцем
В основу сюжету повісті «Тисяча журавлів» покладений опис чайної церемонії — «тядо», яка є давньою національною традицією японців, що поєднує в собі елементи мистецтва і філософії, символізує взаємоповагу і щирість взаємин учасників цього церемоніалу («зустріч за чаєм — це та ж зустріч почуттів», за висловом Кавабати).
Морально-етичні постулати чайної церемонії
гармонія
чистота
спокій
чемність
чайний павільйон
чайний посуд
“Якщо ви думаєте, що в повісті “Тисяча журавлів” я хотів показати красу душі і форми чайної церемонії, то ви помиляєтесь. Навпвки, я її заперечую, застерігаю від вульгаризації, від якої потерпає нині чайна церемонія”. З Нобелівської промови Я.Кавабати
«Всякий раз, когда я читаю произведение Ясунари Кавабата, я чувствую, как вокруг меня замирают звуки, воздух становится кристально-чистым и я сам растворяюсь в нём». Аоно Суэкити
Цю ж думку підкреслює і винесений у назву повісті символічний образ крилатих журавлів
За уявленнями японців, журавлі уособлюють надію, добробут і щастя, а в повісті ця символічна деталь свідчить про авторське «звеличення національних традицій»
Герої повісті
Кікудзі
Двадцятирічний юнак-сирота,
який має європейський вигляд і
сучасну професію, у пошуках щастя
потрапляє у полон спогадів і намагається розібратися у собі і людях, що його оточують.
В цьому йому допомагають традиції минулого, зокрема чайна церемонія.
Та чи усміхнеться доля мрійливому Кікудзі?
Герої повісті
Оота
Жінка, що втілює собою чуттєву,
пристрасну красу. Вбачаючи в Кікудзі
риси його батька, чиєю коханкою вона
була, Оота керується не розумом,
а силою почуттів…Розплатою стає її
самогубство.
Герої повісті
Фуміко
Співчутлива, сором’язлива, жертовна.
Вона безкорисливо допомагає сім’ї
коханця своєї матері у важку годину,
страждає від її зв’язку з Кікудзі,
спокутує провину пані Оота та сама
потрапляє у схожу ситуацію.
Бажаючи щастя Кікудзі, вона покидає
його назавжди.
Герої повісті
Юкіко
Цнотлива, чиста дівчина
з символічними журавлями на фуросікі,
яка стала чарівною мрією Кікудзі.
Чарівною,але недосяжною…
Герої повісті
Уособленням вульгаризації чистоти відношень стає груба, безцеремонна “чоловікоподібна” Тікако. Вчинки її незрозумілі, вона втілює життєві негаразди й проблеми героїв повісті.
Сюжетні лінії повісті
Огорнений романтичним серпанком образ Юкіко, котра тримала в руках крепдешинову хустку із зображенням літаючих журавлів, заполонив уяву Кікудзі з самого початку твору. Він закохався в неї, шукаючи в ній втілення своїх мрій.
Сюжетні лінії повісті
Іншу сюжетну лінію повісті становили досить складні стосунки (у тому числі й любовні) Кікудзі з пані Оота та її дочкою Фуміко. Із пані Оота його пов'язали спогади про батька. Оота-сан шукає у синові риси батька, люблячи його і шануючи пам'ять про нього. Зближення з Кікудзі викликало в неї почуття провини, а сам Кікудзі відкривав в Оота невідомі раніше привабливі риси й краще розуміє тепер почуття свого батька.
Сюжетні лінії повісті
Оота не чинила перешкод запланованому шлюбу Кікудзі з Юкіко. Однак піклування і співчуття самого Кікудзі до дочки Оота - Фуміко (після раптової смерті її матері), зближення з нею, а також наполеглива турбота Тікако про Кікудзі зробили дівчину з літаючими журавлями на фуросікі недосяжною мрією для хлопця
Образи - символи
“Тисяча журавлів” – гімн красі Японії , її традиціям та вічним проблемам життя
Повість залишає почуття незавершеності. Але в цій «сумній принадності речей», в любові та відразі, в прихованій внутрішній красі людських відносин, в чайній церемонії і криється краса, яка надає сенс життю людини, надихає її.
|
https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/ghandersen-snezhnaya-koroleva.html
|
Г.Х.Андерсен “Снежная королева””
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/3/c640eaff51013b83f92d3c19899dc011.pptx
|
files/c640eaff51013b83f92d3c19899dc011.pptx
|
Г.Х.Андерсен
“Снежная королева””
1._Дружба
2.Сплаченный, единодушный.
3.Общаться, переживать, выручать.
4.Доверие укрепляет её и делает прочнее.
5.Взаимоотношения.
1. Верность_
2.Надежный, стойкий.
3.Не предавать, хранить, любить.
4.Стойкость и незаменимость в чувствах, отношениях, в исполнении своих обязанностей.
5. Постоянство.
1.Любовь
2.Беззаветная, бескорыстная.
3.Обожать, боготворить, страдать.
4.Чувствовать внутреннюю склонность к чему-либо.
5.Увлечение.
ДРУЖБА
ВЕРНОСТЬ
ЛЮБОВЬ
Любовь, дружба
и верность сильнее чем страх смерти!
ФИЗКУЛЬТМИНУТКА
Вечность
любовь
нежность
внимание
забота
мир
дружба
тепло
красота
добро
|
https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/ipifp.html
|
Данте Аліг'єрі “Божественна комедія”
|
https://svitppt.com.ua/uploads/files/25/a9def2cdb369bd54262534a829c783dd.pptx
|
files/a9def2cdb369bd54262534a829c783dd.pptx
|
Данте Аліг'єрі “Божественна комедія”
Данте Аліг’єрі
Усі знання, усі повір’я, всі пристрасті епохи Середньовіччя
знайшли своє відображення в живописних терцинах Данте.
О. С. Пушкін
Віднови події за алгоритмом
Данте
Дата народження:
Місце народження:
Ідеал:
Повість :
Дружина:
Дата смерті:
Місце смерті:
Рід діяльності:
Твір життя:
13 липня 1265
Флоренція
Беатріче
«Нове життя» («La Vita Nuova»)
Джеммі Донаті
13 вересня 1321 (56 років)
Равенна
поет, політик, мовний теоретик
«Божественна Комедія»
Представником якої доби був Данте?
Блискавка
Назвіть хронологічні рамки цієї доби.
Сформулюйте основні риси середньовічного мистецтва:
Сильний вплив церкви.
Утвердження релігійних ідеалів
Відображення суперечливості людини…
Історія створення
«Божественна комедія»
Лист до Кангранде делла Скала
«Врятувати людей від ганебного стану й привести їх до щастя».
Духовне спасіння людини й усього світу
Ідеали Добра, Любові, Милосердя, Розуму
«Подорож душі після життя» - показує духовний стан сучасної для Данте Італії і всього людства.
Істина
Скільки років було поетові, коли він розпочав подорож загробним світом? Яке це має значення?
Поет у 35 років, коли він опинився «на півшляху свого земного світу», опинився у фантастичному темному лісі.
Він загубився і шукає самого себе, правильний шлях у житті.
За допомогою яких засобів автор передає душевні страждання поета?
Метафори – «сонність так оволоділа мною», емоційних окликів – «О, де візьму снаги розповісти про ліс листатий цей…», порівнянь – «як той, хто у задишші голосній на сушу вийшов…».
Куди прагне душа героя?
Ліричний герой втілює шукання й поривання людського духу, його нелегкий шлях до усвідомлення себе і світу
Мистецька хвилинка
Делакруа «Данте і Вергілій»
Вергілій - символ
Висновок: Митець, ідучи за божественною мудрістю має очиститися, усвідомити, які перешкоди стоять на шляху до істини
мудрості
Величі мистецтва
Духовної сили м-ва
Впливу на людей
«Екскурсія до
дантівського пекла”
Лишайте сподівання всі, хто входить …
Напис на брамі Пекла
Коло 1-е Лімб замок нехрещені немовлята і доброчесні нехристияни Гомер Сократ Платон
Коло 3-е Цербер черевоугодники Чвакало
скнари і марнотратник Плутос Коло 4-е
Коло 5-е Фурії м. Діте гнівні Філіппо Срібний
єретики папа Анастасій Коло 6-е
Коло 7-е мінотавр, центаври 1.насильники над ближнім 2. над собою 3. над природою
Хвостатий Геріон Магомет 10 схови Коло 8-е
Паріс Єлена Ахілл Трістан порушники шлюбної вірності Мінос Коло 2-е
Коло 9-е криниця гігантів Антей
1-й: Каїна – зрадники рідних
2-й: Антенора – батьківщини, Ганелон
3-й: Толомея – друзів і співтрапезників
4-й: Джудекка. Іуда
р.Ахерон
Пекло
Люцифер
Обери позицію
Чи можна виправдати зраду?
Я вважаю…
Тому що…
Отже…
Ф. Гойя «Сон Розуму породжує чудовиськ»
Мистецька хвилинка
Коли наш розум спить, фантазія у сонних мареннях породжує чудовиськ. Що спокушає нас до гріха?
Злий дух, лихі люди і наші злі природні схильності.
Що треба робити, щоб перемогти спокуси?
Треба стерегтися і молитися.
Хто застерігає нас грішити?
Ангел – Охоронець, добрі люди і наша совість.
Що таке чужі гріхи?
Чужими гріхами ми називаємо такі гріхи, якими ще й інших людей приводимо до гріха.
Чи змінилася суть людини з моменту написання «Божественної комедії»?
Безгрішних людей не буває. «Люди ніколи не бувають ні безмежно хороші, ні безмежно погані», - вважав Ф. де Ларошфуко. Є різні історії, що розповідають про очищення душі від гріхів.
Данте зазначив, що поему “ Божественна комедія ” слід сприймати у кількох аспектах:
буквальний ( текст сприймається реально),
алегоричний ( коли під текстом розуміються події зовнішнього світу ),
філософський або містичний.
В основі сюжету лежить подорож героя загробним світом. Але у Данте “ подорож душі після життя ” не є розв'язанням проблем власного снування, вона перетворюється на зображення сучасної Італії і всього людства.
Слід відмітити, що Данте назвав свій твір “ Комедією ”. За середньовічним поняттям комедія означала, що в поемі відсутня особлива трагедійна піднесеність, а також зниження стилю до комічного бурлеску.
Основні образи “ Божественної комедії ”
Тема. Пошуки втраченого шляху ( Данте.
Поема «Божественна комедія » Частина перша. « Пекло » )
Сюжет першої пісні
Експозиція – блукання героя в темному лісі
Зав'язка - зустріч із хижаками
Розвиток дії – Вергілій рятує поета від хижаків і пропонує знайти інший шлях для душі
Кульмінація – поет духовно прозріває, він готовий пройти слідом за Вергілієм усі важкі шляхи в пошуках морального очищення.
Розв'язка – Поети йдуть у загробний світ
Блейк
“ Божественна комедія ”
Харон переправляє душі померлих через річку Ахерон до Пекла.
Данте з екземпляром «Божественної комедії» біля входу в Пекло.
Фреска в Санта-Марія-дель-Фьоре
Д.Г. Россетті
“Паоло й Франческа ”
“ Паоло й Франческа “
Г. Доре
Чистилище
Чистилище перед очима в тебе,
Поглянь – оце навкруги
його стіна.
ІІ-9-49
Земний рай
Беатриче
Мательда
р. Лета
Коло 7-е любострасні
Коло 6-е обжерливі Дорезе Донаті
Коло 5-е скупі поет Стацій
Коло 4-е ледачі
Коло 3-е гнівливі ломбардець Марко
Коло 2-е заздрісні Гвідо дель Дука
Коло 1-е пихаті Ангел-воротар
Долина земних владарів
загиблі не своєю смертю Манфред
Передчистилище недбайдиві Каселла Бельаква
Тема. Чи можна досягти найвищого блаженства? (Данте “ Божественна комедія ”
Третя частина. “Рай”)
У третій пісні герой поеми потрапляє до Раю. Рай уявляється авторові у вигляді величезної троянди, на пелюстках якої знаходяться душі праведників. Над ними, в оточенні сліпучого сяйва, перебуває Бог.
Біля Райської брами Вергілій залишає поета, а замість нього з'являється Беатріче.
Беатріче
Поет
1 небо (Луна)
Чин ангела: Ангелы
Описание: обитель соблюдающих долг
2 небо (Меркурий)
Чин ангела: Архангелы
Описание: обитель реформаторов и невинно пострадавших
3 небо (Венера)
Чин ангела: Начала
Описание: обитель влюблённых
4 небо (Солнце)
Чин ангела: Власти
Описание: обитель мудрецов и великих учёных. Они образуют два круга («хоровода»)
5 небо (Марс)
Чин ангела: Силы
Описание: обитель воителей за веру
6 небо (Юпитер)
Чин ангела: Господства
Описание: обитель справедливых правителей
7 небо (Сатурн)
Чин ангела: Престолы
Описание: обитель богословов и монахов
8 небо (сфера звёзд)
Чин ангела: Херувимы
Описание: ----
9 небо (Перводвигатель, кристальное небо)
Чин ангела: Серафимы
Описание: ----
10 небо (Эмпирей)
(Пламенеющая Роза и Лучезарная Река (сердцевина розы и арена небесного амфитеатра). На берегах реки (ступенях амфитеатра, который делится ещё на 2 полукружия — ветхозаветное и новозаветное) восседают блаженные души.)
Чин ангела: Бог
Описание: обитель Божества и блаженных душ
Рай
Є світло на горі, що в нім стає
Творець наш зримим
кожному створінню
ІІІ-30-100
торжествуючі
Надпис: слова Соломона
споглядальники
Каччагвіда
справедливі
волелюбні
Юстініан
Діяльні
Констанца
Блаженні душі
ВОГОНЬ
Іоан
Петро
Яків
4
2
1-й вінець мудреці
Фома й Аквіно
2-й вінець
Блаженні Домінік
3-й вінець
Випромінюючі блиск
9 ангельських кіл
небесна роза
перворушій
палаюче кристалічне небо
Новаторство Данте
|
Subsets and Splits
No community queries yet
The top public SQL queries from the community will appear here once available.